Ухвала суду № 9791972, 29.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року №7472/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Фомлайн - Галичина» (далі ЗАТ «Фомлайн - Галичина») до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі (далі ДПІ у Гусятинському районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.10.2008 року ЗАТ «Фомлайн-Галичина» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Гусятинському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001072300/2 від 11 вересня 2008 року.

В позовній заяві покликається на те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки від 29 травня 2008 року №386/23-33799479 про порушення товариством п.п.4.1.1 П.4.І ст.4. п.5.9. ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. При проведенні перевірки головний бухгалтер ЗАТ «Фомлайн - Галичина» надала пояснення та документи щодо суми по яким помилково не були включенні до складу валових витрат у попередньому періоді (2006 рік), а були відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року і за 2007 рік. З врахуванням цього вважає, що висновок про завищення валових витрат у періоді 2007 року на загальну суму 1 071 558 грн. є безпідставним.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гусятинському районі № 0001072300/2 від 11 вересня 2008 року.

ДПІ у Гусятинському районі постанову оскаржило , не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на вимогах законодавства, просить скасувати постанову, та винести нову постанову, якою в позові відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що при задоволенні адміністративного позову, місцевим адміністративним судом взято уваги письмові пояснення головного бухгалтера ЗАТ „Фомлайн-Галичина", а також пояснення взяті в судовому засіданні щодо включення витрат, які виникли за результатами діяльності 2006 року у рядку 05.2 декларації по податку на прибуток, а також взято до уваги копії видаткових накладних за 2006 рік. В той же час судом не прийнято до уваги доводи податкової інспекції, щодо проведення планової перевірки ЗАТ „Фомлайн-Галичина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року в результаті якої встановлено, що за даними декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2007 року і 2007 рік товариством включено у валові витрати (рядок 05.2 самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) затрати, які були понесені у 2006 році, тобто період охоплений попередньою перевіркою чим порушено підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 та підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями, а саме завищено валові витрати за III квартал 2007року в-сумі-202063,0 грн. та IV квартал 2007 року в сумі - 869495,0 грн. На момент перевірки товариством не представлено будь-яких доказів, щодо не включення понесених витрат до складу валових витрат по декларації за 2006 рік.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон №283) валовими витратами виробництв та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснювальних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання в власній господаській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283 д о складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 283 Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як встановлено судом, датою збільшення валових витрат в ЗАТ „Фомлайн-Галичина" є 2006 рік.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181) зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач здійснював податковий облік без порушення порядку, встановленого Законом № 283, а декларування відбувалося у повній відповідності з діючими нормативними документами.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач ЗАТ „Фомлайн-Галичина" зареєстровано Гусятинською районною державною адміністрацією № 16481020000000190 від 11.10.2005 року.

Підприємство ЗАТ „Фомлайн-Галичина" взято на облік ДПІ у Гусятинському районі за № 27 від 13.10.2005 року.

ДПІ в Гусятинському районі, було проведено виїзну планову перевірку у позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки було складено акт № 386/23-33799479 від 29.05.2008 року в якому відбражено порушення ЗАТ „Фомлайн-Галичина" пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону № 283, що призвело до зниження прибутку оподаткування податку на прибуток за 2007 рік на суму 388189 гривень.

На підставі даного акту ДПІ в Гусятинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912300/0 від 10.06.2008 року. яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 464139 гривень. Дане рішення було оскаржено.

24.09.2008 року позивач отримав прийняте ДПІ у Тернопільській області податкове повідомлення-рішення №0001072300/2 від 11.09.2008 року, яким частково скасовано прийняте ДПІ в Гусятинському районі податкове повідомлення-рішення №0000912300/0 від 10.06.2008 року в частині нарахування 620.00 грн. за основним платежем та штрафними санкціями 39320.00 грн., в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат лише витрати з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток.

Пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 р. № 124 передбачено ведення обліку прибутку (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах.

Порядок уцінки товару регулюється „Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей” затвердженим Наказом Міністерства економіки і Міністерства фінансів України №120/190 від 10.09.1996 р. Згідно з зазначеним положенням, якщо підприємство має потребу провести уцінку товару, то за рішенням керівника створюється комісія для виявлення товарів, що підлягають уцінці і визначається сума цієї уцінки. Відповідно до статті 6 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ (із змінами і доповненнями) в господарському обігу застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Стаття 7 зазначеного Закону встановлює, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відповідачами не наводяться обґрунтовані докази на підтвердження того, що ціна проданого позивачем товару підлягає державному регулюванню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що субєкти підприємницької діяльності цілком правомірно здійснюють продаж окремих партій товару за ціною, нижчою від ціни придбання та не повинні проводити уцінку. За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки ніяким доказом не доведено факт включення позивачем понесених витрат в сумі 1071558 гривень до складу валових витрат 2006 року, а тому платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі № 2-а-8467/08 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2010 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді С.П.Нос

Р.М. Шавель