Рішення № 97952178, 15.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7210/15-ц

2/465/116/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянова С.М.

при секретарі Галімурки О.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз», з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з травня 2009 року по жовтень 2015р. працював на посаді бухгалтера першої категорії відділ обліку надання послуг з транспортування природного газу в філії УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ "Укртрансгаз”. Наказом директора УМГ «Львівтрансгаз» №80-ос від 05.10.2015 року. Позивача було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. З даним рішенням директора позивач не згідний з наступних підстав. Основними підставами для звільнення були: накази про дисциплінарні стягнення (догани) -№147 від 27.04.2015р. та №232 від 12.06.2015р. (оскаржуються в суді), службова записка начальника управління охорони об`єктів ПАТ “Укртрансгаз” Бойчуня С.О. №7399 від 27.08.2015р., та Акт службової перевірки від 15.09.2015р., обставин, викладених в службовій ОСОБА_4 . Згідно Акту службової перевірки обставин, викладених в службовій записці ОСОБА_4 , на думку відповідача, позивачем в період з 24.07 — 12.08. 2015р. (24.07, 04.08. 05.08. 12.08) було порушено: наказ ДК “Укртрансгаз” від 18.09.2009р. №328; наказ ПАТ “Укртрансгаз” від 13.08.2015р. №334; наказ ПАТ “Укртрансгаз” від 31.07.2015р. №308. Крім того, наказом №308 від 31.07.2015р відповідач затвердив Концепцію інформаційної безпеки ПАТ «Укртрансгаз». З цією Концепцією позивач ознайомився 01.09.2015р., про що свідчить ознайомлення від 01.09.2015р. Таким чином, звинувачення в порушенні вимог Концепції, затвердженої Наказом №308, в період з 24.07 по 12.08.2015р. - безпідставне, оскільки в зазначений період йому не були відомі вимоги згаданої Концепції. Не згідний з порушенням ним наказом №334 від 13.08.2015р., в період з 24.07 по 12.08.2015р. З вимогами наказу №328 від 18.09.2009р. позивача ознайомлено 06.08.2015р., про що свідчить відповідний журнал ознайомлення та один з членів комісії ОСОБА_5 . Таким чином, позивач зазначає, що не порушував наказу 24.07, 04.08, 05.08.2015р. — безпідставні та він не відмовлявся від дачі пояснень 05.10.2015 року, оскільки таке пояснення надав директору ОСОБА_3 того ж дня. Крім того, відповідач застосував дисциплінарне стягнення з пропущенням строку, встановленого ст.148 КЗпП України. Крім того, згадана перевірка в період з 24.07 по 12.08.2015р. була проведена відповідачем з порушенням п.3.2 Правил користування персональними комп`ютерами та п.3.1. Правил використання ресурсів мережі Інтернет, затвердженими Наказом №328 від 18.09.2009р. Зокрема, порушення полягає у відсутності письмової згоди позивача на здійснення контролю за його доступом до інформаційно-телекомунікаційних систем відповідача. На вимогу відповідача, таку згоду позивач надав в Зобов`язанні від 01.09.2015р. Просить позов задоволити, визнати незаконним та скасувати накладене наказом УМГ “Львівтрансгаз” ПАТ “Укртрансгаз” №80-ос від 05.10.2015 року дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Просить поновити його на посаді бухгалтера 1 категорії відділу обліку надання послуг із транспортування газу філії «УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз». Стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до дня поновлення на роботі, яка на момент подання позову становить 11 578,89 грн.

На адресу суду 17.04.2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Акціонерне товариство «Укртрансгаз» вважає вимоги позивача необгрунтованими та безпідставними, такими що спростовуються матеріалами справи, так як мало місце систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Зважаючи на систематичне невиконання працівником своїх посадових обов`язків, роботодавцем було прийнято рішення про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п.З ст.40 Кодексу законів про працю України, яким визначено: у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Підставами для винесення Оскаржуваного наказу були два накази УМГ «Львівтрансгаз» «Про дисциплінарне стягнення» - від 27.04.2015 №147 та від 12.06.2015 №232, згідно з якими позивачу було оголошено догани, службова записка начальника управління охорони об`єктів ПАТ «Укртрансгаз» Бойчуня С.О. від 15.08.2015, Акт службової перевірки обставин, викладених у службовій записці начальника управління охорони об`єктів ПАТ «Укртрансгаз» Бойчуня С.О. від 15.09.2015, подання директора філії УМГ «Львівтрансгаз» голові профкому, постанова Первинної профспілкової організації працівників апарату УМГ «Львівтрансгаз» від 30.09.2015 №09-15, акт про відмову надати пояснення. Зважаючи на систематичне невиконання працівником своїх посадових обов`язків, роботодавцем було прийнято рішення про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п.З ст.40 Кодексу законів про працю України, яким визначено: у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Просить відмовти у задоволенні позову, оскільки позивач жодним чином не підтвердивте, що він належним чином виконував свої посадові обов`язки, не допускав порушень (підтвердження належного виконання посадових обов`язків у матеріалах справи відсутні), а лише намагається знайти підстави щодо начебто несвоєчасного ознайомлення його з наказами відповідача, проте не спростовує саму суть недотримання ним правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог своєї посадової інструкції.

Суддею Франківського районного суду м.Львова Козюренко Р.С. 19.11.2015 року у справі відкрито провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 10/Р від 10.12.2018 року, вказану цивільну справу передано судді Мартьяновій С.М. Ухвалою судді 17.12.2018 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

В судових засіданнях позивач надав пояснення аналогічні, викладеним в позовній та уточненій заяві. Просить позов задовільнити.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечила в повному обсязі. Просить у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та письмових пояснень.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.05.2009 року працював в УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» на посаді бухгалтера першої категорії відділу обліку надання послуг з транспортування природного газу.

Відповідно до наказу УМГ «Львівтрансгаз» від 27.04.2015 №147 ОСОБА_1 оголошено догану за використання мережі Інтернет-ресурсів не за призначенням, відвідування соцмереж, неефективного використання робочого часу, що загалом вплинуло на виконання ним посадових обов`язків.

Позивачем Наказ №147 оскаржено до Франківського районного суду міста Львова та скасовано відповідно до рішення Франківського районного суду міста Львова від 17.12.2015 у справі №465/3855/15-ц, яке залишено без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07.04.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2017 року. Згідно даного рішення суду, вбачається, що при винесенні наказу № 147 від 27.04.2015 року про дисциплінарне стягнення відповідачем не було визначено конкретного порушення трудового законодавства, за яким він притягувався до дисциплінарної відповідальності за невиконання покладених на нього обов`язків бухгалтера.

Згідно з наказом УМГ «Львівтрансгаз» від 12.06.2015 №232 позивачу було оголошено догану.

Як вбачається з рішення Франківського районного суду міста Львова від 23.12.2015 у справі №465/4765/15 позивачу відмовлено у задоволенні позову про оскарження даної догани. Вказане рішення залишено без змін відповідно до постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року (а. с. 120-124).

Відтак суд приходить до переконання, що наведені обставини встановлені даним рішенням відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню. Верховний Суд прийшов до наступних висновків: «Підставами для застосування до позивача дисциплінарного стягнення роботодавець зазначив: зайняття в період з 27 по 30 квітня 2015 року в робочий час справами, які не мають відношення до функціональних завдань та обов`язків відділу і його посадових обов`язків; відмову виконувати поставлені перед ним завдання; ненадання інформації на вимогу директора згідно протокольного доручення селекторної наради про виконану роботу за період з 12 но 15 травня 2015 року та з 27 по 29 травня 2015 року; зухвалу поведінку в частині відношення до виконання вимог посадової інструкції і правил внутрішнього трудового розпорядку; ігнорування розпоряджень начальника відділу та директора УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз». Крім того, Веховним Судом встановлено, що згідно п.4 протоколу селекторної наради УМГ «Львівтрансгаз» від 16.02.15р. поставлено завдання щодо підвищення якості подання інформації про проведені роботи протягом тижня структурними підрозділами та відділами, відповідальними визначено начальників підрозділів. Як вбачається з переписки електронною поштою, начальник відділу обліку надання послуг із транспортування природного газу ОСОБА_6 27.03.15р. надіслала працівникам відділу, в тому числі і позивачу, зразок форми тижневого звіту, що не заперечено та не спростовано в судовому засіданні. З пояснень допитаної в якості свідка ОСОБА_6 вбачається, що звіт роботи за тиждень з березня місяця 2015р. надавав кожен працівник відділу, в тому числі і ОСОБА_1 , однак після постійних нагадувань. За період з 12 по 15 та з 27 по 29 травня 2015р. позивач звітів не надав. Отже, у справі №465/4765/15 суд прийшов до висновків про системний характер порушень, які допускав ОСОБА_1 , так як неналежно виконував свої посадові обов`язки протягом квітня та протягом травня 2015 року.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для прийняття оскаржуваного наказу №80-ос від 05.10.2015 року роботодавцем визначено Акт службової перевірки від 15.09.2015 щодо обставин, викладених у службовій записці начальника управління охорони об`єктів ПАТ «Укртрансгаз» Бойчуня С.О. (а. с. 4-5). Так, зі змісту Акта службової перевірки вбачається, що позивач «значну частину робочого дня проводить в мережі інтернет, відвідуючи сайти, не пов`язані з виробничою необхідністю, в тому числі соціальні мережі (Вконтакте, Фейсбук, Твіттер), створює документи, які не передбачені його функціональними обов`язками, не дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог виробничого процесу, систематично порушує трудову дисципліну. Посадові обов`язки бухгалтера І категорії відділу обліку надання послуг із транспортування газу ОСОБА_1 не передбачають виробничої необхідності використання соціальних мереж. При виконання виробничих завдань немає необхідності використовувати мережу Інтернет (Вконтакте. Фейсбук, Твіттер). Завдань щодо пошуку різноманітної інформації та створення документів, які не передбачені його функціональними обов`язками в мережі Інтернет ОСОБА_1 поставлено не було».

