Ухвала суду № 97929720, 16.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 червня 2021 року м. Київ № 826/8138/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні питання про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)» (далі - позивач, ТОВ «Чарівний Світанок (Агро)») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким ТОВ «Чарівний Світанок (Агро)» визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким ТОВ «Чарівний Світанок (Агро)» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.;

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 у справі №826/8138/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2017 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 27 лютого 2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)» ( 01042, м. Київ, вул. Ковпака, 8, код ЄДРПОУ 35533699) задоволе ноповністю, а саме вирішено:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн.

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.

- Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)» ( 01042, м. Київ, вул. Ковпака, 8, код ЄДРПОУ 35533699) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 403,63 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

До Окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить суд:

- Ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат понесених ТОВ «Чарівний Світанок (Агро)» за подання позивачем апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 та касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, яка вмотивована наступним:

При повторному розгляді рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.

В тому числі у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року судом, зокрема, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 403,63 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві. Тобто присуджено лише судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення №30 від 01.06.2016р. за подання адміністративного позову до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року залишено без змін.

Виносячи судові рішення по справі 826/8138/16 при повторному розгляді, судами першої та апеляційної інстанції не було проведено судовий розподіл судових витрат ТОВ «Чарівний Світанок (Агро)» згідно платіжних доручень:

№96 від 28.12.2016р. на суму 290 226,10 грн. за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (оригінал платіжного доручення наявний в матеріалах справи);

№51 від 28.10.2016р. на суму 56 544,00 грн. за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (оригінал платіжного доручення наявний в матеріалах справи);

№110 від 13.02.2017р. на суму 378 294, 65 грн. за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду (оригінал платіжного доручення наявний в матеріалах справи).

«Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами, встановленими ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у справі, повинен розглядати суд під час нового розгляду справи та з урахуванням результатів її вирішення.».

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи заявлене позивачем питання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З аналізу наведених норм убачається, що додаткове судове рішення ухвалюється саме судом, що ухвалив судове рішення.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Главою 2 Розділу ІІІ КАС України регламентовані особливості адміністративного процесу в касаційному провадженні.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 328 КАС України).

Частиною 4 ст. 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у визначених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

З аналізу наведеного, убачається, що за наслідками апеляційного оскарження учасник справи має право звернутись із касаційною скаргою, до якої статтею 330 КАС України встановлені вимоги, зокрема щодо сплати судового збору, з метою перегляду судових рішень судом касаційної інстанції та отримання судового рішення в межах повноважень, передбачених ч. 1 ст. 349 КАС України за результатами такого перегляду.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).

За приписами пп. «в» п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, поміж інших, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За змістом Параграфу 3 Глави 2 КАС України та з урахуванням наведених норм, суд касаційної інстанції розглядає касаційну скаргу, шляхом перегляду судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У разі прийняття постанови за результатами перегляду, в її резолютивній частині має зазначатись розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з таким переглядом.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 не убачається зазначення розподілу судових витрат, що, з однієї сторони закономірно, з огляду на відсутність судового рішення по суті справи та неможливість визначити одне з правил статті 139 КАС України для зазначення такого розподілу, з іншої - створило обставини, за яких питання про розподіл судових витрат не вирішено судом, що ухвалив судове рішення.

Повертаючись до змісту ч. 1 ст. 252 КАС України, у разі не вирішення питання про судові витрати, суд, який ухвалив судове рішення, може ухвалити додаткове рішення.

За висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення першої та апеляційної інстанцій, може бути вирішено виключно судом, який переглядав такі рішення.

Гіпотеза згаданої статті не передбачає умов, за яких здійснюється розподіл судових витрат у разі повернення адміністративної справи на новий розгляд, у той же час, наведена норма не виключає обов`язку суду касаційної інстанції та не регламентує право суду першої інстанції вирішувати питання судових витрат на касаційне провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи наведене, за відсутністю права Окружного адміністративного суду міста Києва переймати виключні повноваження суду апеляційної чи касаційної інстанції, зважаючи на те, що судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем за подання апеляційної та касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (Агро)» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржене відповідно до ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур