Рішення № 97945098, 14.06.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1719/20

номер провадження 2/695/313/21

14 червня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря Розпутньої І.Г.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом позбавлення права користуванням приміщенням -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фактор Консалт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом позбавлення права користуванням квартирою АДРЕСА_1 .

Свою позовну заяву позивач пояснює тим, що він являється власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право власності від 05.06.2020 року. У вказаній квартирі зареєстрована попередня власниця ОСОБА_2 та член її сім`ї ОСОБА_1 , які втратили право користування внаслідок припинення права власності на це майно в силу положень ст. 346 ЦК України. Чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов`язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім`ї колишнього власника. Та обставина, що відповідачі зареєстровані у будинку, перешкоджає позивачеві в повній мірі реалізувати його право володіти та розпоряджатися своєю власністю.

При цьому слід зазначити, що будь-яких погоджень між ТОВ «Фактор-Консалт» та відповідачами щодо користування цим житлом сторони не досягали.

Тому позивач просив суд позбавити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 права на користування майном - квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 11.08.2020 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада».

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, повідомлення про причину їх неявки в засідання до суду не надійшло, відзив на позов не надано, тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності від 05.06.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 415, виданого приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Співак М.А., ТОВ «Фактор-Консалт» є власником квартири АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 211651471 від 05.06.2020, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ «Фактор-Консалт».

Із акту від 10.07.2020, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , але по місцю реєстрації не проживають.

Попереднім власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 , яка втратила право користування внаслідок припинення її права власності на це майно в силу положень ст. 346 ЦК України.

Чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов`язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім`ї колишнього власника.

Будь-яких погоджень між ТОВ «Фактор-Консалт» та відповідачами щодо користування цим житлом сторони не досягали.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником майна. Право користування є складовою частиною права власності на майно та припиняється автоматично з припиненням права власності.

Статтею 156 Житлового кодексу Української РСР, передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім`ї власника квартири - користуватись цим жилим приміщенням, може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім`ї якої вони є. Із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Оскільки житлові права членів сім`ї власника житлового будинку (квартири) є похідними від прав власника цього житлового приміщення, то припинення права власності особи на житло припиняє право членів її сім`ї на користування цим будинком. Однією з підстав припинення права власності відповідно до статті 346 ЦК України є відчуження свого майна власником.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення, про позбавлення права користування житловим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15), постанові Верховного суду України у справі № 825/1335/13 від 01.03.2016 року, та Верховного суду від 21.03.2018 року ( справа №820/6316/15)

Згідно ст. 7 Закону України „Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Згідно ч.1 ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Таким чином, судом встановлено, що наявність факту реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою, за відсутності в останніх юридичного права та підстав продовжувати користуватися таким приміщенням, фактично перешкоджає позивачу реалізації своїх правомочностей власника, оскільки квартира фактично обтяжена правом на проживання у ній колишнього власника та членів його сім`ї. Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. ст. ст.4, 5, 12, 76-84, 133, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, ст. 346, 391 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Консалт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом позбавленням права користування приміщенням - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалт» (ЄДРПОУ 43111777) у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення ОСОБА_1 , 1963 р.н. та ОСОБА_2 , 1966 р.н. права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , 1963 р.н. та ОСОБА_2 , 1966 р.н. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Консалт» судовий збір в сумі 2102 грн., а саме по 1051,00 грн. з кожного.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко