Постанова № 9793391, 04.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а- 48576/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Пехота М.О.,

за участю:

представника позивача - Антипенко А.І., Куцуха В.Б.,

представника відповідача - Грисенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства " Елемент Шість "до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2009 року Відкрите акціонерне товариство " Елемент Шість "звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

№ 00001242305/0 від 17.12.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у м. Полтаві безпідставно занижено бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2007 року, серпень 2008 року та січень 2009 року в загальній сумі 189806,14 грн., оскільки господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю «Гофра»підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, відповідальності за діяльність контрагентів ТОВ «Гофра»він не несе.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважає законним та обґрунтованим.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" зареєстровано, як юридична особа (ідентифікаційний код 00222373).

З 10.02.1992 року позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Полтави та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у м. Полтава була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ВАТ "Елемент шість" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року, серпень 2008 року та січень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт № 3534/23-2/00222373 від 15.12.2009 року, яким встановлено, що в порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97), позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування :

за червень 2007 року в розмірі 99923,55 грн.,

за серпень 2008 року в розмірі 58575 грн.,

за січень 2009 року в розмірі 31307,79 грн.

На підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 статті 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон України 2181-ІІІ), та на підставі акта перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001242305/0 від 15.12.2009 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на зазначені суми.

Як встановлено перевіркою ВАТ «Елемент Шість»подано декларацію з ПДВ за червень 2007 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка скалала 604497 грн. Причиною виникнення суми бюджетного відшкодування ПДВ є вивезення товару власного виробництва (шліф та мікро порошки із синтетичних алмазів) за межі митної території України, що оподатковується за ставкою 0 % та придбання товарів на митній території України.

В ході перевірки встановлено, що постачальником ВАТ «Елемент Шість»є ТОВ «Гофра», постачальником якого в травні 2007 року є ТОВ «Дон Бізнестрейд-М», яке згідно повідомлення Ленінської МДПІ у м. Луганську не знаходиться за юридичною адресою.

За серпень 2008 року ВАТ «Елемент Шість»подано декларацію з ПДВ та заявлено до відшкодування 544274 грн. та за січень 2009 року 567011 грн. Причиною виникнення бюджетного відшкодування також є вивезення за межі митної території України товару власного виробництва.

Перевіркою встановлено, що в липні 2008 року та грудні 2008 року постачальником ВАТ «Елемент Шість»також було ТОВ «Гофра», постачальником якого був ТОВ «ТД «Агро». Постачальником ТОВ «ТД «Агро»в свою чергу було ТОВ «Стеклопласт Донецьк».

Згідно повідомлення ДПІ у Київському районі м. Донецька (лист № 7977/7/23 113 від 22.07.2009 року) ТОВ «Стеклопласт Донецьк»вісутнє за юридичною адресою. До відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит щодо розшуку керівників товариства та встановлення місцезнаходження підприємства.

На підставі викладених обставин ДПІ у м. Полтаві зроблено висновок про завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за ці періоди, оскільки неможливо підтвердити надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету постачальниками ВАТ "Елемент шість".

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Протягом травня 2007 року ВАТ "Елемент шість" здійснювало закупівлю нікелю Н-3 ГОСТ 849 -70 у ТОВ «Гофра». Факт здійснення господарських операцій, загальна сума ПДВ по яких склала 103000 грн. підтверджується договором купівлі продажу № 3015/114 07 від 22.05.2007 року зі спеціфікацією до нього, платіжними дорученнями про перерахування коштів постачальнику, прибутковими ордерами № 699 від 25.05.2007 року та № 722 від 31.05.2007 року, накладними № 58 від 25.05.2007 року та № 61 від 31.05.2007 року, податковими накладними № 58 від 25.05.2007 року та № 61 від 31.05.2007 року.

Крім того, довідкою ДПІ у м. Полтаві від 17.08.2007 року № 1548/23-2/00222373 про результати виїзної перевірки позивача щодо достовірності нарахування суми бюджетного відкшодування ПДВ за червень 2007 року також підтверджується, що ВАТ "Елемент шість" у цьому періоді здійснювалися господарські операції з ТОВ «Гофра». Порушень при включенні до податкового кредиту сум ПДВ за травень 2007 року перевіркою не встановлено.

Протягом серпня 2008 року ВАТ "Елемент шість" здійснювало закупівлю нікелю катодного Н-1 ГОСТ 849 - 70 у ТОВ «Гофра». Факт здійснення господарських операцій, загальна сума ПДВ по яких склала 45900 грн. підтверджується договором купівлі продажу № 3015/82 08 від 27.06.2008 року та специфікацією до нього, договором № 3015/72 08 від 26.05.2008 року та специфікацією до нього. А також прибутковим ордером № 605 від 04.07.2008 року, накладною № 070301 від 03.07.2008 року, податковою накладною № 070301 від 03.07.2008 року, а також платіжними дорученнями про перерахування коштів постачальнику.

Крім того довідкою ДПІ у м. Полтаві № 2341/23 2/00222373 від 20.11.2008 року про результати виїзної перевірки позивача щодо достовірності нарахування суми бюджетного відкшодування ПДВ за липень, серпень, вересень 2008 року також підтверджується, що ВАТ "Елемент шість" у липні 2008 року здійснювалися господарські операції з ТОВ «Гофра». Порушень при включенні до податкового кредиту сум ПДВ перевіркою не встановлено.

Протягом грудня 2008 року ВАТ "Елемент шість" здійснювало закупівлю нікелю Н-1 ГОСТ 849 70, марганцю металевого у ТОВ «Гофра». Факт здійснення господарських операцій, загальна сума ПДВ по яких склала 31292, 67 грн. підтверджується договором купівлі продажу № 3015/119 08 від 01.12.2008 року зі спеціфікацією до нього прибутковим ордером № 1224 від 04.12.2008 року, накладною № 120301 від 03.12.2008 року, податковою накладною № 120301 від 03.12.2008 року.

Актом ДПІ у м. Полтаві від 15.04.2009 року № 828/23 2/00222373 про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Елемент Шість»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009 року також підтверджується факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Гофра».

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з актів та довідок ДПІ у м. Полтаві, ТОВ «Гофра»зареєстровано в м. Константинівка, вул. Пушкінська, 297/50, код ЄДРПОУ 06210439, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 06210439.

Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ чи припинення діяльності ТОВ «Гофра»відповідачем не надано. Навпаки, неодноразовими перевірками позивача ДПІ у м. Полтаві підтверджувала факти здійснення господарських операцій між ВАТ "Елемент шість" та ТОВ «Гофра», що не заперечував і представник відповідача.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги те, що ТОВ «Гофра»зареєстровано в установленому законом порядку, має свідоцтво платника ПДВ, та, відповідно, право виписувати податкові накладні, суд приходить до висновку, що ВАТ "Елемент шість" правомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ та в подальшому заявлено до бюджетного відкшодування 189806,14 грн. за операціями з ТОВ «Гофра»у деклараціях за червень 2007 року, серпень 2008 року та січень 2009 року.

Висновок про безпідставне завищення позивачем суми бюджетного відкшодування з ПДВ внаслідок того, що неможливо перевірити сплату податку постачальниками ТОВ «Гофра»є припущенням податкового органу, яке суперечить положенням Закону України «Про податок на додану вартість»щодо визначення підстав для бюджетного відшкодування.

Згідно п.п. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень переряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки рішення про визначення податкового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правовим актом індивідуальної дії, то згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується. У звязку з цим, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог ВАТ «Елемент Шість»про визнання нечинним повідомлення - рішення, і визнати протиправним та скасувати оскаржуване повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Полтаві № 00001242305/0 від 17.12.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За викладених обставин позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекці в м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Полтаві № 00001242305/0 від 17.12.2009 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.10.

СуддяК.І. Клочко