Ухвала суду № 97937118, 25.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4037/21

У Х В А Л А

25.06.2021 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І., за участі прокурора - Лабик М.М., слідчого - Вовчок Р.Ю, підозрюваного - ОСОБА_1 , захисника - Мухомедьянова В.А., секретаря судових засідань - Пазяк С.М., розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Кондратенко І.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури Кондратенко І.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.

Слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.189, ч.1,2 ст. 255-1 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2020 за №62020140000001001.

Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 , будучи засудженим за вчинення особливо тяжких злочинів до позбавлення волі, та відбуваючи покарання в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Довженка, 8А, з метою особистого незаконного збагачення, діючим умисно, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, здійснюючи злочинний вплив на території вказаної установи та за її межами, організував вчинення вимагання грошових коштів в сумі 200000 гривень у громадянина ОСОБА_3 (анкетні відомості щодо якого змінені у зв`язку із застосуванням заходів безпеки щодо учасника кримінального провадження). Так, в другій декаді березня 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.03.2021, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння майном ОСОБА_3 , шляхом пред`явлення останньому протиправної вимоги передачі грошових коштів в сумі 200000 гривень за неіснуючий борг.

Для реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправний характер свої дій і те, що реалізувати даний злочинний намір він особисто не може, так як перебуває у ДУ «Закарпатська УПВ №9», а тому використовуючи свій злочинний вплив, через мобільний зв`язок залучив до попередньої злочинної змови як безпосереднього виконавця злочину раніше судимого ОСОБА_4 .

В свою чергу, ОСОБА_4 , діючи за дорученням організатора ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер свої дій і те, що для реалізації злочинного наміру, спрямованого на протиправне заволодіння у ОСОБА_3 грошовими коштами, поєднаного із застосуванням насильства до потерпілого, а також з метою подолання можливого фізичного опору зі сторони останнього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 години 50 хвилин 23.03.2021 підшукав як виконавців злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , до відома яких довів злочинний умисел організатора ОСОБА_2 , а також погодив із ними злочинні ролі.

Після цього, 23.03.2021 о 19 годині 50 хвилин, для реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на автомобілі марки «Мерседес Бенц Віто» державний номерний знак НОМЕР_1 під`їхали до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 , на виконання відведеної йому злочинної ролі, за вказівкою ОСОБА_4 , із номера мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував потерпілому ОСОБА_3 та наказав йому вийти на вулицю.

Побачивши, що потерпілий ОСОБА_3 вийшов у двір будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підійшли до потерпілого та обступивши його таким чином позбавивши його можливості втекти та здійснюючи психологічний тиск на останнього. Після цього, ОСОБА_4 , діючи на виконання відведеної йому злочинної ролі в попередній змові пред`явив потерпілому ОСОБА_3 протиправну вимогу передати йому 200000 гривень в якості «общаку» за нібито реалізацію ювелірних виробів, які було надані потерпілому невстановленою особою, при цьому висловлюючись, що він діє від імені «смотрящого» ОСОБА_2 .

На висловлену ОСОБА_4 протиправну вимогу передачі грошових коштів, потерпілий ОСОБА_3 відповів не можливість передачі грошових коштів в сумі 200000 гривень у зв`язку із їх відсутністю, ОСОБА_4 знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 умисно наніс декілька удари руками в область в обличчя потерпілого ОСОБА_3 , при цьому погрожуючи вбивством останньому. В цей час, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходились поруч і словесно погрожувати потерпілому, здійснюючи таким чином психологічний тиск на останнього.

Після цього, з метою залякування потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 із свого мобільного телефону зателефонував організатору ОСОБА_2 та передав телефон потерпілому, де вході розмови із останнім, ОСОБА_2 діючи умисно з корисливих мотивів, як організатор злочину, видаючи себе за кримінального авторитета «смотрящого» на території ДУ «Закарпатська УВП №9» підтвердив потерпілому, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 діють за його вказівкою, і він - потерпілий повинен їм передати для «общака» грошові кошти в сумі 200000 гривень. В цей час, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4 знаходячись біля потерпілого стали наносити йому удари руками по різним частинам тіла, при цьому висловлюючи погрози вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень в разі не передачі їм частини грошових коштів в сумі 2000 доларів США до понеділка тобто до 29.03.2021, як наслідок завдали потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді синця акулової ділянки злів, та синця грудної клітки в ділянці грудини, забою грудної клітки зліва, закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), струсу головного мозку», які відповідно до п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

В подальшому, цього ж дня, 23.03.2021 о 20 годині 19 хвилин, ОСОБА_4 реалізуючи спільні із організатором злочину ОСОБА_2 злочинні наміри, спрямовані на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , з метою отримання засобів для подальшого вчинення злочину зателефонував своєму знайомому, раніше судимому ОСОБА_7 , якого залучив як пособника до вчинення злочину та розповів йому про пред`явлення протиправної вимоги ОСОБА_3 передачі грошових коштів на «общак».

Не зупиняючись на цьому, 29.03.2021 приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 із ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , з метою протиправного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , шляхом їх вимагання залучили до попередньої змови як пособника ОСОБА_7 , який на виконання відведеної йому злочинної ролі пособника, будучи усвідомленим про справжність злочинних намірів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , на вулиці Собранецькій в м.Ужгород надав орендований ним автомобіль марки «Мерседес ДЖЛ» державний номерний знак НОМЕР_3 , учасникам попередньої змови для забезпечення можливої втечі з місця передачі грошових коштів, при цьому сам пересів на пасажирське сидіння та спільно із іншими учасниками попрямували за місцем проживання потерпілого, що за адресою АДРЕСА_3 .

В подальшому, 29.03.2021 о 15 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на орендованому останнім автомобілі марки «Мерседес ДЖЛ» державний номерний знак НОМЕР_3 , під`їхавши до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до потерпілого ОСОБА_3 ,, а ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишились біля автомобіля спостерігати, для запобігання фізичного опору зі сторони потерпілого, де потерпілий ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 55000 гривень в рамках контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, при цьому ОСОБА_4 , отримавши від потерпілого частину грошових коштів, перерахувавши їх, повторно висловив вимогу передати йому іншу частину в сумі 44000 гривень до кінця березня 2021 року.

В цей час, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 були викриті працівниками поліції та під час затримання стали тікати в напрямку вулиці Тельмана в м.Ужгороді, де були затримані в порядку ст.208 КПК України неподалік будинку №1Б по вулиці Тельмана в м.Ужгороді.

За таких обставин органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаному з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи.

29.03.2021 ОСОБА_1 було викрито безпосередньо та затримано у порядку ст. 208 КПК України.

30 березня 2021 року стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, тимчасово не працюючому, раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаному з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 сторона кримінального провадження підтверджує зібраними матеріалами досудового розслідування.

31.03.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.05.2021.

27.04.2021 Закарпатським апеляційним судом винесено ухвалу, якою ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.05.2021, без визначення розміру застави було скасовано. При цьому Закарпатським апеляційним судом підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 строком до 26.05.2021. Крім того, на ОСОБА_1 даною ухвалою суду було покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_3 ; носити електронний засіб контролю.

17.05.2021 Закарпатською обласною прокуратурою продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №62020140000001001 від 02.09.2020 до трьох місяців, а саме 30.06.2021.

Прокурор зазначає у клопотанні, що строк домашнього арешту застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , закінчується 30.06.2021, однак заявлені ризики, які встановлені судом при застосуванні вказаного запобіжного заходу не зменшились, у зв`язку із чим виникла необхідність у продовженні даного запобіжного заходу а саме до 30.08.2021.

У судовому засіданні прокурор та слідчий заявлене клопотання підтримали, просили продовжити строк дії запобіжного заходу з тих підстав, що підозрюваний ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а ризики, визначені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України є дійсними і триваючими.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби без застосування електронних засобів контролю.

Заслухавши думку прокурора та пояснення слідчого з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні ообставини.

Як вбачається з матеріалів клопотання 30 березня 2021 року стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, тимчасово не працюючому, раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаному з насильством небезпечним для життя і здоров`я особи.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 сторона кримінального провадження підтверджує зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема: протоколом від 23.03.2021 прийняття заяви у ОСОБА_3 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення; показами потерпілого ОСОБА_3 даними під час досудового розслідування; протоколами пред`явлення осіб для впізнання по фотознімках від 29.03.2021, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 як осіб які вчинили відносно нього кримінальне правопорушення; протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 24.03.2021 та 29.03.2021; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту від 29.03.2021; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 29.03.2021; протоколами огляду місця події від 29.03.2021; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які були проведені в рамках розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_1 від 29.03.2021 та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

31.03.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 26.05.2021.

27.04.2021 Закарпатським апеляційним судом винесено ухвалу, якою ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.05.2021, без визначення розміру застави було скасовано. При цьому Закарпатським апеляційним судом підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 строком до 26.05.2021 та покладено відповідні обов`язки.

Прокурор зазначає у клопотанні, що строк домашнього арешту застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , закінчується 30.06.2021, однак заявлені ризики, які встановлені судом при застосуванні вказаного запобіжного заходу не зменшились, у зв`язку із чим виникла необхідність у продовженні даного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.08.2021.

Сторона кримінального провадження акцентує увагу на тому, що в рамках даного кримінального провадження існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, перелік яких зазначений у змісті клопотання, на які відповідно на думку прокурора, може впливати підозрюваний.

Відповідно до постанови заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Жилкін В.В. від 17.05.2021 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №62020140000001001 до 30.06.2021 року.

24.06.2021 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І. продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №62020140000001001 до 30.07.2021 року, тобто на один місяць

Вказані наведені прокурором обставини не були спростовані стороною захисту.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, з урахуванням характеру та особливої тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає меті, з якою він застосовується.

В даному випадку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з того, що підставами для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 як і при обранні запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які слугували підставою для застосування відносно підозрюваного даного запобіжного заходу, тому суд не вбачає підстав для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт.

Разом з тим слідчий суддя, надавши оцінку доводам сторони захисту щодо зміни цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період доби, приходить до наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що 11.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Сторона захисту вказує, що фактично цілодобовий домашній арешт порушує його право вести нормальний спосіб життя і по суті повністю позбавляє його свободи.

Слідчий суддя в даному конкретному випадку звертається до практики Європейського суду з прав людини з цього питання.

Так, у справі "Лавентс проти Латвії" суд зауважує, що своєю постановою від 14.10.1997 року Ризький регіональний суд визначив стосовно заявника специфічний запобіжний захід перебування під домашнім арештом за пунктом 2 ст. 75 КПК України і що цей захід застосовувався до 25.09.1998 року. Увесь цей період, який тривав одинадцять місяців, заявник постійно перебував у квартирі під наглядом, йому офіційно було заборонено виходити з помешкання. Суд вважає, що ступінь примусу при застосуванні цього заходу є достатнім, щоб його можна було розглядати як "позбавлення свободи" у значенні ст. 5 Конвенції. Суд не заперечив аргументи уряду, згідно з якимим під час перебування заявника під домашнім арештом та протягом його госпіталізації умови, в яких він перебував, були кращими , аніж в тюрмі. Однак він нагадує, що ст. 5 не регулює умов позбавлення совбоди. Справід, поняття "ступінь" та "інтенсивність", що вживаються в судовій практиці органів Конвенції як критерії застосування ст. 5, стосуються виключно ступеня обмежень свободи пересування, а не різниці в комфорті або у внутрішньому режимі різних місць увязнення.

З врахуванням вищенаведених ризиків та обставин вважаю, що застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується.

Також суд враховує доводи сторони обвинувачення щодо об`єктивних причин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії визначеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області строку дії запобіжного заходу.

Разом з тим слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вже попередньо до зміни запобіжного заходу перебував під вартою, в подальшому - на цілодобовому арешті, тобто тривалий час був обмежений у свободі пересування, а тому приходжу до переконання, що слід надалі застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби і без застосування електронних засобів контролю з покладеними на нього відповідними обов`язками, що на думку слідчого судді буде достатнім і пропорційним та забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обовязків в рамках даного кримінального провадження. З огляду на те, що строк судового розслідування був продовжений ухвалою слідчого судді до 30.07.2021 року, тобто на один місяць, суд вважає за можливе проводовжити строк обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту тільки на один місяць в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України без застосування електронних засобів контролю у період доби з 22 год 00 хв. по 08 год 00 хв. терміном до 25.07.2021 року включно та продовжити строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24.04.2021 року на той самий строк.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 29.06.2021 року.

Слідчий суддя В.І. Бедьо