Наведені в акті порушення є порушеннями Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Укртрансгаз», а саме п. п. а, б, г, е п.3.2. Розділу 3 (а. с. 220-222). якими передбачено основні обов`язки працівників АТ «Укртрансгаз»: а) чесна і сумлінна праця, дотримання трудової дисципліни, ефективне використання робочого часу; е) ініціативність, раціональне і економне використання коштів, техніки, обладнання, ресурсів, майна, електроенергії, витратних матеріалів, робочого часу, ефективне використання обчислювальної та іншої організаційної техніки; к) уважне ставлення до колективу по роботі, сприяння створенню нормального психологічного мікроклімату в колективі; л) турбота про свій трудовий колектив, про ділову репутацію Товариства.

ОСОБА_1 також не дотримано вимог своєї посадової інструкції, зокрема п. п. 7.1.1; 7.2 (а. с. 228), якими передбачено відповідальність за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та за збереження комерційної таємниці, конфіденційної інформації та іншої інформації, яка належить Товариству та не підлягає розголошенню.

Так, 24.07.2015 ОСОБА_1 протягом 5 годин 59 хвилин свого робочого часу відвідував сайти ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 , також займався оформленням позовної заяви про скасування дисциплінарного стягнення, тобто складав документ, який не має відношення до його виробничих обов`язків, а є приватною справою ( а. с. 189-194).

За результатами проведеного роботодавцем моніторингу використання робочого часу 04.08.2015 року протягом 6 годин 27 хвилин ОСОБА_1 відвідував сайти ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_14 , зокрема, в цей робочий день Позивач цікавився вирощуванням білих грибів, опеньок, глив на садовій ділянці (а. с. 195-199). Також в цей день, позивач знайомився з наказом АТ «Укртрансгаз» від 31.07.2015 №308 «Щодо концепції інформаційної безпеки ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», що вказує на те, що з цим наказом Позивач ознайомився 04.08.2015, а не 01.09.2015, про що вказано у його додаткових поясненнях. Таким же чином використовувався робочий час позивачем і 05.08.2015 - перегляд сайтів в інтернет-мережі протягом 5 годин 31 хвилини робочого часу (а. с. - facebook.com; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; interesbook.ru; bastion-karpenko.ru (а. с. 200-203), також в цей день Позивач знайомився з наказами АТ «Укртрансгаз» від 31.07.2015 №308 та від 18.08.2009 №328 «Щодо правил користування персональними комп`ютерами в ДК «Укртрансгаз», Правил використання ресурсів мережі інтернет в ДК «Укртрансгаз» та Правил використання корпоративної електронної пошти в ДК «Укртрансгаз, що свідчить про ознайомлення позивача з цими відомчими організаційно-розпорядчими документами 05.08.2015, а не 01.09.2015, як вказує позивач.

