Постанова № 9792925, 02.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.06.2010 р. (12:05)Справа № 2а - 7289/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В, при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Артіль ЛТД", (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017) доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв,54030) проскасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2009 р. №0016682360/0, №0016732370/0, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 29.05.2009: №0016682360/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 280150,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 132277,00грн.; №0016732370/0 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143423,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50170,00 грн., обгрунтовуючи вимоги безпідставністю проведення нарахувань податкових зобовязань. Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства, а прийняте за її наслідками рішення про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 517992,18грн. та штрафних санкцій в сумі 258996,09грн. (податкове повідомлення-рішення №0000241701/1) є правомірним.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що були предметом судового дослідження, врегульовані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до ст. 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);

при проведені перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерськи документів, які свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків та зборів (п.9 ч.1 ст.11 Закону);

застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідно до пп.3.1.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп.7.3.1).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари(послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання, виготовлення, будівництва, спорудження

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

При розгляді справи встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

В період з 25.03.2009 по 08.05.2009 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено планову документальну виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008.

Вказану перевірку було проведено на підставі направлення про проведення планової перевірки. Перевірку проведено з відома та в присутності посадових осіб субєкта господарювання.

За наслідками перевірки відповідачем 18.05.2009 складено акт про результати планової виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання - ТОВ «Артіль ЛТД»за №5555/23-600/13857386 за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 (надалі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення податкового законодавства, зокрема:

п.3.1, п.5.1, пп. 5.2.1, пп.5.2.10 п 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1, пп.8.3.5 пп.8.3.9 п. 8.3, пп.8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 280150грн., у тому числі: 1 квартал 2008 року - 232295грн.; 1 півріччя 2008 року - 253015грн. (в т.ч. розрахунково за 2 квартал 2008року - 20720грн.); 3 квартали 2008 року - 277160грн. (в т.ч. розрахунково за 3 квартал 2008 року - 24145грн.); 2008 рік - 280150грн. (в т.ч. розрахунково 4 квартал 2008 р. - 2990грн.);

п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, по перевірявся, на загальну суму 18423 грн., у тому числі по періодах: серпень 2008 року - у розмірі 8307 грн.; вересень 2008 року - у розмірі 10116 грн.;

пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2007 року на загальну суму 125000,00 грн.;

п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 143423 грн., у тому числі по періодах: грудень 2007 року - у розмірі 125000 грн.; вересень 2008 року - у розмірі 8307 грн.; жовтень 2008 року - у розмірі 10116 грн.;

п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у частині утримання податку з доходів, зазначених у п.13.1 ст.13 вказаного Закону, за ставкою у розмірі 10 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, а саме: у ІІІ кварталі 2007 встановлено заниження податок з доходу нерезидента у сумі 2 817,90грн.; ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині законодавчо встановленого терміну розрахунків за експортним контрактом №94 від 12.01.2007 з фірмою-нерезидентом "ARTVINYL-POL SP.Z О.О" (Польща); п.6.3.2 п.6.3 ст.6 , пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги».

На підставі акта про результати планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства відповідачем 29.05.2009 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0016682360/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 280150,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 132277,00грн.; №0016732370/0 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143423,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50170,00 грн..

Із Акта перевірки слідує, що за перевірений контролюючим органом період встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Так, перевіркою встановлено, що на порушення пп. 8.1.2 п.8.1 пп. 8.3.1, 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Артіль»ЛТД завищено амортизаційні відрахування за І півріччя 2008 року на 156250,00грн. за рахунок нарахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи (право користування земельною ділянкою), які такими не є.

При проведенні перевірки контролюючим органом досліджені: договір купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року, укладений між ТОВ «Туристична база «Південний Буг»в особі директора ОСОБА_2 («Продавець») та ТОВ «Артіль»ЛТД в особі ОСОБА_3 (код 13857386) («Покупець»); податкову накладну №1 від 28.12.2007 року, виписану ТОВ «Туристична база «Південний Буг»(код 32655899) на право користування нематеріальним активом на загальну суму 750000, у т.ч. ПДВ 125000,00 грн.; платіжне доручення №3483 від 28.12.2007р. на оплату ТОВ «Туристична база «Південний Буг»(код 32655899) за право користування нематеріальним активом на загальну суму 750000, у т.ч. ПДВ 125000,00 грн.. Акт прийому-передачі на право користування нематеріальним активом до перевірки не надано.

