Рішення № 97927261, 15.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. справа № 300/633/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

представника відповідача: Липчук В.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020 року ґрунтується на висновках акту перевірки від 13.08.2020 року № 090171, які, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав на їх помилковість з огляду на те, що під час перевірки посадовими особами податкового органу не встановлено факту продажу позивачем пива на розлив саме для споживання на місці. Зокрема, в акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої "на винос". Проте, контролюючий орган формально підійшов до оформлення результатів перевірки, що призвело до винесення незаконного рішення. З огляду на викладене, позивач вважає рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020 року, що винесене за наслідками вищевказаної перевірки, необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, внаслідок чого, просить визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с.15-17).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.46-47).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.03.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що за результатами проведеної фактичної перевірки магазину, що належить ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт від 13.08.2020 року № 090171, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України зареєстровано в ГУ ДПС в Івано-Франківській області за № 501/09/09/РРО/ НОМЕР_1 . Проведеною перевіркою встановлено факти непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 15 грн. (один бокал пива "Чернігівське" за ціною 15 грн.); неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 21034,50 грн.; продаж алкогольних напоїв на розлив (один бокал пива "Чернігівське" за ціною 15 грн.) для споживання на місці. На думку представника відповідача, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно підприємство ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб`єкта господарювання громадського харчування, суб`єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД - 2010-56.10-56.30. Окрім того, представник відповідача вказав на те, що згідно з даними контрольної стрічки за 02 та 03 жовтня 2018 року встановлений факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме 02 жовтня о 11 год. 26 хв. реалізовано горілку "Зелений день лайф" (0,7 л.40%) за ціною 119 грн., о 12 год. 28 хв. реалізовано горілку "Княгини оригінальна" (0,2 л. 40%) за ціною 34 грн.; 03 жовтня о 10 год. 03 хв. реалізовано горілку "Срібні карпати" (0,25 л. 40%) за ціною 40 грн. Розмір відповідної мінімальної ціни на дату реалізації (у редакції Постанови № 957 починаючи з 05.09.2018 року) складає для горілки 447. Таким чином, для горілки міцністю 40% та об`ємом 0,7 л. - 125,6 грн. (447*40%*0,7/100%); для горілки міцністю 40% та об`ємом 0,2 л. - 35,76 грн. (447*40%*0,2/100%); для горілки міцністю 40% та об`ємом 0,25 л. - 44,70 грн. (447*40%*0,25/100%), а реалізація відбулась за цінами 119, 34 та 40 грн. відповідно. Зазначено, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020 (а.с.53-58).

ФОП ОСОБА_1 15.04.2021 року через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де позивач вказав на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що у крамниці, яка належить ФОП ОСОБА_1 , при проведенні перевірки встановлено факт реалізації пива на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування та наведено законодавче визначення терміну "господарювання громадського харчування". Висновок щодо реалізація була здійснена для споживання на місці є бездоказовим та базується тільки на припущенні перевіряючих та поясненні продавця. Однак, як у відзиві на позовну заяву, так і у акті перевірки відсутні факти, які б вказували на те, що в магазині наявні спеціально обладнані місця для такого споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столами, стільцями, а також посудом, в якому неможливо придбати такі напої "на винос"). Позивач зазначив, що перевіряючими самостійно безпідставно прийнято рішення, що пиво було налито для споживання на місці, не знайшовши підтвердження тому факту, що пиво розливалося саме для споживання на місці, а не на винос. Висновки, викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, є упередженими щодо платника податків, не відповідають сутності законодавства вцілому та прийняті на основі тлумачень перевіряючими окремим нормам законодавчих актів (а.с.77-79).

Позивач 15.06.2021 року в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується його особистою розпискою (а.с.97).

Частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.08.2020 року № 701 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень від 04.08.2020 року за № 937, № 938, працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 04.08.2020 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину Продукти, що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.60-62).

За результатами перевірки складено акт (довідку) за № 090171 від 13.08.2020 року, відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем, зокрема, порушення порядку проведення розрахунків, а саме: роздрібна торгівля горілкою вітчизняного виробництва за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін - 02 жовтня о 11 год. 26 хв. реалізовано горілку "Зелений день лайф" (0,7 л.40%) за ціною 119 грн., о 12 год. 28 хв. реалізовано горілку "Княгини оригінальна" (0,2 л. 40%) за ціною 34 грн.; 03 жовтня о 10 год. 03 хв. реалізовано горілку "Срібні карпати" (0,25 л. 40%) за ціною 40 грн., чим порушено постанову КМУ № 937 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва"; проведення розрахункової операції на не повну ціну покупки із застосуванням РРО, видача розрахункового документа на не повну суму покупки; не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат сума вартості товарів отриманих для їх реалізації становить 21034,5 грн.; продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, що немає статуту громадського харчування, а саме реалізовано один бокал пива "Чернігівське світле" по ціні 15 грн., чим порушено пункти 1,2,12,13 статті 13 ЗУ "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункт 177.10 статті 177 постанови КМУ № 2755 від 02.12.2010 року, наказ Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 року "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення", статті 15-3 ЗУ "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та пункт 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.1996 № 834.

На підставі акту (довідки) про результати фактичної перевірки за № 090171 від 13.08.2020 року, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 15.09.2020 року № 0000290706, яким позивачу нараховано фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 16800 грн., зокрема, такі санкції застосовано за: роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої - 10000 грн. та продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, суб`єктом господарювання, який не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування - 6800 грн. (а.с.10-11).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Водночас, будучи присутнім у судових засіданнях 18.05.2021, 31.05.2021 та 08.06.2021 позивач не заперечував щодо факту здійснення у належному йому торгівельному закладі роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, проте категорично не визнав продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити фактичні перевірки.

Стаття 80 ПК України визначає порядок проведення фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Що стосується рішення про застосування фінансових санкцій від 15.09.2020 року № 0000290706 в частині нарахування позивачу фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 14 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком.

Згідно Додатку до постанови № 957 мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100 - відсоткового спирту за горілку та лікеро-горілчані вироби, інші становить 447,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що згідно з даними контрольної стрічки за 02 та 03 жовтня 2018 року встановлений факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме 02 жовтня о 11 год. 26 хв. реалізовано горілку "Зелений день лайф" (0,7 л. 40%) за ціною 119 грн., о 12 год. 28 хв. реалізовано горілку "Княгинин оригінальна" (0,2 л. 40%) за ціною 34 грн.; 03 жовтня о 10 год. 03 хв. реалізовано горілку "Срібні карпати" (0,25 л. 40%) за ціною 40 грн.

Таким чином, мінімальна вартість горілки об`ємом 0,7 л. становить 125,6 грн. (447*40%*0,7/100%), а позивачем здійснено продаж за 119 грн., що є нижчою від встановленої; мінімальна вартість горілки об`ємом 0,2 л. становить 35,76 грн. (447*40%*0,2/100%), а позивачем здійснено продаж за 34 грн., що є нижчою від встановленої; мінімальна вартість горілки об`ємом 0,25 л. - 44,70 грн. (447*40%*0,25/100%), а позивачем здійснено продаж за 40 грн., що є нижчою від встановленої.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2020 року № 0000290706 в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 10000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, внаслідок чого, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо скасування рішення від 15.09.2020 року № 0000290706 в частині застосованих фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, суб`єктом господарювання, який немає статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно положень абзаців 13, 14 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України та в абзаці 7 статті 1 Закону № 481/95-ВР згідно з яким алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 9 статті 1 Закону № 481/95-ВР пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 30 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Відповідно до частини 6 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

З системного аналізу статей 15-3 та 17 Закону № 481/95-ВР слідує, що до суб`єкта господарювання, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.

Як зазначає відповідач, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці має право виключно підприємство ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб`єкта господарювання громадського харчування, суб`єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД - 2010-56.10-56.30. Відкриття вказаних суб`єктів господарювання (закладу (підприємства) ресторанного господарства) узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Проте, як встановлено зі змісту акту перевірки, відповідачем виявлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив, проте у даному випадку відсутня друга ознака, яка має визначальне значення для кваліфікації порушення закріпленого в статті 15-3 Закону № 481/95-ВР - споживання таких напоїв на місці, оскільки в ньому не вказано, з яких саме підстав відповідач дійшов висновку, що позивачем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці.

В акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої "на винос".

Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 31.07.2007 року, види діяльності (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах та обслуговування напоями).

Водночас, судом встановлено, що на момент проведення перевірки у позивача була наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 09090308202001232, яка дійсна з 12.04.2020 року по 12.04.2021 року, що підтверджується описовою частиною акта (довідки) ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 09017 від 13.08.2020 року (а.с.68).

Продавець ОСОБА_2 , яка працює у ФОП ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що вона дійсно продала один бокал пива в одноразовому стакані "на винос", оскільки наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Однак, ані в магазині, ані на території магазину немає спеціально обладнаних місць для його споживання. Окрім того, свідок вказала на те, що в приміщенні магазину вони не дозволяють споживати алкогольні напої, водночас, впливати на людей за межами магазину - не можуть.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді головного державного податкового інспектора ГУ ДПС в Івано-Франківській області та 13.08.2020 згідно направлення на фактичну перевірку від 04.08.2020 за № 938 здійснював її стосовно ФОП ОСОБА_1 . Висновку акту перевірки щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для його споживання на місці, перевіряючи дійшли за фактом контрольної закупки бокалу пива ємністю 0,5 л. в одноразовій тарі. Чи мали місце випадки споживання алкоголю іншими особами у закладі чи на його території ствердно сказати не може.

З урахуванням викладеного, на підставі проведеної оцінки доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, на переконання суду, в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв на розлив, який є різновидом роздрібної торгівлі, однак, не продаж алкогольних напоїв на розлив для його споживання на місці.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 15.09.2020 року № 0000290706 в частині застосованих фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, суб`єктом господарювання, який немає статусу суб`єкта господарювання громадського харчування винесено необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України та Закону № 481/95-ВР, внаслідок чого, останнє слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів у повному об`ємі правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000290706 від 15.09.2020 - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0000290706 від 15.09.2020 в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень) за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, суб`єктом господарювання, який немає статусу суб`єкта господарювання громадського харчування.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 23 червня 2021 р.