Наступна дата протягом якої здійснювався моніторинг використання робочого часу позивача – 12.08.2015 року -4 години 52 хвилини інтернет-ресурси ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_15 , ознайомлення зі зразками процесуальних документів - скарги на прокуратуру, що жодним чином не має відношення до посадових обов`язків працівника (а. с. 204-212). В цей день ОСОБА_1 також розмістив пост на сторінці facebook.com у некоректній (образливій) формі, що стосувався керівників АТ «Укртрансгаз».

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, яке повинно бути протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_1 з цих підстав, є такі: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за одне й те ж саме порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення: або догана, або звільнення.

У силу ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року N 9, за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі. Роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Безпосередні обов`язки працюючих закріплені у ст. 139 КЗпП України та правилах внутрішнього трудового розпорядку. Конкретні завдання та обов`язки працівника, його права та відповідальність закріплюються у посадовій інструкції. Саме за невиконання або неналежне виконання працівником з його вини таких трудових обов`язків може настати дисциплінарна відповідальність цього працівника.

Так, за правовим змістом указаної матеріальної норми під систематичністю розуміється застосування дисциплінарних заходів за два та більше випадки невиконання службових обов`язків.

Судом встановлено, що систему порушень дисциплінарних заходів позивача складають порушення трудової дисципліни, які стосувалися його обов`язків, які є складовими трудової функції працівника та випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку - порушено п. п. а, б, г, е, к, д п.3.2. Розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Укртрансгаз». Належним чином зафіксований факт протиправного невиконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором, що підтверджується Актом службової перевірки від 15.09.2015 (т.1 а. с. 4-5), службовими записками заступника начальника відділу кадрів (а. с. 6), начальника сектору засобів обслуговування автоматизації (а. с.7). Невиконання трудових обов`язків позивачем мало систематичний характер та до нього раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани (наказ від 12.06.2015 №232, чинність якого підтверджена постановою Верховного Суду від 27.03.2019 у справі 3465/4765/15-ц (т.1 а. с. 119-124).

Отже, вбачається систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин посадових обов`язків.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує про порушення роботодавцем строків, передбачених ст. 148 КЗпП України при накладанні дисциплінарного стягнення, однак таке спростовується наступним.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Виявлення проступку означає не тільки виявлення факту (дії), але і встановлення працівника, який порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками, вини працівника. Отже, обчислення строку для застосування дисциплінарного стягнення відбувається з дня виявлення саме проступку, а не факту порушення. Зі змісту службової записки начальника управління охорони об`єктів ПАТ «Укртрансгаз» Бойчуня С.О. (вх. №7399 від 27.08.2015) вбачається, що саме для з`ясування усіх обставин справи пропонується провести службову перевірку. Метою службової перевірки було встановлення наявності або відсутності неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 , що і було виконано службовою перевіркою. Саме після проведення службової перевірки та керуючись актом від 15.09.2015 роботодавцем прийнято рішення щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності в межах місячного строку, визначеного ст. 148 КЗпП України. Аналогічний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у справі № 713/1171/16-ц, зокрема: «згідно з частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Обчислення місячного терміну для застосування стягнення передбачається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо». Отже, позивач допустив неналежне виконання посадових обов`язків, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність, при цьому у позовній заяві ним не доведено незаконності наказу від 05.10.05.2015 № 80-ос.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач систематично без поважних причин не виконував свої службові обов`язки та до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Відповідач, при застосуванні крайнього заходу, правомірно звільнив ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, вказавши на систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків та врахував положення ч. 3 ст. 149 КЗпП. Відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача за роботи. Звільнення було погоджено профспілковим комітетом, на засідання якого позивач повідомлявся в установленому порядку. Звільнення позивача проведено у відповідності до діючого законодавства, правомірно та з дотриманням визначеним законом строку й порядку, порушень трудових прав позивача судом не встановлено.

Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

Керуючись статтями 4, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз», з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі – відмовити.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Укртрансгаз», код.ЄДРПОУ 30019801, адреса:м.Київ, вул.Кловський узвіз, 9/1

Третя особа: ОСОБА_3 , директор філії «Укртрансгаз`Ю адреса: м.Львів, вул.І.Рубчака, 3.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.06.2021 року.

Суддя Мартьянова С.М.