Рішення № 97927784, 29.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 р. справа № 400/1400/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмежень максимального розміру при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20;

2) зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат;

3) зобов`язати відповідача провести виплату суми заборгованості пенсії, нарахованої з 01.04.2019 року згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, одним платежем.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, здійснив перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 03.09.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року. Однак, при перерахунку пенсії відповідач обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обмеження розміру його пенсії, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), якою встановлено обмеження пенсій максимальним розміром. На звернення позивача про виплату пенсії без застосування такого обмеження, відповідач повідомив про відсутність для цього підстав.

Відповідач у відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (надалі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 року, до положень статі 43 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни, які не визнані неконституційними та є чинним на момент звернення позивача за перерахунком. Відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, починаючи з 01.04.2019 року, немає. Окрім того, обмеження пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб передбачено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон № 3668-VI), норми якої є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування (а. с. 43-46).

Позивач подав відповідь на відзив (а. с. 55-59).

Ухвалою від 09.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 37-38).

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

03.09.2020 року Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області складено довідку № 108/2-74 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, а також додаткових складових грошового забезпечення та премії (а. с. 22).

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 400/4055/20 ГУ ПФУ в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії позивача, що підтверджується копією протоколу (а. с. 30). Загальний розмір пенсії з надбавками внаслідок перерахунку склав 25 844,20 грн., а до виплати з 01.02.2021 року визначено 17 690,0 грн.

08.02.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її максимального розміру (а. с. 31).

Листом від 23.02.2021 року відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її максимального розміру, оскільки перерахунок проведено згідно законодавства (а. с. 32).

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 2-3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 1774-VIII (набрала чинності з 01.01.2017 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 року.

Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18.

Внесені Законом від 06.12.2016 року № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Суд визнає помилковими посилання відповідача щодо наявності у статті 2 Закону № 3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення від 17.03.2004 року № 7-рп/2004).

При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону № 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту, суд зазначає, що відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч норм Закону № 2262-ХІІ.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням її максимального розміру.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Так, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав такий як перерахунок пенсії згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право, оскільки при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати відповідача виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.09.2020 року № 108/2-74, виданої Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії однією сумою, суд зазначає наступне.

Спірним питанням у справі є право позивача на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Окрім того, суд зазначає, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язок відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії одним платежем.

Відтак, вимога про виплату пенсії однією сумою задоволенню не підлягає.

У позовній заяві позивач також просить при виконанні рішення забезпечити судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України.

Відповідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищезазначену статтю, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов`язком, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) після її перерахунку з 01.04.2019 року з обмеженням максимального розміру.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03.09.2020 року № 108/2-74, виданої Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.

4. У задоволенні вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20 та зобов`язання провести виплату суми заборгованості пенсії, нарахованої з 01.04.2019 року згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 400/4055/20, одним платежем - відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз