Рішення № 97923867, 29.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3405/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. при секретарі судового засідання Савенко О.О.

За позовом WADLESS HOLDINGS LIMITED (ВЕДЛЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД), м. Нікосія, Кіпр

до Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50026, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000

про стягнення заборгованості у розмірі 4 516 277,11грн.

Представники сторін:

від позивача: Вошколуп В.Г.

від відповідача: Матвєєва Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

WADLESS HOLDINGS LIMITED (ВЕДЛЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД), м. Нікосія, Кіпр звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг про стягнення заборгованості у розмірі 4 516 277,11грн., з яких 2 864 272,57грн. - 3 % річних, 1 652 004,54грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідно до рішення суду від 02.06.2020р. по справі № 904/532/19 були стягнуті з відповідача 3 % річних за період до 30.11.2019р. включно, а фактичне виконання грошового зобов`язання відповідача відбулося лише 21.08.2020р. А тому відповідно до ст.625 ЦК України позивачем додатково розрахована сума 3 % річних за період з 01.12.2019р. по 20.08.2020р. (день, що передував дню фактичного виконання грошового зобов`язання), яка становить 2 864 272,57грн. Також позивачем нараховано інфляційні втрати за період з січня 2019р. по липень 2020р. у розмірі 1 652 004,54грн.

Ухвалою суду від 31.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.04.2021р.

В судовому засіданні 21.04.2021р. оголошено перерву до 25.05.2021р..

В судовому засіданні 25.05.2021р. оголошено перерву по 03.06.2021р.

27.04.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи наступним. Визначаючи суми 3 % річних у розмірі 2 864 272,57грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 652 004,54грн. позивач виходив із суми основної заборгованості в розмірі 132 321 541,96грн., яка була заявлена позивачем у межах справи № 904/532/19. Відповідач зазначає, що зазначені нарахування мають бути здійснені з суми 119 089 387,76грн., яка підлягала сплаті позивачу після перерахування відповідачем в дохід держави 10 % податку на прибуток з доходів нерезидентів у розмірі 13 232 154,20грн. Сплата відповідачем вказаної суми податку в дохід бюджету України підтверджується платіжним дорученням № 9662387 від 18.09.2020р. Відповідач вважає, що ціна позову по даній справі має складати 3 500 662,05грн.

Також відповідач надав клопотання про зменшення розміру 3 % річних, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі № 904/417/18.

12.05.2021р. до суду від позивача надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних в яких зазначив, що законодавство України, зокрема і ГК України не місять права суду зменшувати розміру 3 % річних. Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі № 904/417/18 суттєво відрізняється від обставин даної справи, оскільки по справі № 904/3405/21 позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3 % річних в точній відповідності із приписами ч.2 ст.625 ЦК України, тобто виключно в межах, визначених самим законодавством.

12.05.2021р. до суду від відповідача надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що в обґрунтування своїх тверджень про звільнення його від відповідальності внаслідок дії карантину відповідач не навів жодних підтверджень того, що введення та дія карантину унеможливили виплату ним дивідендів у строк, передбачений законом та рішення загальних зборів, та не надав доказів цього, що свідчить про безпідставність його тверджень.

31.05.2021р. до суду від відповідача надійшли заперечення в яких зазначив, що відповідно до норм ГК України та Закону України "Про акціонерні товариства" між сторонами виникли не грошові договірні зобов`язання, за неналежне виконання яких до відповідача може бути застосована відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, а організаційно-господарські, які виникли між суб`єктом господарювання та суб`єктом організаційно-господарських повноважень, і відповідно до таких зобов`язань не підлягає застосуванню ч.2 ст.625 ЦК України. Відповідач вважає, що позивач мав здійснити нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат із суми заборгованості з урахуванням сплаченого податку у розмірі 13 232 154,20грн., а саме з 119 089 387,76грн. Також відповідач вважає, що карантин відноситься до форс-мажорних обставин, на підставі яких відповідач повинен був звільнений від відповідальності у вигляді сплати річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті на 17.06.2021р.

В судовому засіданні оголошено перерву по 29.06.2021р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/532/19 від 02.06.2020р. позовні вимоги Компанії WADLESS HOLDINGS LIMITED (ВЕДЛЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД) (Giannou Kranidioti, 10 Nice Day House, 4th floor, Flat/Office 401 P.C. 1065, Nicosia, Cyprus; registration number 118080) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) про стягнення заборгованості з виплати дивідендів в розмірі 132 321 541,96 грн.; три відсотки річних за період з 22.12.2018 по 30.11.2019 включно у розмірі 3 741 255,65 грн.; інфляційні втрати за період з січня 2019 по листопад 2019 року включно в розмірі 5 639 873,43 грн. задоволені повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь Компанії WADLESS HOLDINGS LIMITED (ВЕДЛЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД) (Giannou Kranidioti, 10 Nice Day House, 4th floor, Flat/Office 401 P.C. 1065, Nicosia, Cyprus; registration number 118080) 132 321 541,96 грн. (сто тридцять два мільйони триста двадцять одна тисяча п`ятсот сорок одна грн. 96 коп.) заборгованості з виплати дивідендів, 3 741 255,65 грн. (три мільйони сімсот сорок одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять грн. 65 коп.) - заборгованості зі сплати 3% річних, 5 639 873,43 грн. (п`ять мільйонів шістсот тридцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три грн. 43 коп.) - інфляційних втрат, 673 310, 50грн. (шістсот сімдесят три тисячі триста десять грн. 50 коп.) - судового збору.

На виконання рішення суду від 02.06.2020р. по справі № 904/532/19 відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості виплати дивідендів за 2013р., 2017р. в розмірі 119 089 387,76грн. за вирахуванням податку з доходів нерезидентів за ставкою 10 %, 3 % річних в розмірі 3 554 192,87грн. за вирахуванням податку з доходів нерезидентів за ставкою 5 %, інфляційні витрати в розмірі 5 639 873,43грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 673 310,50грн.

Оскільки фактичне виконання грошового зобов`язання відповідача відбулося лише 21.08.2020р., а 3 % річних були стягнуті за вказаним вище рішенням до 30.11.2019р. включно, позивач відповідно до вимог ст.625 ЦК України нарахував 3 % річних за період з 01.12.2019р. по 20.08.2020р. (день, що передував дню фактичного виконання грошового зобов`язання), яка становить 2 864 272,57грн.

Оскільки загальна сума інфляційних втрат нарахованих на суму невиконаного грошового зобов`язання відповідачем за весь період його існування становить 7 291 877,97грн., залишок суми інфляційних втрат який не був стягнутий з відповідача в судовому порядку не сплачений відповідачем добровільно, відповідач нарахував інфляційні втрати за період з січня 2019р. по липень 2020р. у розмірі 1 652 004,54грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа 3% річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

Судом здійснено перевірку розрахунку заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Перевіривши розрахунок 3 % та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3 % річних та інфляційні втрати за вказані вище періоди нараховані вірно та підлягають до стягнення 3 % річних за період з 01.12.2019р. по 20.08.2020р. у розмірі 2 864 272,57грн. та інфляційні втрати за період з січня 2019р. по липень 2020р. у розмірі 1 652 004,54грн.

Щодо заперечень відповідача про нарахування позивачем 3 % річних, інфляційних втрат та заявленого відповідачем клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних, суд не погоджується з такими доводами відповідача, вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому до цих правовідносин застосовуються положення статті 625 Цивільного кодексу України.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між товариством та його акціонерами, на них поширюється дія положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які передбачають сплату боржником на користь кредитора суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до висновків Верховного Суду від 17.01.2018р. по справі № 910/11316/17 викладених в постанові "грошове зобов`язання може виникати між: сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому суди правомірно застосували до цих правовідносин положення спи 625 ЦК України".

Належність зобов`язань відповідача з виплати дивідендів до грошових також підтверджується рішенням суду справі № 904/532/19, яке набрало законної сили та було самостійно виконано відповідачем, яким окрім суми заборгованості з виплати дивідендів з відповідача були стягнуті 3% річних та інфляційні втрати за цим же зобов`язанням за інший період.

Як вже було встановлено, за рішенням суду у справі № 904/532/19 було стягнуто і сплачено відповідачем на користь позивача 3 % річних та інфляційні втрати нараховані на загальну суму заборгованості з виплати дивідендів, без зменшення її на суму податку, який підлягає утриманню з суми виплати та сплаті до бюджету.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пункту 103.4 статті 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Отже, у випадку наявності обов`язку із утримання та сплати податку пункт 141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачає його утримання та сплату з суми доходу, яка виплачується нерезиденту.

Але в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. по справі № 904/532/19 зазначено, що питання щодо ведення податкового обліку, нарахування та сплати податків не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки стосуються публічно-правових відносин та не можуть бути вирішені в рамках розгляду приватноправового (у даному випадку корпоративного) спору.

В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру 3 % річних відповідач послався на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних із запровадженням на усій території України карантину.

З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду (постанова від 18.03.2020 у справі № 902/417/18) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ), 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Однак, як встановлено судом, виплата дивідендів відповідачем згідно вимог закону та протоколу Наглядової ради відповідача № 135/2018 від 21.06.2018р. мала бути здійснена протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів - до 21.12.2018 року включно. Тобто задовго до встановлення карантину.

За таких обставин, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру 3 % річних.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч.4 ст.75 ГПК України)

Відповідно до ст.625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з Відповідача 3 % річних за період з 01.12.2019р. по 20.08.2020р. у розмірі 2 864 272,57грн. та інфляційні втрати за період з січня 2019р. по липень 2020р. у розмірі 1 652 004,54грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Компанії WADLESS HOLDINGS LIMITED (ВЕДЛЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД) (Giannou Kranidioti, 10 Nice Day House, 4th floor, Flat/Office 401 P.C. 1065, Nicosia, Cyprus; registration number 118080 ) 3 % річних за період з 01.12.2019р. по 20.08.2020р. у розмірі 2 864 272,57грн. та інфляційні втрати за період з січня 2019р. по липень 2020р. у розмірі 1 652 004,54грн. та судовий збір у розмірі 67 744,16грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 29.06.2021

Суддя С.П. Панна