Рішення № 97946072, 22.06.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/1412/20

провадження №2/176/406/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

за участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води

Дніпропетровської області справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УНІВЕРСАЛБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ “УНІВЕРСАЛБАНК” звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в жовтні 2017 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УНІВЕРСАЛ БАНК” запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках топоЬапк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms//

22-05-2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 22-05-2018 року.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету- заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак, ОСОБА_1 узяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості розмір якої станом на 24.06.2020 року складає 39893,45 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту – 30796,84 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 9096,61 грн. яку відповідач добровільно не погашає.

Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.05.2018 року на загальну суму 39893,45 грн. та стягнути судові витрати.

АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК належним чином повідомлене про день, час та місце розгляду справи в судове засідання свого повноважного представника не направило, жодних заяв про поважність причин його неявки суд не повідомило.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи також в судове засідання не з`явився. До початку судового засідання подав письмову заяву згідно якої в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі та розглянути справу без його участ. В матеріалах справи мається відзив на позов згідно якого в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що позов не містить жодних доказів укладання між ним та банком будь-яких кредитних договорів та не підтверджує наявність будь-яких фінансових зобов`язань.

Зокрема позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22 травня 2018 року, посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» ресурс: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

В позові вказано, що положенням Анкети-заяви до договору, що анкета-заява, Умови, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

Також в позові, позивач вказує що на підставі укладеного договору йому надано , кредит у розмірі 30000 грн., однак останнім не надано жодного з вказаних в позові документів з моїм підписом завіреним належним чином.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, з посиланням на позицію Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ним договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила обслуговування фізичних осіб Універсал Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь- яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови з ним погоджені.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення його з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені особистим підписом, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Вважає, що між сторонами не було укладено у належній формі кредитного договору та в зв`язку із цим в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Також просив застосувати позовну давність до заявлених вимог.

Дослідив письмові пояснення сторін, надані докази по справі на обґрунтування та спростування вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” шляхом встановлення мобільного додатку заповнив Анкету – заяву до Договору про надання банківських послуг, яку підписав та завірив через верифікацію особистих даних власним електронним цифровим підписом та яким в подальшому мав користуватися при підтвердженні подальшої реалізації договірних відносин, як отримувач картки, грошових коштів та розпорядження кредитними коштами у разі їх отримання на чому наполягає банк.

Однак при цьому як встановлено, жодними відносними та допустимими доказами не підтверджено, що дійсно мало місце волевиявлення відповідача, як позичальника грошових коштів, що мало місце фактичне отримання коштів ОСОБА_1 чи у розмірі зазначеному в позовній заяві 30000 грн., чи у будь-якому іншому.

Крім того позивачем також не доведено, що ОСОБА_1 після отримання кредитної картки фактично нею користувався будь-то шляхом надання згоди при оплаті товарів в магазині, чи оплаті комунальних послуг, чи шляхом переводу на інші банківські рахунки та при цьому підтверджував ці фінансові операції власним електронним цифровим підписом, ці обставини чи долученим витягом з особового рахунку відповідача, чи належним чином завіреною випискою якою підтверджувався рух грошових коштів, не встановлені, оскільки таких не містять.

До матеріали позовної заяви долучені лише загальні умови договору приєднання без врахування обов`язків сторін, умов кредитування та з якими відповідач ОСОБА_1 не був ознайомлений, так як останнім є не підписані.

Дані про розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо в анкеті також відсутні.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, у відповідності до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УНІВЕРСАЛ БАНК”).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що на момент вчинення правочину надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором у межах встановленого кредитного ліміту, а також те, що останній дійсно користувався кредитними коштами. Законом закріплено, що договір позики є укладеним саме з моменту передачі коштів (ч. 2 ст. 1046 ЦК України). Дана норма розповсюджується й на кредитні відносини.

Анкета - заява від 22.05.2018 року не містить жодних послань та такі обставини не доведені жодними іншими відносними та допустимими доказами про те, що від 22.05.2018 року чи від іншої дати на картковий рахунок на ім`я відповідача ОСОБА_1 дійсно мало місце зарахування кредитних коштів у розмірі 30000 грн. або в іншому розмірі, що відповідач отримав кредитну картку та пін-код до неї, більш того користувався грошовими коштами на картці та що ці обставини знайшли своє підтвердження відносними та допустимими доказами у судовому засіданні, зокрема наданою розпискою про отримання ОСОБА_1 кредитної картки, меморіальним ордером про зарахування коштів на картку, належною випискою з відповідного банківського рахунку про рух грошових коштів по цій картці та інше.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

З аналізу постанови Верховного Суду від 17.12.2020 по справі №278/2177/15-ц вбачається, що судами при розгляді справ повинні досліджуватися первинні бухгалтерські документи, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом: розрахунок заборгованості та виписка по кредитному рахунку клієнта.

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 24 червня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 39893 грн. 45 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 30796 грн. 84 коп. та заборгованості за пенею та комісією у розмірі 9096 грн. 61 коп.

Суд не приймає як належний відносний та допустимий доказ наданий розрахунок заборгованості на підтвердження того, що АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” були надані відповідачеві ОСОБА_1 кредитні кошти 30000 грн. за встановленим розміром, та що останній здійснював фінансові операції платежі саме з цих коштів за допомогою відповідної виданої на це кредитної карти, та погашення платежів відбувалось частково на відповідний цій карті рахунок. Так як розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що графа п`ята таблиці розрахунку заборгованості зазначена як “Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)” станом на момент підписання Анкети-Заяви від 22.05.2018 року не містить відомостей зарахування на картковий рахунок відповідача суми як зазначено в позові 30000 грн., та містить позначку 0,00 грн.. В подальшому станом на 04.11.2019 року в цій же графі зазначено, що залишок заборгованості складає 2946,58 грн., а в наступному місяці, а саме 01.12.2019 року вказана сума у розмірі 30931 грн. 84 коп.. Тобто залишається не зрозумілим яким чином банк нарахував відповідачу ОСОБА_1 за один місяць залишок простроченої заборгованості на більш як 27000 грн. відповідно до попереднього місяця. Тобто як витікає наданий позивачем розрахунок є надуманим, проведений однобічно за відсутності належних бухгалтерських проводок.

Суд при вирішенні даного спору зобов`язаний дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити умови кредитного договору, виконання зобов`язання частинами або у вигляді періодичних платежів, однак позивач не надав суду вказаних доказів.

У справі міститься лише підписана відповідачем Анкета -заява з бажанням відкрити відповідний банківський рахунок та в подальшому можливістю встановити кредитний ліміт датованою від 22 травня 2018 року, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 має нібито бути відкритий рахунок № НОМЕР_2 , але за відсутності умов кредитування та підтвердженням видання йому будь-якої кредитної картки і якої саме (серія, номер, строк дії).

Таких відомостей не вбачається і з інших наданих позивачем на обґрунтування своїх вимог доказів.

Таким чином, з огляду на викладене, приймаючи до уваги, що банком не надано суду достатніх доказів укладання з відповідачем договору про надання банківських послуг, не надано доказів досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, а також не підтверджені обставини фактичного отримання та користування відповідачем грошовими коштами, то позовні вимоги слід вважати необґрунтованими, не доведеними та за цих підстав у позові слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог відсутні підстави застосування положень позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 626, 628, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УНІВЕРСАЛБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя