Рішення № 97923960, 25.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3769/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум", м. Львів

до Відділу освіти виконавчого комітету Царичанської селищної ради, смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 300 455 грн. 09 коп. за договором на постачання природного газу від 22.01.2020 № 2 в редакції додаткових угод

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастум" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 26.03.2021 № 26/03/01, в якому просить стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Царичанської селищної ради заборгованість за спожитий у грудні 2020 - січні 2021 природний газ в сумі 300 455 грн. 09 коп., відповідно до умов договору на постачання природного газу від 22.01.2020 № 2 в редакції додаткових угод, а також покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового забору та витрати на правничу допомогу, розмір якої за попереднім (орієнтовним) розрахунком позивача складає 18 150 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати спожитого природного газу у спірному періоді.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 12.04.2021 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до поштового повідомлення № 4930014776135, що повернулося до суду 21.04.2021, відповідачем ухвалу суду від 12.04.2021 отримано 16.04.2021.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" (постачальник) та Відділом освіти виконавчого комітету Царичанської селищної ради (споживач) укладено договір на постачання природного газу № 2 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ (код ДК 021:2015 – 09120000-6 (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За змістом п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди від 30.10.2020 № 6, річний плановий обсяг постачання газу – до 124 184 тис. куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях протягом 2020 року у межах встановленого пунктом 1.2 договору обсягу визначені сторонами у пункті 1.3 договору, а саме: січень – 17 740; лютий – 17 740; березень – 17 740; квітень – 10 000; жовтень – 20 321; листопад – 20 321; грудень – 20 321.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна газу становить 3383 грн. 33 коп. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 676 грн. 67 коп., всього з ПДВ – 4060 грн. 00 коп.

Ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. договору).

Відповідно до п 3.4 договору сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Під час дії договору сторонами вносилися зміни до п. 3.2 договору щодо вартості природного газу, шляхом укладання додаткових угод.

Так, за умовами п. 3.2 договору, в редакції додаткової угоди від 30.10.2020 № 6, яка поширює свою дію на період з 01.10.2020, ціна газу становить 5448 грн 88 коп. за 1000 м.куб, крім того ПДВ 1089 гри 78 коп., всього з ПДВ -6538,66 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, в редакції додаткової угоди від 27.01.2021 № 11, яка поширює свою дію на період з 01.01.2021, ціна газу становить 7250 грн 48 коп. за 1000 м.куб, крім того ПДВ 1450 грн 10 коп., всього з ПДВ - 8700,57 грн.

Згідно із п. 3.6 договору, в редакції додаткової угоди від 28.12.2020 № 7, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і становить 376472,97 грн. (триста сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят дві грн. 97 коп.) в тому числі ПДВ 62745,50 грн. (шістдесят дві тисячі сімсот сорок п`ять грн. 50 коп.)

За змістом п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць – з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місця включно.

За умовами п. 4.2 договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України – гривні в наступному порядку:

4.2.1 Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником.

4.2.2 У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Відповідно абз. 1 розділу ХІ Строк дії договору та інші умови, в редакції додаткової угоди від 03.02.2020 № 1, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, і діє в частині постачання газу з моменту підписання договору і до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 8 від 28.12.2020 сторони погодились продовжити строк дії договору (у відповідності до п. 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі») на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року до 15 лютого 2021 року включно. Сума додаткової угоди становить 20% від суми договору на постачання природного газу №2 від 22.01.2020 з ПДВ 75 294,59 грн. (сімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири грн. 59 коп.)

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ у грудні 2020 в обсязі 5,05834 тис. куб. м. на суму 33 074 грн. 75 коп., у січні 2021 в обсязі 30,73138 тис. куб.м. на суму 267 380 грн. 34 коп., що підтверджується підписаним і скріпленим печатками сторін актами № РН-0001527 та № РН-0000156 (а.с. 41, 43).

У визначений пунктом 4.2 договору строк, а саме до 10.01.2021 та 10.02.2021 відповідач за отриманий у спірному періоді природний газ не розрахувався, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 300 455 грн. 09 коп.

Позивач зазначає, що спірна заборгованість визнана відповідачем, що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2021 та заявою про визнання суми заборгованості від 25.02.2021 № 49 (а.с. 44, 45), проте вартість спожитого природного газу у спірному періоді відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Станом на час розгляду справи, докази оплати відповідачем спірної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини, пов`язані з виникненням між сторонами та виконанням ними зобов`язань щодо поставки й оплати природного газу у грудні 2020 та січні 2021 в межах спірного договору.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору отриманий відповідачем природний газ за актом № РН-0001527 на суму 33 074 грн. 75 коп. мав бути сплачений до 10.01.2021, за актом № РН-00000156 на суму 267 380 грн. 34 коп. – до 10.02.2021.

За нормами ст.. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак підстави для звільнення відповідача від сплати заборгованості за договором відсутні, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за природний газ на суму 300 455 грн. 09 коп. є законними й обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 300 455 грн. 09 коп. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених у позові і викладених у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, витрат позивача у зв`язку із розглядом справи у загальному розмірі 18 150 грн.005 коп., суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки позивачем до матеріалів справи не надані належні докази на підтвердження понесення витрат в сумі 18 150 грн. 00 коп., відповідну заяву до матеріалів справи позивачем не надано, суд не вбачає підстав для покладення вказаних витрат позивача на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Царичанської селищної ради (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Соборна буд. 40а, код ЄДРПОУ 41428297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (79019, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 63, код ЄДРПОУ 41087491) 300 455 грн. 09 коп. (триста тисяч чотириста п`ятдесят п`ять грн. 09 коп.) основного боргу, 4 506 грн. 83 коп. (чотири тисячі п`ятсот шість грн. 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.06.2021

Суддя І.А. Рудь