Вирок № 97946700, 25.06.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3037/20

1-кп/215/329/21

Вирок

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Чернокун Н.Ю.,

прокурора Остапенка С.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040760000560 від 19.05.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, незаміжньої, яка на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

- 30.06.2004 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- 23.06.2005 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнена 30.01.2017 за постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.01.2007 за ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 6 місяців 19 днів;

- 17.06.2015 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 ч. 1 ст. 70 КК України. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки;

- 21.03.2018 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2015 та призначено до відбування 3 роки 4 місяці позбавлення волі. Звільнено 14.11.2018 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимою за злочини проти власності на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, вчинила новий умисний злочин проти власності, за наступних обставин.

04.05.2020 року приблизно о 14.56 годині ОСОБА_1 зайшла до приміщення магазину «Варус» ТОВ «Омега» (ЄРДПОУ 30982361), який знаходиться за адресою: вул. А.Головка, 44а у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Перебуваючи в торгівельному залі вищевказаного магазину, а саме: поряд зі стелажем-вітриною, де розташована горілчана продукція, ОСОБА_1 побачила пляшку алкогольного напою «Вина ігристого», марки «Asti Martini», 0,75 л, вартістю 291,33 гривень, яка належить ТОВ «Омега». В цей час та місці у ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел на таємне викрадення зазначеного майна. Таким чином, визначивши пляшку алкогольного напою «Вина ігристого» марки «Asti Martini», 0,75л як предмет свого злочинного посягання, знаходячись у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, діючи повторно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, взяла з полиці вказаної вітрини зазначену вище пляшку алкогольного напою та бажаючи залишити свої протиправні дії таємними, заховала її в свою сумку.

Потім, продовжуючи перебувати в вищевказаному приміщенні магазину, ОСОБА_1 підійшла до стелажу-вітрини з ковбасними виробами, де побачила ковбасу телячу в/г вар. Порц. «Самобранка», вагою 0,466 кг, вартістю 44,36 гривень, що належить ТОВ «Омега». В цей час та місці у ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел на таємне викрадення зазначеного майна. Таким чином, визначивши дане майно як предмет свого злочинного посягання, продовжуючи реалізацію свого прямого єдиного умислу на викрадення продукції, розміщеної в магазині, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, взяла з полиці вказаної вітрини, ковбасу телячу в/г вар. Порц. «Самобранка», вагою 0,466 кг, та заховала її в свою сумку чорного кольору, з метою залишення своїх дій таємними для оточуючих.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_1 пройшла з вказаним товаром через касову зону магазину не розрахувавшись за прихований товар, після чого залишила приміщення торгівельної зали, пройшла через антикрадійні панелі та незважаючи на сигнал антикрадійної панелі, продовжила протиправні дії та вийшла з магазину, вважаючи, що виконала всі необхідні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками охорони ТОВ «Омега», який, реагуючи на сигнал антикрадійної панелі, наздогнав ОСОБА_1 , після чого викрив та зупинив її протиправні дії.

Таким чином, ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто не отримала реальну змогу розпорядитись майном, що намагалась викрасти.

Таким чином, у разі доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1 могла спричинити ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на загальну суму 335,69 гривень.

Ці умисні дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Обвинувачена свою винуватість визнала повністю, підтвердила обставини скоєного кримінального правопорушення. Пояснила суду, що дійсно рік тому у магазині «Варус», що знаходиться у мікрорайоні Даманський, намагалась викрасти алкоголь та продукти харчування, які склала у свою сумку, проте була затримана охоронцем магазину. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, шляхом допиту представника потерпілого, свідків відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.

Обвинувачена ОСОБА_1 не оспорювала фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності її позиції. Судом роз`яснено учасникам процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Судом досліджено висновок судово-товарознавчої експертизи №19/104-17/1/5/385 від 15.05.2020, відповідно до якої ринкова вартість вина ігристого ТМ «Martini Asti», біле, солодке, 0,75 л, 7,5%, упаковка не порушена, термін придатності не вичерпаний, станом на 04.05.2020, складає 291 (двісті дев`яносто одна) гривня 33 коп.. Вартість ковбаси телячої, вагової, вареної, вищого сорту, ТМ «Самобранка», вагою 0,466 кг упаковка не порушена, термін придатності не вичерпаний станом на 04.05.2020, складає 44 (сорок чотири) гривні 36 коп..

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги досліджені надані суду докази, оцінивши показання обвинуваченої, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставин, які обтяжують і пом`якшують покарання обвинуваченій.

Згідно зі ст.12 КК України вчинене кримінальне правопорушення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України є нетяжким злочином.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченій, суд вважає її щире каяття у скоєному.

Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Ухвалюючи вирок суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченої, яка притягалась раніше до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має; її ставлення до скоєного, наявність у неї постійного місця проживання, відсутність претензій від представника потерпілого, а також те, що вчинений нею злочин незакінчений з причин, що не залежали від її волі і є нетяжким.

Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою та ризик небезпеки для суспільства обвинуваченої оцінюються як високі.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченої, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням статті 68 КК України.

За приписами статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Конкретні обставини вчиненого злочину, з огляду на зміст і характер дій обвинуваченої, не свідчать про її підвищену суспільну небезпечність, тяжких наслідків внаслідок злочину не настало, викрадене майно повернуто потерпілому. У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаялася, водночас обтяжуючі обставини відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, у відповідності до ст. ст. 75-76 КК України, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.

Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст. 75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченій ОСОБА_1 іспитовий строк, при цьому покласти на неї обов`язки передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На думку суду, призначення цього покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів становлять 653 грн. 80 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи №19/104-17/1/5/385 від 15.05.2020 та підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного їй іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- пляшку вина ігристого солодкого, «Асті Мартіні», 0,75 л, ск/пл.., ковбасу телячу в/г вар. Порц. «Самобранка» вагою 0,466 кг, що вилучені у ОСОБА_1 в магазині «Варус», та передані на зберігання під розписку представнику потерпілому – повернути власнику ТОВ «Омега».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 653 грн. 80 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи №19/104-17/1/5/385 від 15.05.2020.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

СУДДЯ