Рішення № 97915128, 24.06.2021, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1419/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2021 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Арциз Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), яке є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 10815,42 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є позивач, і відповідачем 05 квітня 2014 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав, а відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, розмір якого у подальшому був збільшений до 1000,00 грн., на картковий рахунок зі сплатою відсотків від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повністю та в строки виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 17 вересня 2020 року перед позивачем виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту, відсотками, нарахованими на прострочений кредит, пенею, яка склала загальну суму 10815,42 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження на 03 грудня 2020 року 08 год. 15 хв., 04 березня 2021 року 09 год. 00 хв., 13 квітня 2021 року 08 год. 00 хв., 19 травня 2021 року 08 год. 00 хв., про що сторони не були повідомлені у зв`язку з відсутністю у суду фінансування на поштові витрати та розгляд справи було відкладено на 27 січня 2021 року 08 год. 45 хв., 24 червня 2021 року 08 год. 15 хв., про що сторони були повідомлені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлялася належним чином. Судом, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою її місця проживання, однак, відповідно до повернутих поштових повідомлень відповідач за зазначеною адресою відсутня, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток та, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України».

Отже відповідач зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавала суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його письмовому клопотанні, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 47, 48, 49, 50-51) та ОСОБА_1 (а.с. 45) відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку 05 квітня 2014 року був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач передав кредит відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому був збільшений до 1000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки (а.с. 14, 15, 16-43, 44). Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дав право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Крім того, відповідно до зазначеної Анкети-заяви відповідач зобов`язалася дотримуватись умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк. Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов надання банківських послуг позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту на умовах, передбачених цим договором. Згідно п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором, позичальник зобов`язався на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленими тарифами банку. Відсотки за користування кредитом (кредитним лімітом) та/або овердрафтом нараховуються в дату їх оплати, передбачену п. 2.1.1.12.4, п. 2.1.1.12.5, при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту або овердрафту кошти (п. 2.1.1.12.6.3 Умов та правил надання банківських послуг). У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму більше від 100,00 грн. позичальник зобов`язався сплатити банку пеню, яка нараховується в день нарахування відсотків по кредиту (п. 2.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг).

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконувала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно розрахунків, наданих позивачем, станом на 17 вересня 2020 року з урахуванням заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками, нарахованими на прострочений кредит, пенею склала загальну суму 10815,42 грн. (а.с. 7-8, 9-10, 11).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язані видати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, однак, відповідач всупереч вимог чинного законодавства та Анкети-заяви та Умов та правил надання банківських послуг належним чином свої зобов`язання з повернення чергової частки кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконувала та не здійснювала повернення кредиту та сплати відсотків в повному обсязі у встановлені строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Судом не встановлено, що відповідач не виконала зобов`язання по поверненню кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому вона має сплатити неустойку (штраф, пеню), тому відповідач має сплатити штрафні санкції.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17 вересня 2020 року становить 10815,42 грн., у тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 1321,06 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит - 475,16 грн., пеня - 9019,20 грн. (а.с. 7-8, 9-10, 11).

Доказів, в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 10815,42 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 1321,06 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит у розмірі 475,16 грн., пені у розмірі 9019,20 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням (а.с. 1).

На підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549, 550, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 48, 76-78, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул.Грушевського, буд. № 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570):

- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) гривню 06 копійок;

- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит - 475 (чотириста сімдесят п`ять) гривень 16 копійок;

- пеню - 9019 (дев`ять тисяч дев`ятнадцять) гривень 20 копійок,

а всього 10815 (десять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул.Грушевського, буд. № 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.