Ухвала суду № 97912316, 25.06.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 617/645/21

Провадження № 1-кп/616/50/21

У Х В А Л А

іменем України

"25" червня 2021 р. смт. Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Подмаркової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Капленко А.В.,

прокурора - Шабалдаса О.С.,

захисника - адвоката Назаренко Я.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221440000151 від 09.12.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жовтневе Слов`яносербського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту від 27.04.2021 ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.

Учасники судового провадження висловили думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України.

З`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, виконані інші вимоги частини 2 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Наявні підстави для закінчення підготовчого провадження та призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурор Шабалдас О.С. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, вказав на наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 захисник Назаренко Я.М. проти клопотання заперечували, просили про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. На обґрунтування своєї позиції вказали на невмотивованість та безпідставність клопотання. Вважали, що відсутні докази таких ризиків, які вимагали б виключно тримання обвинуваченого під вартою для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Просили врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, роботи, його співмешканка вагітна.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно пункту 1 "с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 05.02.2021, стосовно ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківській слідчий ізолятор" на строк до 17:30 год. 04.04.2021, який в подальшому продовжено ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 31.03.2021 на строк до 05.05.2021, та ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 05.05.2021 на строк до 03.07.2021, включно, з визначенням розміру застави у сумі 45400,00 грн.

Під час підготовчого засідання сторонами не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 інкримінується скоєння тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу захисником, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , можливе покарання за тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не одружений, не працевлаштований, не має законних джерел для існування та міцних соціальних зв`язків, суд доходить висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На теперішній час є наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, оскільки за місцем реєстрації не проживає, тимчасово проживав у смт. Старий Салтів Чугуївського району Харківської області, не працює, не одружений, тобто міцних соціальних зв`язки в місці постійного проживання він не має;

- незаконно впливати на свідків, які проживають на невеликій відстані від фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 та яких не допитано судом;

- перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до суду, чим умисно затягувати строки розгляду справи;

-обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується відомостями про особу обвинуваченого, який до арешту офіційно не був працевлаштованим та не мав постійного стабільного джерела доходу, з метою забезпечення елементарних життєвих потреб може вчинити інше кримінальне правопорушення;

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Отже, застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не бере до уваги доводи захисника про можливість застосування до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки нею не наведено доводів, які спростовують вказані вище ризики.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

За таких обставин належить відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 183, пункту 1 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України належить визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн 00 к., який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 31, 314-317, 177, 181 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні в залі суду на 10:00 годину 30.06.2021.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на шістдесят днів - до 23 серпня 2021 року, включно.

Визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) протягом строку тримання під вартою на наступний депозитний рахунок: UA208201720355299002000006674; одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; МФО одержувача: 820172; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ (справа № 617/645/21, провадження №1-кп/616/50/21).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до Великобурлуцького районного суду Харківської області на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 серпня 2021 року, включно.

Відповідно до частини 4 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає його тримання під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків ОСОБА_1 застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2021 року.

Головуючий Ю.М. Подмаркова