Вирок № 97949228, 24.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11909/20

Провадження № 1-кп/127/463/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2021 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,

за участі секретарів судового засідання Пивоварової Ю.С., Щербатюк І.Б., Ободянської С.В., Грубого Р.І.,

прокурорів Литвинюка С.О., Александрової О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Козлова О.С.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 03 квітня 2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020020020000644 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи в стані наркотичного (амфетамінового) сп`яніння, 03.04.2020 року о 17:55 годині, вирішивши вчинити грубе порушення громадського порядку, заздалегідь приготувавши та взявши із собою для нанесення тілесних ушкоджень предмет, зовні схожий на побутовий ніж, підійшов до приймального відділення КНП «BMKЛ №3» м. Вінниці, що за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 138, доступ сторонніх осіб до якого обмежено у зв`язку з карантинними заходами та в якому перебувають на стаціонарному лікуванні особи похилого віку.

Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи своє перебування у лікувальному закладі та відкритість своїх дій для оточуючих, із хуліганських спонукань, тобто із прагнення протиставити себе суспільству, показати зневагу до оточуючих та виявити свою грубу силу, нехтуючи загальноприйнятими правилами моралі, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, протиставляючи себе іншим громадянам, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, натиснувши кнопку, виклику побачив медичну сестру ОСОБА_2 , яка відчинила йому двері. Після цього ОСОБА_1 , тримаючи у руці предмет, зовні схожий на ніж, створюючи таким чином реальну загрозу заподіяння тілесних ушкоджень медичному персоналу, відштовхнув від вхідних дверей приймального відділення медичну сестру ОСОБА_2 та пройшов по коридору всередину лікарні, де також знаходились молодша медична сестра ОСОБА_3 і лікар ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_1 усно повідомив вказаним особам, що має намір когось убити та тримаючи в руках вищевказаний предмет, зовні схожий на ніж, почав ходити коридорами лікарні та стукати в двері палат, в яких перебували хворі особи похилого віку, та робочих кабінетів, супроводжуючи свої дії криками про необхідність відчинити двері.

Через вказані дії ОСОБА_1 вищевказані медичні працівники вимушено відволіклись від виконання своїх безпосередніх обов`язків та почали вживати заходів до обмеження доступу ОСОБА_1 до інших людей шляхом зачинення усіх наявних в лікувальному закладі дверей. Зрозумівши, що всі двері в будівлі заблоковані, ОСОБА_1 , тримаючи в руках вищевказаний предмет, зовні схожий на ніж, повернувся до дверей в коридорі лікарні та почав кричати і бити у них, однак, не зміг вийти та через кілька хвилин був затриманий працівниками поліції, що прибули на виклик ОСОБА_2 .

Внаслідок таких дій ОСОБА_1 грубо порушено громадський порядок, створено реальну загрозу заподіяння тілесних ушкоджень працівникам та пацієнтам КНП «BMKЛ № 3» м. Вінниці, а також порушено нормальну роботу вказаного закладу і спокій медичного персоналу та пацієнтів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав, в чому щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння. Суду пояснив, що 03.04.2020 року, приблизно о 17 год., перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, оскільки напередодні вживав амфетамін, прийшов на роботу своєї матері, яка працює в КНП «BMKЛ №3» м. Вінниці. Підійшовши до приймального відділення вказаної лікарні він подзвонив в двері. Дочекався коли відкриє двері у відділення медична сестра, він відштовхнув останню в сторону та зайшов у відділення лікарні. В цей час, в його руці знаходився «туристичний» ніж, окрім того в рюкзаку знаходилось ще декілька метальних ножів, які він нікому не демонстрував та ними нікому не погрожував. Після чого, він направився до своєї матері, яка працює у вищезгаданій лікарні на 4 поверсі, проте до неї так і не дійшов, оскільки були закриті двері в інші відділення лікарні.

