Рішення № 97916838, 25.06.2021, Березанський районний суд Миколаївської області

25.06.2021 Справа №469/878/20

2/469/372/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуй В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.

учасники справи:

представник позивача Савіхіна А.М.. - не з`явилася,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач 21 жовтня 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначав, що ОСОБА_2 на підставі заяви б/н від 21.03.2011 року, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок розмір якого, з урахуванням подальшого збільшення, склав 3800,00 грн. та зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, сплачувати комісії.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит згідно з договором, позичальник, у свою чергу, не надала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору.

Згідно свідоцтва про смерть від 28.08.2015 року позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на дату смерті, а саме, станом на 27.08.2015 року, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 21.03.2011 року становить 5127,77 грн., у тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту - 3575,50 грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками - 1552.27 грн.;

Оскільки ОСОБА_1 в силу ч.3 ст.1268 ЦК України є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , так як спільно проживав з нею на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача з відміткою про реєстрацію, на виконання вимог ч.3 ст.1281 ЦК України щодо права кредитора спадкодавця пред`явити вимоги до спадкоємця, Позивачем 13.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Березанської нотаріальної контори.

01.03.2019 року Позивачем була отримана відповідь Березанської нотаріальної контори.

30.09.2019 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію. Згідно якого Позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Посилаючись на наведені обставини позивач просив суд стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.03.2021 року (а.с.88) 3575,50 грн. заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 21.03.2011 року.

13 листопада 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.68).

23 грудня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.76).

У судове засідання 15 червня 2021 року представник позивача, повідомленого належним чином про дату, місце і час судового зсідання не з`явився (а.с.103), у надісланій на адресу суду заяві від 29.03.2021 року позивач заявив про зменшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача на його користь 3575,50 грн. заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 21.03.2011 року (а.с.88).

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.103).

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050,1048,625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що 21.03.2011 року ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.14), у якій погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, та що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані її для ознайомлення.

Згідно з наданим Банком Розрахунком заборгованості за договором б/н від 21.03.2011 року, станом на 31.01.2020 року (а.с.11), заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором за тілом кредиту станом на 31.01.2020 року становить 3575,50 грн. яку просить стягнути позивач з відповідача.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.

Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на те, що відповідач є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , який прийняв спадщину та як спільно проживав з нею на час відкриття спадщини.

Згідно наявних у справі матеріалів Свідоцтва про смерть від 28.08.2015 року позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23), і на момент смерті спадкодавця разом з нею проживали та були зареєстровані: відповідач ОСОБА_1 (син), дочка ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 , що підтверджується Довідкою Березанської селищної ради від 11.02.2021 року (а.с.82).

Згідно інформації в.о. Завідувача Березанської держваної нотаріальної контори Миколаївської області від 27.-1.2021 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с.80).

Відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ч.3 ст.1281 ЦК України, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

До матеріалів справи позивачем надано копії паспортів позичальника та відповідача з відміткою про реєстрацію, згідно даних яких позичальник ОСОБА_2 та відповідач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21, 22), з чого вбачається, що позивач був обізнаний про обставини реєстрації місця проживання відповідача та позичальника за однією адресою.

Згідно наявних у справі матеріалів 29.01.2019 року позивач звернувся до Березанської нотаріальної контори з Претензією кредитора в порядку ст.1281 ЦК України, у якій, зокрема просив, повідомити АТ КБ «Приватбанк», чи заводилася спадкова справа після майна померлого боржника (а.с.25).

01.03.2019 року Позивачем була отримана відповідь Березанської нотаріальної контори на Претензію кредитора (а.с.26).

12.09.2019 року до відповідача ОСОБА_1 позивач направив лист-претензію з вимогою сплати заборгованості позичальника ОСОБА_2 за договором б/н від 21.03.2011 року (а.с.27).

Таким чином, з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою сплати заборгованості спадкодавця у строк, що перевищує шестимісячний термін, встановлений ч.3 ст.1281 ЦК України.

За змістом ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відсутні підстави, передбачені законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25 червня 2021 року.

Суддя: