Постанова № 97934952, 29.06.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1850/21 р.

2-а/703/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВП № 2 ЦРУП Черкаського ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Заболотнього В`ячеслава Борисовича та Головного Управління національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

16 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспектора ВП № 2 ЦРУП Черкаського ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Заболотнього В.Б. та ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою лейтенанта поліції Заболотнього В.Ю. від 14 червня 2021 року, його піддано адміністративному стягненню у виді 3400 гривень штрафу, а саме за ч.2 ст.126 КУпАП України за те, що нібито він 14 червня 2021 року о 05 год. 00 хв. на 198 кілометрі автодороги Київ – Знам`янка керував автомобілем «Мерседес бенс» д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , без відповідної категорії С 1, та здійснив обгін транспортного засобу на перехресті, чим порушив пп. 7.1, 14.6 ПДР України.

Стверджуючи, що він правопорушення не вчиняв просив суд визнати дії поліцейського протиправними та скасувати вказану вище постанову.

Позивач в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності та задоволити позов.

Представник відповідачів в судове засідання також не з`явились з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повідомлень. У наданий відповідачам строк відзиву на позовну заяву до суду не направили.

Крім того до суду надійшли письмові пояснення від свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких вбачається, що він 14 червня 2021 року біля 05 год. на автодорозі Київ – Знамянка, разом із ОСОБА_4 здійснив зупинку для власних потреб. Він відійшов від автомобіля, а коли повернувся то Субота повідомив його, що на нього склали адміністративний протокол, за те, що нібито він керував автомобілем без посвідчення відповідної категорії. Але водієм був саме він, а ОСОБА_5 знаходився на пасажирському сидінні.

Ухвалою суду від 17 червня 2021 провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що лейтенантом поліції Заболотнім В.Ю. від 14 червня 2021 року винесено постанову серії БАВ № 035620 відповідно до якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді 3400 гривень штрафу, а саме за ч.2 ст.126 КУпАП України за те, що він 14 червня 2021 року о 05 год. 00 хв. на 198 кілометрі автодороги Київ – Знам`янка керував автомобілем «Мерседес бенс» д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , без відповідної категорії С 1, та здійснив обгін транспортного засобу на перехресті, чим порушив пп. 7.1, 14.6 ПДР України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Судом було надано відповідачам строк для надання відзиву на позовну заяву з можливістю викласти свої заперечення проти позову та надати відповідні докази на обґрунтування своїх заперечень.

Однак, в наданий судом строк відповідачі відзив не направив, жодного доказу на підтвердження правомірності постанови не надали.

Крім того, відповідачем ОСОБА_6 не надано підтвердження того, що під час розгляду ним адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови, проводилася фіксація за допомогою портативного відеореєстратора, який повинен був бути закріплений на його форменому одязі на грудях і здійснювати безперервну фіксацію.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірності винесення оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 , в позовній заяві вказує на те, що 14 червня 2021 року він дійсно перебував у автомобілі «Мерседес Бенс», однак не керував ним, а був в якості пасажира. Він не здійснював обгону транспортного засобу на перехресті та не порушував правил ПДР, оскільки не був водієм транспортного засобу «Мерседес Бенс» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль перебував під керуванням його власника ОСОБА_2 .Позивач вказує на те, що разом із ОСОБА_2 здійснили зупинку, із власних потреб, та він залишився біля автомобіля, а ОСОБА_2 відійшов від машини. Позивач побачив, як до автомобіля наближається поліцейський, який попросив надати йому посвідчення водія. Він запив у поліцейського навіщо, адже не керував автомобілем, оскільки він стояв, та й водієм була інша особа. На запитання позивача інспектором поліції повідомлено, що стосовно мене буде винесено постанову про те, що не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, яке б дозволяло йому здійснювати керування таким видом транспорту. Зауваження та заперечення поліцейських не слухав та склав оскаржувану позивачем постанову. Оскільки він не є юридично грамотним, не знав як діяти у вказаній ситуації, та просто зазначив у постанові, що не згідний з протоколом.

Вказані позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві дані, підтверджуються і наданими письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який є власником автомобіля, яким нібито керував позивач ОСОБА_1 та за відсутність посвідчення водія відповідної категорії, якого і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Окрім того, позивач надав до суду копію посвідчення водія свідка ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 відповідно до якого він має права категорії С 1.

Вказану позивачем обставини, підтверджені письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 та не спростовані жодними чином відповідачами.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання по суті адміністративного позову суд також керується законом прямої дії - нормою ст. 62 ч. 3 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року за №1376.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. При ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст. 268, 280 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

А тому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП і п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП постанову належить скасувати, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо визнання дій інспектора ВП № 2 УРЦП лейтенанта поліції Зоболотнього В.Ю. протиправними суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманнямправил дорожнього руху його учасниками.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 розділу І інструкції № 1395 від 7 листопада 2015 року у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій суб`єкта владних повноважень – інспектора ВП № 2 УРЦП лейтенанта поліції Зоболотнього В.Ю. в частині винесення постанови протипраними не підлягають до задоволення, оскільки законом він наділений повноваженнями щодо винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності по окремо визначеним правопорушенням.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Черкаській області сплачений ним про подачі позову судовий збір в сумі 454 грн.

Як вбачається з дублікату квитанції № 0.0.2163661901.1 і № 0.0.2163642872.1 від 16 червня 2021 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 454 грн. (а.с.1).

Згідно ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, вимога позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Черкаській області на його користь сплаченого судового збору в сумі 454 грн. підлягає до задоволення.

Враховуючи вище викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 до Інспектора ВП № 2 ЦРУП Черкаського ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Заболотнього В`ячеслава Борисовича (юридична адреса вул. Перемоги, 13 в м. Сміла Черкаської області) та Головного Управління національної поліції в Черкаській області (юридична адреса вул.. Смілянська, 57 в м. Черкаси) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити частково.

Скасувати постанову посадової особи інспектора ВП № 2 УРЦП лейтенанта поліції Заболотнього В`ячеслава Юрійовича від 14 червня 2021 року серії БАВ № 035620 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього 3400 грн. штрафу.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 454 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Прилуцький