Обвинувачений додатково зазначив, що про вчинене жалкує, з вчиненого зробив належні висновки та прийшов до переконання, що в майбутньому подібного більше ніколи не повториться. Окрім того, обвинувачений повідомив, що просив у потерпілої вибачення за вчинене, проте остання відмовилась від отримання відшкодування за отримані моральні збитки.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді сестри медичної в КНП «BMKЛ №3» м. Вінниці. 03.04.2020 року, о 17:55 год., вона знаходилась на робочому місці, в цей час подзвонили в двері відділення, які були закриті у зв`язку з введеними карантинними заходами. Проте, оскільки пацієнтам передають ліки, їжу тощо, вона відкрила двері у відділення лікарні. В цей час, обвинувачений різко зробив крок вперед, таким чином відштовхнувши її в сторону та пішов швидким кроком по коридору відділення лікарні. На її запитання «…мужчина!, ви куди?..», останній відповів, що «повинен вбити людину». Щоб зупинити обвинуваченого, вона покликала лікаря, який знаходився в робочому кабінеті, однак коли лікар вийшов, то обвинувачений вже пройшов кабінет, а тому лікар не змогла зупинити останнього. У зв`язку з чим, вона пішла вслід за обвинуваченим щоб його зупинити. В цей час вона побачила, що за спиною в обвинуваченого в руці знаходиться, як її здалося, кухонний ніж, лезом направленим вверх, довжиною приблизно 18-20 сантиметрів. Після чого, вона почала телефонувати по відділеннях щоб нікому не відкривали двері, а лікар натиснула кнопку виклику охорони та телефонувала в поліцію. В той час у відділенні знаходилось, приблизно 60 пацієнтів. В подальшому, обвинувачений піднявся на другий поверх, проте двері в інші відділення вже були закриті. Після чого, обвинувачений спустився до приймального відділення стаціонару, однак лікар та медична сестра закрили двері у відділення, у зв`язку з чим, обвинувачений не зміг вийти з відділення до приїзду поліції.

Потерпіла додатково зазначила, що такими діями обвинуваченого було порушено нормальний порядок та функціонування медичного закладу КНП «BMKJI №3» м. Вінниці, оскільки черговий лікар не мав нормальної можливості в такій напруженій та небезпечній ситуації проводити лікувальні процеси для пацієнтів. Від пережитого, ні медичний персонал, ні пацієнти не могли тривалий час заспокоїтись та працювати.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 03.04.2020 року з заявою про вчинення злочину звернулась ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.04.2020 року. Згідно вказаної заяви остання просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статті, яка 03.04.2020 року, біля 17:55 год., ввірвалась в приміщення приймального відділення КНП «ВМКЛ №3» з ножем в руці та яка погрожувала вбивством, внаслідок чого вона та її колеги переживали за власне життя та здоров`я, а також життя пацієнтів.

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 03.04.2020 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 03.04.2020 року вбачається, що вилучені під час огляду місця події предмети, а саме: рюкзак, чорного кольору, вставками, марки “DAKINE”, який було поміщено до поліетиленового пакету; предмет зовні схожий на ніж, виготовлений із металу сірого кольору, з дерев`яною рукояткою та металевим лезом, без маркування; п`ять предметів зовні схожих на метальні ножі, виготовлені з металу, з написом «China»; предмет зовні схожий на пилку без рукоятки, виготовлений з металу сірого кольору; чохол, виготовлений з тканини, чорного кольору, у якому знаходиться предмет схожий на лезо ножа, без рукоятки, без маркування; предмет зовні схожий на сокиру, виготовлений з металу сірого кольору, без рукоятки та без маркування; чохол виготовлений з тканини чорного кольору, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020020020000456 та поміщено до кімната зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУ НП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Довженка, 73, що також підтверджується протоколом огляду предмету від 03.04.2020 року та квитанцією про передачу на зберігання речових доказів №348 від 29.04.2020 року.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2020 року (№127/7721/20) на вищевказані речові докази накладено арешт.

Згідно висновку експерта №127 від 24.04.2020 року шість ножів, які були представлені на дослідження, до холодної зброї не відносяться. П`ять предметів є метальними ножами та не відносяться до категорії холодної зброї у зв`язку з відсутністю технічної забезпеченості для ураження цілі. Один предмет є ножем зі змінними клинками господарсько-побутового призначення. Дані ножі виготовлені промисловим способом.

Згідно постанови про визнання предмету речовим доказом від 20.04.2020 року DVD-R диск із відеозаписом з камери відео спостереження КНП «ВМКЛ №3», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020020020000644 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Згідно постанови про визнання предмету речовим доказом від 04.05.2020 року DVD-R диск із відеозаписом з нагрудної камери відео спостереження поліцейського БУППП у Вінницькій області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020020020000644 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Згідно довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія», вих. №98 від 07.04.2020 року вбачається, що 03.04.2020 року о 23:50 год. у ОСОБА_1 встановлено наркотичне сп`яніння внаслідок вживання амфетаміну.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши показання обвинуваченого та потерпілої, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.

Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення та повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення.

Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні.

Так, суд приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 , який повідомив, що 03.04.2020 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, оскільки напередодні вживав амфетамін, він прийшов на роботу своєї матері, яка працює в КНП «BMKЛ №3» м. Вінниці. Підійшовши до приймального відділення вказаної лікарні він подзвонив в двері. Дочекався коли відкриє двері у відділення медична сестра, він відштовхнув останню в сторону та зайшов у відділення. В цей час, в його руці знаходився «туристичний» ніж, окрім того в рюкзаку знаходилось ще декілька метальних ножів, які він нікому не демонстрував та ними нікому не погрожував. Після чого, він направився до своєї матері, яка працює у вищезгаданій лікарні на 4 поверсі, проте до неї так до неї і не дійшов, оскільки були закриті двері в інші відділення.

Показання обвинуваченого є добровільними та достатніми для висновків суду про наявність в його діянні складу кримінального правопорушення. Так, суд приймає до уваги те, що обвинувачений повідомив про безпричинність своїх дій, мотивом яких стала неповаги до суспільства, а саме прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, протиставляючи себе іншим громадянам, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Вказана неповага до суспільства є явною, очевидною та безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Такі показання обвинуваченого дають підстави суду стверджувати, що обвинувачений грубо порушив громадський порядок, дії якого супроводжувались особливою зухвалістю, створено реальну загрозу заподіяння тілесних ушкоджень працівникам та пацієнтам УНП «ВМКЛ №3» м. Вінниці, а також із тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, що поєднувалось з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства. Вказані показання обвинуваченого повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, які суд приймає до уваги як належні та допустимі докази.

Згідно з п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», хуліганством, яке супроводжувалось особливою зухвалістю може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад: тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації. Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування іншого предмета, або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Таким чином, наведені докази є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Аналіз сукупності доказів у справі та зазначених положень ППВСУ свідчить, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, якщо воно вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до довідки КНП «ВОПНЛ ім. Ющенка», вих. №29/1951 від 10.04.2020 року, ОСОБА_1 на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно довідки КП «ВОНД «Соціотерапія», вих. №1130 від 09.04.2020 року, ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.

З вимоги про судимість від 08.04.2020 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно досудової доповіді Вінницького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, вих. №42/3/2623-20 від 27.07.2020 року, вбачається, що приймаючи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосуванням соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: соціально-психологічний супровід органом пробації; готовність обвинуваченого брати участь у пробаційних програмах із втручанням, які надаються органом пробації. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив умисний, тяжкий злочин в стані наркотичного сп`яніння, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальний правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Разом з тим, суд враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання встановлено у ч. 5 ст. 72 КК України.

Суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 03.04.2020 року по 06.04.2020 року.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні до висновку експерта №127 від 24.04.2020 року, становлять 1307,60 грн.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65-67, 296 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2020 року по 06.04.2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1307,60 грн.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2020 року (№127/7721/20) про накладення арешту, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: рюкзак, чорного кольору, вставками марки “DAKINE”, який було поміщено до поліетиленового пакету та передано до кімната зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУ НП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Довженка, 73, повернути за належністю ОСОБА_1 ;

- предмет зовні схожий на ніж, виготовлений із металу сірого кольору, з дерев`яною рукояткою та металевим лезом, без маркування; п`ять предметів зовні схожих на метальні ножі, виготовлені з металу, з написом «China»; предмет зовні схожий на пилку без рукоятки, виготовлений з металу сірого кольору; чохол, виготовлений з тканини, чорного кольору, у якому знаходиться предмет схожий на лезо ножа, без рукоятки, без маркування; предмет зовні схожий на сокиру, виготовлений з металу сірого кольору, без рукоятки та без маркування; чохол виготовлений з тканини чорного кольору, які передано до кімната зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУ НП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Довженка, 73, знищити;

- DVD-R диск із відеозаписом з камери відео спостереження КНП «ВМКЛ №3», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12020020020000644, залишити при матеріалах кримінального провадження.

- DVD-R диск із відеозаписом з нагрудної камери відео спостереження поліцейського БУ ППП у Вінницькій області, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12020020020000644, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: