Рішення № 97927260, 16.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. справа № 300/2477/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

секретар судового засідання Пиріг Х.І.,

за участю: представника позивача Матвіїва Б.М.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2020 Державне підприємство «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» (надалі - позивач, ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат», за результатами якої складено акт за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019 року. На підставі даного акту неправомірно та з порушенням, на переконання позивача, норм чинного законодавства контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505. Так, рішенням за №0001990505 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в загальному розмірі 15 306 770 гривень, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 12 245 416 гривень і штрафними санкціями 3 061 354 гривень., а рішенням за №0002030505 - за платежем частина чистого прибутку господарських організацій в загальному розмірі 50 658 835 гривень, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 40 527 068 гривень і штрафними санкціями 10 131 767 гривень. Позивач просив суд зазначені рішення визнати протиправними та скасувати.

17.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що оскаржувані рішення контролюючим органом прийняті правомірно, адже допущені позивачем порушення чинного законодавства України в своїй господарській діяльності мали місце. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У поданій суду відповіді на відзив від 01.12.2020 позивач зазначив, що заперечення, вказані у відзиві, не спростовують аргументів, наведених у позовній заяві. Вказав, що позивачу не було надано реальної можливості реалізації права на подачу заперечення щодо акту за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019 року. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.01.2021 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просив суд позовну заяву Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505 залишити без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.

Протокольною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області без розгляду в порядку ч.3 ст.123 КАСУ, з посиланням на ч.4 ст.122 КАСУ, було відмовлено, так як подана позивачем скарга Державною податковою службою України залишена без розгляду, тобто рішення по суті скарги не приймалось, а відтак і перебіг строку, визначеного ч.4 ст.122 КАСУ, не почався оскільки відлік даного строку розпочинається з дня ухвалення рішення за результатами розгляду відповідної скарги.

В ході судового розгляду представник відповідача на спростування доводів позивача щодо заявлених позовних вимог, подав в суд додаткові письмові пояснення від 17.02.2021 року та від 15.06.2021 року.

18.12.2020 позивачем подано клопотання про витребування доказів. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 витребувано у Державного підприємства «Сколівський військовий лісгосп», Державного підприємства «Мостиське військове лісництво», Державного підприємства «Чернівецьке військове лісництво» та Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» додаткові докази.

У підготовчому судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_1 , а представником відповідача - ОСОБА_2, так як вони можуть повідомити обставини, які слід з`ясувати у справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 викликано для допиту у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.01.2021 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Суду пояснив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській протиправно, на його переконання, прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що посадовими особами податкового органу однобічно проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. Вказав, контролюючим органом в ході проведення перевірки не досліджено всі наявні матеріали, та не прийнято до уваги первинні документи. Тому висновки, викладені в акті за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019, є невірними. Відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає прийнятими неправомірно. Просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податковим органом винесено правомірно. Зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» контролюючим органом встановлено факти порушення чинного законодавства України, а саме: заниження податку на прибуток на суму 12 245 416 грн., завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 9 351 086 грн. та заниження до сплати частини прибутку (доходу) в сумі 40 527 068 грн. Зазначив, що завищення від`ємного значення з податку на прибуток не оскаржувалося та визнається позивачем. Вказав, що ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» безпідставно сформовано витрати за відсутності належних первинних документів не підтверджені. Додатково зазначив, що в наданих позивачем документах фактично відсутні описи господарських операцій, деталізація конкретного виду наданих послуг, які б давали можливість ідентифікації таких операцій та встановлення фактичного отримання (надання) таких робіт (послуг). Відтак такі господарські операції належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами не підтверджені. Суду пояснив, що аудиторський звіт, який поданий позивачем, немає відношення до предмету доказування у даній адміністративній справі, як такий, що складений за період неохоплений перевіркою. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_2 суду показала, що працює ревізором-інспектором Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області та проводила документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат». Вказала, що в ході зазначеної перевірки встановлено факти порушення чинного законодавства України. Зазначила, що позивач мав структурні підрозділи, які на момент проведення перевірки були ліквідовані. В зв`язку з цим направлено листи до ГУ ДПС в Закарпатській, Тернопільській, Львівській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Після одержання частини відповідних первинних документів висновки перевірки були скореговані.

В судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_1 працює бухгалтером Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» з 19.11.2019 року. За таких обставин на переконання суду показання зазначеного свідка не можуть бути визнані судом належними доказами, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка позивача була здійснена до 12.11.2019, тому протокольною ухвалою від 26.01.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановив свідка ОСОБА_1 не допитувати.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників позивача і відповідача, показання свідка, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» зареєстроване як юридична особа 22.06.1993, здійснює такі види господарської діяльності: лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (основний) - код 02.10; лісозаготівлі - код 02.20; лісопильне та стругальне виробництво - код 16.10; виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів - код 16.23; виробництво дерев`яної тари - код 16.24; діяльність у сфері оборони - код 84.22.

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, на підставі направлень на перевірку від 18.10.2019 за №237, №238 та від 25.10.2019 за №303 виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області та наказів відповідача від 16.10.2019 за №225 та від 25.10.2019 за №272, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат», за результатами якої складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019 року.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення:

1) п.14.1.257, п.14.1, ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст137 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за № 397/3690 (зі змінами та доповненнями) та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 35 677 000 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 9 060 000 грн., за 2017 рік в сумі 9 245 000 грн., за 2018 рік в сумі 12 477 000 грн., за 1 півріччя 2019 рік в сумі 4 895 000 грн.. та зменшення від`ємного значення за 1 півріччя 2019 року в сумі 9 351 096 грн.

2) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1., п.201.4., п.201.6., п.201.7., п. 201.10. ст. 201 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 142 583 грн., в т.ч. за: за липень 2019 року в сумі 71 279 грн., за серпень 2019 року в сумі 71 304 грн.

3) п.201.10 ст.201 ПКУ ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» не зареєстровано податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 33 181 442,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 530 240,29 грн.

4) п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 ПКУ, а саме, несвоєчасно подано Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень, серпень 2019 року;

5) ч.8 ст.9, ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 295 067,93 грн.

6) п.168.1, ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПКУ встановлено несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб із сум заробітної плати працівникам в сумі 3 259 203,00 грн., за що нараховано 193 112,24 грн. пені та встановлено протерміновану заборгованість по сплаті даного платежу в бюджет станом на 31.08.2019 в сумі 397 934,52 грн.;

7) п.164.3, п.164.5 ст.164 ПКУ в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 24 698,93 гри. в т.ч. за 2016 рік - в сумі 1 190,60 грн., за 2017 рік в сумі 1 148,14 грн., за 2018 рік в сумі 9 852,59 грн., за період січень-серпень 2019 року в сумі 12 507,60 грн.

8) пп.б) п.176.2 ст.176 ПКУ, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.10.2010р., за 2 квартал 2016р., 4 квартал 2017р., 1,2 квартал 2018 р. та 1 квартал 2019 відображено нараховані та виплачені доходи по податкових номерах які, згідно сформованого повідомлення бази даних допущені помилки.

9) пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» занижено до сплати частину прибутку (доходу) в сумі 113 534 500 грн.

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 18.12.2019 подало заперечення на акт перевірки від 12.11.2019 року.

За наслідками розгляду вказаного заперечення та після надходженням матеріалів перевірки по структурних підрозділах ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, із врахуванням зазначених матеріалів перевірок було переглянуто акт від 12.11.2019 за №260/09-19-05-05/08033772 та висновком від 04.12.2019 за №19/09-19-05-05/08033772 п.1 та п.9 даного акту викладено наступній редакції:

1) п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПКУ та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за № 397/3690 та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 12 245 416 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 3 855 530 грн., за 2017 рік в сумі 2 884 680 грн., за 2018 рік в сумі 5 039 564 грн., за 1 півріччя 2019 рік в сумі 465 642 грн.. та зменшення від`ємного значення за 1 півріччя 219 року в сумі 9 351 096 грн.

9) пп.139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПКУ ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» занижено до сплати частину прибутку (доходу) в сумі 40 527 068 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 13 207 978 грн., за 2017 рік в сумі 9 856 268 грн., за 2018 рік в сумі 17 219 130 грн., за 1 півріччя 2019 рік в сумі 243 692 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта перевірки від 12.11.2019 за №260/09-19-05-05/08033772 винесено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505. Так, рішенням за №0001990505 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в загальному розмірі 15 306 770 гривень, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 12 245 416 гривень і штрафними санкціями 3 061 354 гривень., а рішенням за №0002030505 - за платежем частина чистого прибутку господарських організацій в загальному розмірі 50 658 835 гривень, в тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 40 527 068 гривень і штрафними санкціями 10 131 767 гривень.

Судом встановлено, що 23.12.2019 позивачем в адміністративному порядку передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України, було подано скарги за №91 та №92 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на зазначені податкові повідомлення-рішення, долучивши при цьому відповідні документи. Проте Державна податкова служба України рішеннями від 27.01.2020 за №3393/6199-00-08-00-08-06 та від 24.02.2020 за №6841/6/99-00-08-05-01-06, скарги ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» залишила без розгляду.

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У суду відсутні підстави перевіряти дотримання відповідачем порядку призначення, проведення і оформлення результатів перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення, так як ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» не вказав на будь-які порушення відповідних процедур, крім правомірності і обґрунтованості змісту висновків, сформованих внаслідок неповного дослідження, відображення і фіксації усіх обставин, яким перевіряючими не надано належну правову оцінку.

Суд зазначає, що порядок надання платниками податків документів в ході проведення перевірки визначено статтею 85 ПКУ.

Згідно п.85.2 ст.85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.4 ст.85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.8 ст. 85 ПКУ).

У відповідності до п.85.9 ст.85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України встановлено, що Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до п.44.7 ст.44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є лише випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Дана правова позиція Верховного Суду зазначена в постанові від 06.08.2019 за результатом розгляду справи №160/8441/18.

Судом встановлено, що позивач на вимогу контролюючого органу первинні документи в ході проведення перевірки не надав, в тому числі, у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК. Тому у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації.

Як вже зазначено судом вище, за результатами здійсненої відповідачем перевірки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», встановлено заниження податку на прибуток на суму 12 245 416 грн., завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 9 351 086 грн. та занижено до сплати частину прибутку (доходу) в сумі 40 527 068 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій статті.

Згідно з ст. 1 даного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Суд приймає до уваги те, що визначальною ознакою господарської операції є створення реальних змін майнового стану платника податків.

Міністерство фінансів України наказом за №88 від 24.05.1995, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, затвердило Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення №88).

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно із п.2.13 Положення №88 керівник підприємства, установи підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

З системного аналізу даних норм вбачається, що документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів виключно в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського, а також податкового обліків навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

За інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Вказана правова позиція Верховного Суду зазначена в постанові від 27.02.2020 за результатом розгляду справи №П/811/4022/14.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що аналізуючи зміст та обсяг наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій документів, останні не дають можливості встановити, які саме послуги були предметом відповідних господарських операцій, оскільки являються документами статистичної звітності, а також подані ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» документи, не дозволяють прослідкувати зв`язок між отриманими послугами та господарською діяльністю позивача.

Суд критично оцінює доводи позивача про помилковість висновків контролюючого органу та констатує, що підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Відтак, виключно за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи встановлену в ході судового розгляду відсутність первинних документів щодо здійснення господарських операцій, на переконання суду, позивачем безпідставно сформовано витрати за операціями, які не підтверджені належними первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Івано-Франківській області, які прийняті на підставі акту за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019 року.

Враховуючи наведене, при оцінці правомірності оскаржених рішень Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, суд виходить з переліку документів, які було надано позивачем на розгляд контролюючому органу в ході проведення перевірки, за результатами якої складено акт за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019, який і був підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 за №0002030505 та №0001990505.

Одночасно суд зазначає, що подані позивачем документи, які містяться в матеріалах справи, не можуть бути доказами, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів) щодо предмета доказування даної адміністративної справи. Такі докази є тільки документами статистичної звітності, а не первинними документами бухгалтерської звітності. Таким чином в порушення ч.2 ст. 74 КАС України подані позивачем документи статистичної звітності не відповідають вимогам допустимості доказів.

Суд також не приймає до уваги поданий позивачем аудиторський звіт за результатами діяльності ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» за період з 01.10.2019 по 28.02.2021, як такий що є неналежним доказом, оскільки вказаний період не охоплений проведеною Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача, а відтак даний звіт не може містити жодної доказової інформації щодо предмета спору.

Суд також приймає до уваги те, що представником позивача визнається завищення ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від`ємного значення з податку на прибуток, яке виявлене в ході проведеної відповідачем перевірки, та звертає увагу позивача на те, що таке завищення безпосередньо прив`язане і безпосередньо впливає на податок на прибуток.

Крім цього суд критичною оцінює доводи представника позивача, про позбавлення контролюючим органом реальної можливості реалізації права на подачу заперечення щодо акту за №260/09-19-05-05/08033772 від 12.11.2019 року. Як встановлено судом, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 18.12.2019 подало заперечення на вказаний акт, яке було однією з підстав для перегляду та корегування акту від 12.11.2019 за №260/09-19-05-05/08033772.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в порушення ч.1 ст.77 КАС України позивачем, не надано суду первинних документів на підтвердження реальності відповідних господарських операцій, з яких можливо встановити зміст та мету надання послуг ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», а відтак і не доведено та не підтверджено здійснення відповідних господарських операцій. Надані документи не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань та обґрунтувань формування вартості таких послуг.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі статей 19, 129-1 Конституції України, ст.ст. 44, 62, 75, 85 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керуючись статтями 72-78, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Державне підприємство «Івано-Франківський військовий лісокомбінат», код ЄДРПОУ 08033772, вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014;

відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення суду складене в повному обсязі 29.06.2021 року.

Суддя Гундяк В.Д.