Рішення № 97914916, 15.06.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5452/20

Номер провадження 2/404/1565/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Пилипенко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2 ), до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50), за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3), Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Дворцова, будинок № 32/29), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису № 8848 від 11.09.2017 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивований тим, що 11 вересня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі статті 34, частини першої статті 19, статтей 87-89 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 8848, яким запропоновано стягнути грошові кошти в сумі 450209,84 грн. з ОСОБА_1 , які є його боргом за кредитним договором № 225504-CRED від 30.04.2008 року укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», які є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк». В вказаному виконавчому написі задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у розмірі 3530,14 доларів США залишок заборгованості за кредитом, 13660,34 доларів США залишок заборгованості за відсотками , що всього становить 17190,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.06.2017 року становить 447209,84 грн. Всього в гривневому еквіваленті з урахуванням витрат пов`язаного з вчиненням виконавчого напису 450209,84 грн. Строк за який провадиться стягнення за виконавчим написом - дев`ять років один місяць шістнадцять днів, а саме з 30.04.2008 року по 15.06.2017 року. Оскаржуваний виконавчий напис було звернено до виконання та виконавчі дії проводяться Фортечним відділом державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № 55492736. Однак як вказує позивач, оскаржуваний виконавчий напис, не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», а саме зі спливом терміну більше ніж три роки. Крім того, перш ніж вчинити вказаний виконавчий напис, нотаріус повинен був перевірити чи підпадає заявлена вимога відповідача під вид заборгованості, що передбачений в Переліку документів № 1172 та чи були подані на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Станом на 11.09.2017 року Перелік документів № 1172, діяв у редакції відповідно до якої пункт 2 Змін був визнаний незаконним та не чинним -стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів та вид заборгованості, що був стягнутий з позивача зазначеним Переліком документів не передбачений. До Переліку № 1172 включені виключно нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставне майно, однак приватним нотаріусом був вичинений виконавчий напис в порушення вищевказаних вимог на документах які не включені до пункту 2 «Переліку за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. А тому позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову (а.с.44).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 вересня 2020 року позивачем подано заяву (вх. № 31648 від 23.09.2020 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 15.09.2020 року (а.с. 46-66).

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 вересня 2020 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). На підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 засвідчені копії всіх документів, що є в нотаріальній справі на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 11.09.2017 року зареєстрований в реєстрі за № 8848, та витребувано від Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) засвідчені копії всіх документів виконавчого провадження № 55492736 з примусового виконання виконавчого напису № 8848 від 11.09.2017 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с. 68-69).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 направлено до суду засвідчені копії всіх документів, що є в нотаріальній справі на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 11.09.2017 року зареєстрований в реєстрі за № 8848 (а.с. 82-99).

Через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда відповідачем подано відзив (вх. № 42305 від 18.12.2020 року) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач отримав кредит та саме цей факт сторонами не оскаржується. Договір є обов`язковим до виконання. Оскільки позивачем порушено договірні зобов`язання, відповідач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на підставі заборгованості за кредитним договором яка утворилась. Оскаржуваний виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог законодавства, на підставі «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172. Крім того, яка зазначив відповідач, що дуже показовим є той факт, що позивач в позовній заяві не заперечує факт наявності заборгованості перед банком. Таким чином, наявність безспірності заборгованості фактично визнав сам позивач, а також відповідач вважає, що позивачем не доведено факт погашення суми боргу за кредитом, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 110-120).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.130).

Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача подано через канцелярію суду заяву (вх. № 22865 від 15.06.2021 року) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити (а.с.149)

Відповідач в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві на позов зазначив про проведення розгляду справи за його відсутності (а.с.110-120).

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала через канцелярію суду заяви (вх. № 35427 від 26.10.2020 року; вх. № 2612 від 26.01.2021 року; вх. № 22166 від 09.06.2021 року) про розгляд справи за її відсутності (а.с.82, 124, 147-148).

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 78, 136), причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» 30 квітня 2008 року укладено кредитний договір № 225504-CRED за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5000,00 доларів США, з строком повного погашення до 26.04.2010 року, з відсотковою ставкою в розмірі 24% річних, а у разі порушення пункту 2.2.8 вказаного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користуванням кредитом в розмірі 48 % річних, розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості, відповідно до графіка заборгованості по кредиту, що узгоджено в пунктах 3.1. та 3.2. кредитного договору (а.с.91-95).

Відповідно до виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором № 225504-CRED від 30.04.2008 року укладеного між Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15.06.2017 року, ОСОБА_1 має загальну заборгованість в сумі 17200,48 доларів США, що складає еквівалент 447469,99 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 3530,14 доларів США, що складає еквівалент 91836,49 грн., заборгованість за відсотками в сумі 13670,34 доларів США, що складає еквівалент 355633,50 грн. (а.с.96).

Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» 25.08.2017 року направлено на адресу позивача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором 225504-CRED від 30.04.20008 року з якої вбачається, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в п`ятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банк буде змушений здійснити стягнення заборгованості у безспірному порядку, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с.88).

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11 вересня 2017 року вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 8848 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 225504-CRED від 30 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк у розмірі 3530,14 доларів США залишок заборгованості за кредитом, 13660,34 доларів США залишок заборгованості за відсотками, що всього становить 17190,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.06.2017 року становить 447209,84 грн., витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису в сумі 3000,00 грн. Всього в гривневому еквіваленті з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису 450209,84 грн. Строк за який провадиться стягнення за виконавчим написом - дев`ять років один місяць шістнадцять днів, а саме з 30.04.2008 року по 15.06.2017 року (а.с.83).

На підставі вказаного виконавчого напису Фортечним відділом державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 55492736 (а.с.10-11).

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Частинами першою та третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини перша та друга статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 8848 від 11.09.2017 року судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався статтею 34, частиною першою статті 19, статтями 87-89 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відповідно пункту 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення пункту 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Отже станом на 11.09.2017 року Перелік документів № 1172 діяв у редакції відповідно до якої пункт 2 Змін був визнаний незаконним та нечинним - стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів та вид заборгованості, що був стягнений з позивача зазначеним Переліком документів не передбачений.

Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, а не кредитного договору № 225504-CRED від 30 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» у простій письмовій формі.

Крім того, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Таким чином, поряд з установленням строку дії договору сторони визначили також строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Згідно з частиною третьою статті 254 Цивільного кодексу України строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 Цивільний кодекс України).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» укладений 30 квітня 2008 року з строком повного погашення до 26.04.2010 року, при цьому оскаржуваний виконавчий напис вчинений 11 вересня 2017 року, тобто з порушенням строків позовної давності, після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 8848 від 11.09.2017 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровсього міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 , боргу за кредитним договором № 225504-CRED від 30.04.2008 року загальну заборгованість в сумі 17200,48 доларів США, що складає еквівалент 447469,99 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 3530,14 доларів США, що складає еквівалент 91836,49 грн., заборгованість за відсотками в сумі 13670,34 доларів США, що складає еквівалент 355633,50 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 3000,00 грн., є таким що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», статтями 18, 253, 254, 256, 261, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10-13, 57-60, 76, 81, 258, 263-265, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов, ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2 ), до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50), за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3), Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницького Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Дворцова, будинок № 32/29), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8848 від 11.09.2017 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № 225504-CRED від 30.04.2008 року, яка складається з: залишку заборгованості за кредитом в сумі 3530,14 доларів США, залишку заборгованості за відсотками в сумі 13660,34 доларів США, що всього становить 17190,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.06.2017 року становить 447209,84 грн., та витрати пов`язані з вчиненням виконавчого напису в сумі 3000,00 грн.

Стягнути Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.06.2021 року.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда