Ухвала суду № 97918372, 17.06.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4753/21

Провадження № 1-кп/359/491/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонним суд Київської області в складі:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Спис Ю.В.,

за участю:

прокурора Динника Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Вернера М.А.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з повною технічною фіксацією обвинувальний акт, який внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111100000324 від 24.04.2021, що надійшов до суду відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

До Бориспільського міськрайонного суду надійшов зазначений обвинувальний акт, після чого було призначене підготовче судове засідання.

Прокурор не заперечував щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, з викликом прокурора та інших учасників процесу. Крім того, заявив клопотання про об`єднання в одне провадження справа № 359/5390/21, провадження № 1-кп/359/551/2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.ч.2,3 ст.185 КК України, у зв`язку з тим, що дані кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_1 також просив обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід вигляді тримання під вартою до 22.06.2021 включно.

При обранні вказаного запобіжного заходу судом встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінально провадженні доказами, а також наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3. ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме високої вірогідності існування ризику переховування підозрюваного від суду та незаконно впливати на свідків потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.357, ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

За даних обставин застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового слідства та не зменшить наявність вказаного ризику, оскільки зважаючи на особу обвинуваченого він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо застосувати, оскільки під час досудового розслідування умисно порушував покладенні судом на нього обов`язки, передбачені вказаним запобіжним заходом.

Таким чином, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків унеможливить реалізацію ним вищенаведених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та об`єднання кримінальних проваджень в одне. Проте просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, так як в нього є травма, а в ДП «Київський слідчий ізолятор» не зможуть йому надати медичну допомогу.

Захисник Вернер М.А. також не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та об`єднання їх в одне провадження. Проте заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з його необґрунтованістю та просив обрати запобіжний захід гне пов`язаний з триманням під вартою.

Судом під час підготовчого засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4, 6 ч.3, ст.314 КПК України.

З метою підготовки до судового розгляду, судом вчинено дії визначені ч.2 ст.315 КПК України.

За наведених обставин зазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднанні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувають кримінальні провадження, відносно однієї особи, обвинуваченої у вчиненні одного кримінального правопорушення зазначене провадження (головуючий суддя Кабанячий Ю.В.) та інше кримінальне провадження (головуючий суддя Ткаченко Д.В.), зазначені вище норми Закону, та з метою забезпечення повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає, що матеріали даного кримінального провадження необхідно об`єднати в одне провадження та подальшого розгляду по суті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дії підозрюваного кваліфіковані за ч.1 ст.263, ч.1 ст.357, ч.ч.2,3 ст.185 КК України. Дані кримінальні правопорушення відноситься до нетяжких та тяжких злочинів. Обвинувачений не має ні постійного місця проживання, ні міцних соціальних зв`язків за місцем здійснення досудового розслідування. Ці обставини свідчать про вірогідність того, що під впливом тяжкості покарання може переховуватись від органів досудового розслідування. Відповідно ухвали слідчого судді від 27.04.2021 року, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено, що ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 26 січня 2021 року був оголошений в розшук ОСОБА_1 , який підозрюється також у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Крім того, підозрюваний не працевлаштований. Зі змісту довідки судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя вбачається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності. Ці обставини свідчать про існування ризику того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний вчинить нові злочини з метою отримання незаконного заробітку.

Водночас, до клопотання не приєднано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 вживав або продовжує вживати заходи, спрямовані на здійснення незаконного впливу на свідків.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України прокурор переконав про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи призначення йому покарання, оскільки підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжких злочинів, зважаючи на нестабільну поведінку, може вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин), оскільки не має постійної роботи та джерела доходу.

Зважаючи на зібрані на день розгляду клопотання матеріали досудового розслідування, суд, не даючи оцінку вини чи невинуватості обвинуваченого, приходить до переконання, що підозри, які була вручені ОСОБА_1 на день розгляду клопотання є обґрунтованими.

Обвинуваченний ОСОБА_1 не має постійної роботи та стабільного джерела прибутку. Жоден з громадян не надав клопотання про взяття його на поруки. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання чи домашнього арешту не забезпечить належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на його особу він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя вважає за доведене, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинуваченого, який вчинив інкриміновані йому тяжкі кримінальні правопорушення (злочин), може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини) та ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_1 слід визначити в розмірі 90800 гривень, зважаючи на суму збитку, заподіяного злочинами. Даний розмір суддя вважає достатнім для забезпечення виконання обвинувачсеним обов`язків.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати до суду в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілими та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.

Керуючись ст.ст. 217, ст. 314-316, ст. 334, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Закінчити підготовче провадження.

Кримінальне провадження справа № 359/4753/21, провадження № 1-кп/359/491/2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та кримінальне провадження справа № 359/5390/21, провадження № 1-кп/359/551/2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.ч.2,3 ст.185 КК України, об`єднати в одне провадження, присвоївши загальний № 359/4753/21, провадження № 1-кп/359/491/2021.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.357, ч.ч.2,3 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду та проводити його суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 15:00 год. 23.06.2021, за участі прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисників.

Клопотання прокурора задовольнити, обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24:00 год. 15.08.2021, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 90800 гривень та роз`яснити, що він або будь-яка інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Київській області; код отримувача: 26268119: р/р UA768201720355259001000018661; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ).

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати до суду в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілими та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 60 діб з моменту звільнення його з-під варти.

Адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України забезпечити ОСОБА_1 належну медичну допомогу.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 22.06.2021 о 8:45 год.

Головуючий суддя Ю.В. Кабанячий