Операція з придбання права користування нематеріальним активом на суму ПДВ у розмірі 125000,00 грн. включена до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2007 року та відображена у розділу ІІ р.10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

При дослідженні відомостей розрахунку податкової амортизації за 2007-2008 роки встановлено, що підприємством з 01.01.2008 нараховувало амортизаційні відрахування на нематеріальні активи, в тому числі право користування земельною ділянкою, що придбано на підставі договору купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року. Вартість придбаних нематеріальних активів склала 750000грн., в т.ч. ПДВ 125000,00грн.. Протягом І півріччя 2008 року ТОВ «Артіль»ЛТД віднесено до амортизаційних відрахувань по нематеріальним активах 156250,00грн., що знайшло своє відображення в Декларації про прибуток підприємства за період І кварталу 2008 року та І півріччі 2008 року.

Відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Підпунктом 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Приписами пп.8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості.

Згідно договору купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року право користування земельною ділянкою (НМА) надано підприємству терміном на 2 роки. Таким чином, ТОВ «Артіль» ЛТД віднесено до амортизаційних відрахувань І кварталу 2008 року суму 78125,00грн. та 2 квартал 2008 року сума 78125,00грн.. Протягом І півріччя 2008 року ТОВ «Артіль»ЛТД віднесено до амортизаційних відрахувань по нематеріальним активах 156250,00грн.

При цьому, право користування земельною ділянкою відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вважається нематеріальним активом, оскільки право користування земельною ділянкою не відповідає визначенню «нематеріального активу», що наведене в п.1.2 ст.1 зазначеного Закону, відповідно до якого нематеріальний актив - це об'єкти інтелектуальної, зокрема промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку. Право користування земельною ділянкою є складовою права власності майна, яке виражається в матеріальній формі. Об'єктом інтелектуальної власності є результати інтелектуальної і творчої діяльності, тобто нематеріальний, об'єкт.

Згідно із ст. 418 Цивільного Кодексу України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Тобто, обєктом інтелектуальної власності є нематеріальний обєкт (результати інтелектуальної і творчої діяльності). Відповідно до ст. 420 Цивільного Кодексу право інтелектуальної власності залежно від об'єкта поділяється на право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право), право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права), право інтелектуальної власності на наукове відкриття, право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми, право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, право інтелектуальної власності на сорти рослин, породу тварин, право інтелектуальної власності на комерційне найменування, право інтелектуальної власності на торговельну марку, право інтелектуальної власності на географічне зазначення, право інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Право інтелектуальної власності за своїм змістом поділяється на немайнові (право авторства, право на ім'я, право на обнародування твору, право на захист своєї репутації тощо) та майнові права (право на використання об'єкта інтелектуальної власності, право дозволяти або забороняти використання об'єкта інтелектуальної власності тощо). В той же час, платіж за право користування земельною ділянкою не вважатиметься роялті, оскільки він також не відповідає визначенню «роялті», встановленому п. 1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, за своєю сутністю право інтелектуальної власності та право користування земельною ділянкою не є аналогічним, тому право користування земельною ділянкою не може бути визнано нематеріальним активом для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Передача прав користування земельною ділянкою за плату або безкоштовно відповідно до п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»розглядається як продаж результатів робіт (послуг). Отже, оподаткування операцій з передачі прав користування земельною ділянкою необхідно розглядати як оподаткування операцій з продажу послуг.

Із Акта перевірки слідує, що підприємство ТОВ «Туристична база «Південний Буг»обліковується в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. До облікової справи підприємства надано договір оренди землі №4721 від 26.12.2006 року, відповідно до якого Миколаївська міська рада та ТОВ «Туристична база «Південний Буг»продовжує ТОВ «Туристична база «Південний Буг»оренду земельної ділянки, раніше надану рішенням міської ради від 12.12.03 №17/8 для будівництва туристичної бази в районі житлових будинків №13-15 по Бузькому бульвару /Заводський район м.Миколаєва/. Земельна ділянка надана в оренду без права її передачі в суборенду, тобто ТОВ «Туристична база «Південний Буг», як орендар землі, не має право розпоряджатися земельною ділянкою, яка знаходиться у них в оренді. Контролюючим органом в ході проведення перевірки встановлено, що операція із придбання права користування нематеріальним активом мала не реальний характер, право користування нематеріальним активом передавалось всупереч вимогам п. 2.1, абзацу 3 п.12.3 договору оренди землі від 26.12.2006 року №4721. В судовому засіданні позивачем не спростовані доводи відповідача в цій частині.

Через порушення підприємством ТОВ «Туристична база «Південний Буг»умов договору оренди землі від 26.12.2006 року №4721, договір купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року, укладений ТОВ «Туристична база «Південний Буг»з ТОВ «Артіль»ЛТД відносно цієї ж земельної ділянки на право користування нематеріальним активом, суперечить приписам чинного законодавства і умовам договору оренди землі №4721 від 26.12.2006 року, що був укладений між ТОВ «Туристична база «Південний Буг»(орендар) та Миколаївською міською радою (орендодавець). Зазначений правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на спростування доводів відповідача про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання права користування нематеріальним активом. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування амортизаційних відрахувань або витрат підприємства.

Таким чином, договір купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року на право користування нематеріальним активом, укладений між ТОВ «Артіль»ЛТД та ТОВ «Туристична база «Південний Буг», є угодою без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений договір відповідно до частин 1 та 2 ст. 215, частин 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Оскільки право користування земельною ділянкою не може бути визнано нематеріальним активом для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме враховуватись при обчисленні амортизації, витрати понесені в звязку з укладенням (виконанням) договору купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року на право користування нематеріальним активом, не можуть бути враховані у складі валових витрат підприємства.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні фактичні дані, суд приходить до висновку про те, що позивачем в порушення пп. 8.1.2 п.8.1 пп.8.3.1, 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено амортизаційні відрахування за І півріччя 2008 року 156250,00грн., в тому числі: перший квартал 2008 року на суму 78125,00грн.; та другий квартал 2008 року на суму 78125,00грн.

Крім того, ТОВ «Артіль»ЛТД на порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року суму ПДВ у розмірі 125000,00 грн. з вартості права користування нематеріальним активом згідно купівлі продажу №02/07 від 19.12.2007 року.

Перевіркою також встановлено, що на порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством завищено валові витрати на суму у розмірі 846000,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат вартість робіт по розробці практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованому до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД. Надані підприємством документи не підтверджують факту отримання робіт (послуг), крім того не підтверджено факту використання цих робіт (послуг) у господарській діяльності та перевіркою не встановлено наявність на підприємстві практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованого до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД.

Підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є повязаність таких витрат із господарською діяльністю. Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слідує, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну)”.

Відповідно до п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, в порушення п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивчем завищено валові витрати на суму 846000,00грн..

На порушення пп.5.2.10. п 5.2. ст.5, пп.8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Артіль»ЛТД до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 віднесено 302405грн.. При цьому, витрати на поліпшення основних фондів (ліміт), які мають право включатись до складу валових витрат відповідно пп.7.1. п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за даними перевірки складають 294645грн.. Таким чином, за рахунок завищення балансової вартості основних фондів ТОВ «Артіль»ЛТД завищено валові витрати віднесені до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на суму 7759грн..

Відповідно до Акта перевірки контролюючи органом всатновлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема підприємством завищені валові витрати за третій квартал 2008 року в сумі 92112,09грн., оскіьки договори з ПП «Аргоник»(код ЄДРПОУ 35473085) та ПП «Дельта Строй»(код ЄДРПОУ 35889789) підписані директорами підприємств (ОСОБА_4 та ОСОБА_5) є нікчемним, а тому витрати понесені підприємством не можуть бути ідентифікована як валові витрати відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та не можуть бути включені до складу валових витрат. До перевірки ТОВ «Артіль»ЛТД було надано договір купівлі-продажу товарів без номеру від 08.08.2008 року, укладений з ПП «Аргоник», та договір купівлі продажу товарів без номеру від 21.07.2008 року, укладений з ПП «Дельта Строй». При цьому, в наданому поясненні директора (засновника) ПП «Аргоник»(код 35473085) ОСОБА_4 вказано, що у грудні 2007 року за грошову нагороду у розмірі 500грн. останнім у нотаріуса були підписані «якісь»документи. До діяльності підприємства ПП «Аргоник»ОСОБА_4 не має відношення, фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснював, декларації по податку на додану вартість не заповнював та не підписував, бухгалтерських документів та печатки ПП «Аргоник»у нього ніколи не було, податкових, бухгалтерських документів та договорів підприємства не підписував, документів на відкриття розрахункових рахунків ОСОБА_4 не підписував, організаційно розпорядчих функцій не виконував. В наданому поясненні ОСОБА_5 вказано, що до діяльності підприємства ПП «Дельта-Строй»ОСОБА_5 не має ніякого відношення, фінансово - господарську діяльність підприємства не здійснював, податкову звітність не заповнював та не підписував, бухгалтерських документів та печатки ПП «Дельта-Строй»у нього ніколи не було, ніяких податкових, бухгалтерських документів та договорів підприємства не підписував, документів на відкриття розрахункових рахунків ОСОБА_5 не підписував, організаційно розпорядчих функцій ПП «Дельта-Строй»не виконував. У ПП “Аргоник” та ПП “Дельта-Строй” відсутні основні фонди та трудові ресурси (стор. 19 акта перевірки).

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року N375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Фактично згідно податкової звітності у ПП «Аргоник»та ПП «Дельта-Строй»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

За даними перевірки контролюючим органо встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем з одного боку та ПП «Аргоник»і ПП «Дельта-Строй» з другого боку, оскільки договори поставки, укладені між ТОВ «Артіль»ЛТД та ПП «Аргоник», ПП «Дельта Строй»не спричиняють реального настання правових наслідків.

У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю (далі по тексту Інструкція), затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.65р. № П-6 і від 25.04.66р. № П-7 (такі постанови чинні та використовуються по теперішній час на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року) .

Відповідно ст.2 Інструкції при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання отримувачем відправник (постачальник) зобовязаний:

а) дотримуватись встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбування окремих місць;

в) чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості та ін.), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності.

Пунктом 5 Інструкції встановлено, що при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Відповідно до п.12. Інструкції приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики і ін.) відправника (виробника).

Приписами о п.26. Інструкції визначено, що акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше чим на наступний день після складання акту.

Відповідно п.28 Інструкції акти приймання продукції по кількості реєструються і зберігаються у порядку, встановленому на підприємстві-одержувачі.

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання мали безтоварний (не реальний) характер, товар фактично не перевозився - відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Артіль» ЛТД обмінювалось документами на товари з ПП «Аргоник»та ПП «Дельта-Строй», діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704 (далі по тексту Положення), первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

За результатами перевірки ТОВ «Артіль»ЛТД здійснювало операції з фінансовогрошовими потоками відповідно до договорів, укладених з ПП «Аргоник»та ПП «Дельта-Строй»: від 08.08.2008 року № б/н (номер не зазначено) та від 21.07.2008 року № б/н (номер не зазначено), які не мали реального (товарного) характеру.

В ході перевірки контрлююдчим органом дослідженні:

а) Стосовно договору купівлі-продажу товарів без номеру від 08.08.2008 року, що був укладений між ТОВ «Артіль»ЛТД («Покупець») та ПП «Аргоник»(«Продавець»), на придбання побутової техніки та інших матеріалів: податкова накладна № 448 від 25.09.2008року (зварочна панель, духовка, витяжка) на загальну суму 13707,01грн., в т.ч. ПДВ -2284,50грн.; видаткова накладна №РН-0000448 від 25.09.2008року (зварочна панель, духовка, витяжка) на загальну суму 13707,01грн., в т.ч. ПДВ -2284,50грн.. Оплата за отриманий товар перерахована на адресу ПП «Аргоник»з розрахункового рахунку ТОВ «Артіль»ЛТД на загальну суму 13707,01грн., в т.ч. ПДВ 2284,50грн згідно платіжного доручення від 09.10.2008 року № 2129;

б) Стосовно договору купівлі-продажу товарів без номеру від 21.07.2008 року, що був укладений між ПП «Дельта Строй»та ТОВ «Артіль»ЛТД, згідно якого ТОВ «Артіль»ЛТД зобовязується прийняти і оплатити товар комплектуючи до деревообробних станків, техніка та інші матеріали: податкова накладна №67 від 06.08.2008року (система ЧПУ-1шт., машина холодильна 1шт.) на загальну суму 29223,72грн., в т.ч. ПДВ 4870,62грн.; видаткова накладна №РН-0000067 від 06.08.2008року (система ЧПУ -1шт., машина холодильна 1шт.) на загальну суму 29223,72грн., в т.ч. ПДВ 4870,62грн.; податкова накладна №73 від 08.08.2008року (датчик інфрачервоний - 20шт.) на загальну суму 20615,40грн., в т.ч. ПДВ 3435,90грн.; видаткова накладна №РН-0000073 від 08.08.2008року (датчик інфрочервоний- 20шт.) на загальну суму 20615,40грн., в т.ч. ПДВ 3435,90грн.; податкова накладна №79 від 19.09.2008року на загальну суму 20060,28грн., в т.ч. ПДВ -3343,38грн.; видаткова накладна №РН-0000079 від 19.09.2008року на загальну суму 20060,28грн., в т.ч. ПДВ -3343,38грн.; податкова накладна №РН-0000092 від 24.09.2008року (фільтри, плата) на загальну суму 26928,10грн., в т.ч. ПДВ - 4488,02грн.; видаткова накладна №РН-0000092 від 24.09.2008року (фільтри, плата) на загальну суму 26928,10грн., в т.ч. ПДВ -4488,02грн.. Оплата за отриманий товар в серпні 2008 року перерахована на адресу ПП «Дельта - Строй» з розрахункового рахунку ТОВ «Артіль»ЛТД на загальну суму 49839,12грн., в т.ч. ПДВ 8306,52грн згідно платіжного доручення від 22.09.2008 року №1989. Оплата за отриманий товар в вересні 2008 року перерахована на адресу ПП «Дельта - Строй» з розрахункового рахунку ТОВ «Артіль»ЛТД на загальну суму 46988,38грн., в т.ч. ПДВ 7831,40грн згідно платіжного доручення від 28.11.2008 року № 2470.

В судовому засіданні позивач не надав достатніх допустимих доказів на підтверддження товарності оспорюваних господарьских операцій.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Оскільки господарські операції не носять реального (товарного) характеру, витрати зазначені позивачем по вказаним господарським операціям не можуть бути ідентифікована як валові витрати відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно, не можуть бути включені до складу валових витрат.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та доводи сторі, суд приходить до висновку, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищені валові витрати за три квартали 2008 року в сумі 92112,09грн..

Відповідно вимогам п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ТОВ «Артіль»ЛТД в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ всього на суму 18423 грн., в тому числі по періодам: за серпень 2008 року суму ПДВ у розмірі 8306,52 грн. з вартості придбаних ТМЦ у підприємства ПП «Дельта-Строй»; за вересень 2008р. суму ПДВ у розмірі 10115,90 грн. з придбаних ТМЦ, в тому числі у підприємства ПП «Дельта-Строй»7831,40 грн., у підприємства ПП «Аргоник»2284,50 грн..

Відповідно до вимог пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

ТОВ «Артіль»ЛТД завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 143423 грн., у тому числі по періодах:

-грудень 2007 року у розмірі 125000 грн.

-вересень 2008 року у розмірі 8307 грн.

-жовтень 2008 року у розмірі 10116 грн.

До того ж, контролюючим органом при проведенні перевірки субєкта господарювання встановлено, що на порушення пп.8.3.1 пп.8.3.5 п. 8.3 ст.8 Закону України від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Артіль» ЛТД здійснювало амортизаційні нарахування на обєкти, які не введені в експлуатацію та в перевіряємому періоді не використовувалось в господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» всього у сумі 18477грн. в тому числі за: перший квартал 2008 року 5056грн.; перше півріччя 2008 року 9809грн. (в т.ч. розрахунково за 2 квартал 2008року 4753грн.); три квартали 2008 року 14277грн. (в т.ч. розрахунково за 3 квартал 2008 року 4468грн.); 2008 рік 18477грн. (в т.ч. розрахунково за 4 квартал 2008 року 4200грн.).

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Приписами пп.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що основні фонди це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. При цьому, відповідно до пп. 8.3.5. п. 8.3. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Статтею ст.8 (пп.8.3.1. п.8.3.) Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до наданої інформації позивачем представникам контролюючого органу, підтвердженою представником позивача в судвому засіданні, ТОВ «Артіль»ЛТД не складалися відповідні акти вводу в експлуатацію основних засобів, а датою введення в експлуатацію позивач вважає оприбуткування обєктів на бухгалтерських рахунках.

Твердження позивача про незаконність оспорюваних повідомлень-рішень спростовуються вищенаведеними дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки були предметом судового дослідження та визнанні судом безпідставними, оскільки не ґрунтуються на правових аргументах, які б мали значення для вирішення спору по суті.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки та визначення сум податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за наслідками встановлених порушень податкового законодавства, що є підставою для відмови в задоволені позову.

Керуючись. ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158 - 163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний