Ухвала суду № 97933789, 25.06.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/181/2021

Справа № 534/1896/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:головуючого судді - Хіневич В.І.,

за участю секретаря - Гавриш А.Ю.,

за участю прокурора - Накай М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника

обвинуваченого - Пасюка В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018170080000903 від 21.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ (Горішні Плавні) Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15.06.2021 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Пасюк В.В. підтримав правову позицію сторони захисту та обвинуваченого, яка була висловлена в клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору від 14.09.2020 року з підстав невідповідності змісту останнього вимогам ст. 109, 291 КПК України. Згідно клопотання вказав, що, по-перше: на думку сторони захисту було порушено презумпцію невинуватості ОСОБА_1 , оскільки прокурор передчасно зробив стверджувальні висновки щодо злочинного умислу останнього направленого на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; по-друге: в обвинувальному акті відсутні фактичне формулювання обвинувачення та посилання на докази; по-третє: обвинувальний акт не містить обставин, що пом`якшують покарання такої як інвалідність обвинуваченого, тоді як зазначена неіснуюча обставина як щире каяття, при тому, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає. Окрім наведених вище порушень адвокат також наполягає на порушенні права на захист при проведенні досудового слідства, той факт, що обвинувальний акт містить зайві відомості, що не передбачені КПК України, а також порушено визначений Законом порядок введення реєстру матеріалів досудового розслідування, що тягне за собою не відображення в останньому вчинення окремих процесуальних дій, відсутність інформація щодо складу групи прокурорів та слідчих тощо. Додатково вказав, що суд розглядає кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення і враховуючи, що обвинувачення взагалі не конкретизоване, то суд позбавлений можливості розглянути справу з дотриманням норм КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, посилаючись на викладені останнім обставини.

Прокурор Накай М.В. в підготовчому судовому засіданні заперечував проти повернення обвинувального акту, вважаючи зазначені стороною захисту обставини, на які остання посилалася як на підставу своїх вимог такими, що суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, що встановлено судом апеляційної інстанції, а також на можливість усунення останніх при проведенні судового розгляду, при тому, що повернення обвинувального акту прокурору не надасть можливість виправити вказані недоліки з причини того, що формулювання обвинувального акту повинно відповідати формулюванню підозри та можливоості призначення справи до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої прохала розглянути кримінальне провадження за її відсутності, цивільний позов підтримує в повному обсязі, наполягає на своїх раніше наданих показаннях та прохає суворо покарати обвинуваченого, тобто фактично підтримала думку прокурора щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора щодо можоливості призначення справи до судового розгляду, думку обвинуваченого, захисника з приводу заявленого клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності змісту останнього вимогам ст.109, 291 КПК України, підтриманого обвинуваченим, думку прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду, яку підтримала потерпіла, судом встановлено наступне.

Проведення підготовчого судового засідання регламентується главою 27 (ст.314-317) КПК України «Підготовче провадження», в ході якого головуючий з`ясовує у учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду та має право прийняти рішення, передбачені ч.3 ст. 314 КПК України, в тому числі має право повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу ( п.4 ч.3 ст.314 КПК ).

Вимоги до обвинувального акту передбачені ст. 291 КПК України, та встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тощо.

З огляду на ст.110, 283 КПК України, всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження, а згідно зі ст. 2 цього Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.

За приписами ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а за змістом п.13 ч.1 ст. 3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.

Отже, за наведених вимог кримінального процесуального закону, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положень ст. 291 КПК України, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акту засад кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження первісно обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України надійшов до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 30.01.2019 року. Після проведення судового розгляду по суті 13.03.2020 року по справі було ухвалено обвинувальний вирок за змістом якого ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років ( т.2,а.с.62-71).

На вказаний вирок суду захисником була подана апеляційна скарга 10.04.2020 року, згідно якої останній прохав скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_1 в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні даного злочину (т.2,а.с.83-88).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.07.2020 року зазначений вище вирок було скасовано та призначено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції ( т.2,а.с.116-120).

Відповідно до вимог ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

На виконання визначеної норми Закону, ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2020 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України було прийнято до провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

За результатами проведеного підготовчого судового засідання ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.09.2020 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12021175530000029 від 28.08.2018 року (1кп/537/200/2020) повернутий прокурору Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури Накай М.В. в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України ( т.2,а.с.162-164).

На дану ухвалу суду прокурором 21.09.2020 року подана апеляційна скарга, згідно якої прохав вказану ухвалу суду від 14.09.2020 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Підставою для скасування оскаржуваної ухвали, на думку прокурора, є те, що суд надав оцінку проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень, тобто суд в порушення вимог ст.314, 315 КПК України вийшов за межі питань, пов`язаних з підготовкою провадження до судового розгляду та перейшов до вирішення питання про допустимість доказів, які повинні досліджуватись в ході судового розгляду ( т.2.а.с.167-169).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.06.2021 року апеляційна скарга прокурора задоволена та ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.09.2020 року про повернення обвинувального акту прокурору скасована та призначено новий розгляд у суді першої інстанції ( т.2, а. с. 197-198).

15.06.2021 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України надійшов до Крюківського районного суду м. Кременчука та призначений на підготовче судове засіданні на 25.06.2021 року.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, сторона обвинувачення, складаючи обвинувальний акт та визначаючи спосіб в якій обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження, констатувала лише той факт, що за невеликий проміжок часу 28.08.2018 року в приміщенні коридору кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_3 . Після чого останні вийшли у загальний коридор на 9-му поверсі будинку, де ОСОБА_1 наніс ще декілька ударів ОСОБА_3 . В подальшому останні зайшли до кабіни ліфту, де ОСОБА_1 наніс ще декілька ударів ОСОБА_3 , що викликали у нього довготривалий розлад здоров`я - смерть же настала в результаті черепно - мозкової травми (т.1,а.с.5), при цьому, взагалі не визначаючи кількість, характер і локалізацію ударів, спосіб нанесення останніх, тощо, лише обмежившись загальним формулюванням «декілька ударів» та «ще декілька ударів».

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 01.07.2020 року підставою для скасування вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.03.2020 року є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке наряду з іншим проявилося в тому що під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та справедливого судового рішення.

Колегія апеляційного суду зазначила, що ці обставини всупереч приписам ст.9 КПК України, не були встановлені і під час досудового розслідування кримінального провадження ( т.2,а.с.119, абзац 2).

При цьому, апеляційний суд констатував, що: «у обвинувальному акті не визначено кількість, характер і локалізацію ударів, спосіб нанесення останніх. Водночас зазначено що тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_1 потерпілому, викликали у нього довготривалий розлад здоров`я - смерть же настала в результаті черепно-мозкової травми, причини утворення якої лишилися не встановлені» ( т.2,а.с.119, абзац 3).

Колегія судів звернула увагу, що: « чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема із обов`язковим зазначенням способу вчинення злочину, усіх ознак об`єктивної сторони злочину (суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки ( спричинення потерпілому смерті ), причинний зв`язок між діянням і наслідками має суттєве значення для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально правову норму, порушення якої інкриміноване обвинуваченому» ( т.2,а.с.119, абзац 4-5).

Також, вказано, що: «наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою» ( т.2,а.с.119, абзац 6).

Тобто, апеляційним судом в ухвалі від 01.07.2020 року прямо вказано на невідповідність фактичної складової обвинувачення з його юридичною формулою, тобто обвинувального акту , який не містить вказаних вимог, а саме чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема із обов`язковим зазначенням способу вчинення злочину, усіх ознак об`єктивної сторони злочину ( суспільне небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки ( спричинення потерпілому смерті ), причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Таким чином, скасовуючи вирок Крюківського районного суду м. Кременчука з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону через «відсутність чіткого та конкретного викладення у вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчить про невідповідність вироку місцевого суду вимогам кримінального процесуального закону» ( т.2, а.с.119, абзац 7), апеляційний суд також прямо вказав і на невідповідність вимогам закону і обвинувального акту ( т.2,а.с.119, абзац 2-5).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції ухвалою від 14.09.2020 року обвинувальний акт був повернутий прокурору для приведення останнього у відповідність до вимог закону (т.2,а.с.162-164) , про що чітко було вказано в ухвалі апеляційного суду від 01.07.2020 року. (т.2,а.с.119, абзац 3-5).

Згідно ухвали апеляційного суду від 02.06.2021 року, якою скасовано ухвала суду першої інстанції від 14.09.2021 року слідує, що ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 01.07.2020 року скасовано вирок Крюківського районного суду см. Кременчука від 13.03.2020 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі на призначено новий розгляд у суді першої інстанції в зв`язку з невідповідністю вироку місцевого суду вимогам кримінального процесуального закону.

Згідно ухвали суду від 02.06.2021 року вказано, що «в ухвалі від 01.07.2020 апеляційний суд надав вказівку суду першої інстанції новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 … провести процедуру провадження з дотримання вимог закону та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення з урахуванням всіх обставин кримінального провадження. Між тим, під час нового розгляду суд першої інстанції , ігноруючи вказівки апеляційного суду щодо детального встановлення всіх обставин злочину …повернув обвинувальний акт прокурору , як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України» ( т.2,а.с.198, абзац 3- 4).

При цьому, суд звертає увагу, що судом першої інстанції, при постановленні ухвали від 14.09.2020 року за результатами проведення підготовчого судового засідання жодним чином не була надана оцінка проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень в порушення вимог ст.314,315 КПК України.

Суд не виходив за межі питань, пов`язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду чи переходив до вирішення питань про допустимість доказів, а посилався виключно на висновки суду апеляційної інстанції (т.2,а.с.119, абзац 3-5), тому посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і не відображення кількості, характеру та локалізації ударів, способу їх нанесення є обставинами, які повинні бути досліджені в ході судового розгляду ( т.2,а.с.168), прямо протирічать висновкам суду апеляційної інстанції від 01.07.2020 року ( т.2,а.с.119, абзац 3-5) та не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, слідуючи логікою прокурора, суд першої інстанції повинен при новому розгляді кримінального провадження фактично провести досудове розслідування, встановивши всі обставини справи, висновки якого прокурором в подальшому при необхідності можуть бути покладені у уточнений обвинувальний акт, вказавши в ньому ті фактичні обставини вчинення злочину, які так і не були слідчим та прокурором встановлені в ході досудового розслідування, а саме : «у обвинувальному акті не визначено кількість, характер і локалізацію ударів, спосіб нанесення останніх. Водночас зазначено що тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_1 потерпілому, викликали у нього довготривалий розлад здоров`я - смерть же настала в результаті черепно-мозкової травми, причини утворення якої лишилися не встановлені» ( т.2, а.с.119, абзац 3).

Таким чином, не ставлячи під сумнів необхідність нового судового розгляду та виконання при цьому вказівок суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору з підстав , викладених вище.

Тобто, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 02.06.2021 року вказує, що повинен містити вирок суду першої інстанції і що конкретно суд повинен встановити (т.2,а.с.198, абзац 3), не враховуючи, що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 01.07.2020 року прямо вказано, що те ж саме повинен містити і обвинувальний акт ( т.2,а.с.119, абзац 3).

Таким чином, суд першої інстанції фактично позбавлений можливості виконати вказівки суду апеляційної інстанції за ухвалою від 01.07.2020 року (т.2,а.с.119, абзац 9) при новому судовому розгляді кримінального провадження без приведення у відповідність до вимог Закону обвинувального акту, на які прямо вказав суд апеляційної інстанції в ухвалі від 01.07.2020 року (т.2,а.с.119, абзац 3-5).

При цьому, суд критично оцінює посилання прокурора на ту обставину, що повернення обвинувального акту не надасть можливість виправити вказані недоліки з причини того, що формулювання обвинувального акту повинно відповідати формулюванню підозри як безпідставні та надумані.

Викладені вище обставини невідповідності обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 вимогам ст. 291 КПК України, у контексті приписів ст.2,7-9,22-23,110,283 цього ж Кодексу, за своєю сукупністю, визнаються судом істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які фактично нівелюють принципи безсторонності та неупередженості суду, принципів рівноправності та змагальності сторін, оскільки в даному випадку, прокурор намагається перекласти на суд, покладений Законом на орган досудового слідства обов`язок встановлення способу вчинення кримінального правопорушення, що, на думку суду, унеможливлює призначення до судового розгляду означеного обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, а відтак єдиним можливим й законним судовим рішенням є повернення зазначеного акту прокурору.

При цьому, оцінюючи інші доводи сторони захисту, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд вважає їх передчасними та такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту саме із визначених адвокатом підстав.

Враховуючи вищевикладене, відповідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має повернути прокурору обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Керуючись ст.314 КПК України , суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пасюк Василя Володимировича про повернення обвинувального акту - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018170080000903 від 28.08.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України повернути прокурору Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Накай Максиму Вікторовичу.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя: В.І.Хіневич