Рішення № 97947814, 15.06.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3713/21

Провадження № 2/727/1353/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Желик І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші».

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на початку березня 2021 року ОСОБА_1 дізнався , що на адресу Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, де він працює слюсарем - сантехніком, від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В., надійшла постанова ВП №63984342 від 26.02.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника. З тексту даної постанови позивач також дізнався про наявність виконавчого напису №9168 від 31.03.2020 року вчиненого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гороай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на коисть ТОВ «Качай Гроші» суми боргу.

З постанови надісланої за місцем роботи позивача постанови приватного виконавця, вбачається відкриття виконавчого провадження ВП №63984342 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Качай Гроші» заборгованості у сумі 9360, 00 гривень, витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 669 гривень, винагороди приватного виконавця у розмірі 936, 00 гривень, а всього 10965, 00 гривень.

Вважає, що стягнута з нього сума заборгованості на користь відповідача, згідно з оспорюваним виконавчим написом, є спірною. Зазначає, що на його адресу не надходило ні самого виконавчого напису, ні копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ні будь- яких звернень від ТОВ «Качай Гроші» або приватного нотаріуса щодо існування заборгованості та необхідності її погашення.

Позивачем була направлена заява на ім`я приватного виконавця Клименка Р.В. з вимогою надання копій документів, які слугували підставою як для вивчення виконавчого напису, так і для відкриття виконавчого провадження.

Від приватного виконавця Клименка Р.В. надійшла відповідь від. 06.04.2021 року за вих. №31935 з доданими копіями документів – договором про надання коштів у позику № 00-441530 від 17.09.2019 року, копією виконавчого напису №91618 від. 31.10.2020 року, копією заяви стягувача про примусове виконання рішення, копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

З вказаної відповіді, з`ясувалося, що 31.10 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №91618 про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «Качай Гроші» за кредитним договором № 00-441530 від 17.09.2019 року в розмірі 8160,00 за період з 18.06.2019 року по 21.10.2020 року. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 2400 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 5760, 00 грн. Крім цього, на користь ТОВ Качай гроші з ОСОБА_1 підлягає стягненню ще 1200 грн .в рахунок відшкодування витрат стягувача на оплату вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 9360, 00 грн.

Позивач зазаначає, що він особисто з відповідачем жодних кредитних договорів не укладав. У нього ніколи не було в користуванні платіжних карток відповідача. Жодних претензій з боку відповідача про існування прострочених платежів, так само як і кредитних коштів до нього не надходило. Крім того, позивач категорично заперечує засвідчення вкаазного кредитного договору клектронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, так як ОСОБА_1 ніколи його не використовував. Вказує, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису у нього перед ТОВ "Качай гроші" не могло існувати безспірної заборгованості, оскільки віне не укладав кредитного договору.

З огляду на вищевказане, вважає, що сума заборгованості, яка виникла у нього, на підставі вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем виконавчого напису №91618 не є безспірною, оскільки нічим не підтверджена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №91618 від 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості в сумі 9360,00 грн.;

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, однак представник позивача спрямував до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Третя особа по справі – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.

Представник відповідача - «Качай гроші» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, однак спрямував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, як у необґрунтованому та безпідставному. Посилаючись на те, що 17 вересня 2019 року між ТОВ "Качай гроші" та Позивачем був укладений Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-441530, відповідно до умов якого Товариство зобовязалося надати Позичальнику у власність кредит у національній валюті на умовах , передбачених договором, а Позичальник зобовязується повернути грошові кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісіїї та виконати інші обовязки, передбачені Договором. Вказують, що договір укладався дистанційно, в порядку передбаченому ЗУ "Про електронну комерцію"., відповідно до якого договір підписується з використанням електронно- цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону. Зазначають, що згідно умов договору:

сума кредиту складала 2400 грн

строк, на який надавалася позика -30днів

дата повернення позики (останній день) - 17.10.2019 року

процентна ставка за користування позикою в день - 2.00(дві цілих 00 сотих) % в день (720% річних).

загальна вартість кредиту -3 840.00 (п.1.7);

тип процентної ставки -фіксована

Вказують що жодної ставки позивач не платив.

Вважаючи, що всі істотні умови договору були надані Позичальнику до моменту підписання Договору з Товариством у вигляді паспорту кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк позики, дату повернення позики, плату за користування позикою і умови їх нарахування та окрім того містять всі істотні умови передбачені законодавством України.

Зазначають, що Товариство надсилало позивачу вимогу №2510 від 22.10.2020 року за місцем його реєстрації.

Вказують, що позивач вводить в оману суд , зазанчаючи в позові, що нотаріус не перевірив безспірність вимог Відповідача та позивача. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис за реєстровим №91618. Відповідно до вказаного документа нотаріус звернув стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 00-441530 від 17 вересня 2019 року, укладеним з ТОВ «Качай гроші» заборгованість за Кредитним договором 00-441530 від 17 вересня 2019 року. Сума заборгованості, яка стягнута з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого напису на користь відповідача за період з 18.06.2019 року по 21.10.2020 року становить 9360, 00 гривень. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 2400 грн, простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом – 5760, 00 грн. Крім цього, на користь ТОВ Качай гроші з ОСОБА_1 підлягає стягненню ще 1200 грн в рахунок відшкодування витрат стягувача на оплату вчинення виконавчого напису (а.с.15).

23.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем було відкрито виконавче провадження ВП №63984342 з виконання виконавчого напису №91618, виданого 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в сумі 9360, 00 гривень.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення за виконавчим написом нотаріуса, вчиненим 31.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 9360, 00 гривень (а.с.33).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2019 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання коштів у позику № НОМЕР_1 . (а.с.19).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 зазначеного Порядку.

Так, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 глави 16 вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт можуть бути оскаржені до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з зазначеним Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №61-154 св18.

Так, з огляду на вищенаведене, суд вважає, що оскаржуваний виконавчий напис від 31.10.2020 року №91618 не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки, вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а також відсутні докази безспірності заборгованості, яка була стягнута з позивача на користь відповідача.

Крім того, слід зазначити, що сторона відповідача (ТОВ «Качай гроші») в своєму відзиві вказує, що ними надсилалася претензія позивачу про повернення коштів, копію якої додає до відзиву, однак доказів її надіслання та отримання позивачем не надає, таким чином суд позбавлений можливості перевірити цей факт.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Розгляд судом справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірним, і, крім того, відповідає конституційному положенню про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (статті 55, 124 Конституції України).

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no.4241/03, в якому вказується, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню та слід визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362,00 грн.

Керуючись ст.ст.16, 18, ЦК України, ст.ст.34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12, 13, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №91618 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості в сумі 9360, 00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме судового збору в сумі 1362,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: