Вирок № 97912247, 25.06.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/403/21 Провадження №1-кп/0187/207/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., за участі прокурора Сухомлина В.В., захисника Грудського І.М., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021041520000007 від 26.02.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Іванівка Петриківського району Дніпропетровської області, українця, освіта середня спеціальна, не працює, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України

В С Т А Н О В И В

26.02.2021 року, близько 11 год., ОСОБА_2 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку лісу, діючи умисно на досягнення злочинного результату, заздалегідь знаючи про місце розташування дерев, які знаходяться, на території Петриківського району Дніпропетровської області, з корисливих мотивів, взявши електропилу марки «Worcraft» на автомобілі марки «Форд-Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 прибув в лісовий масив розташований за межами населеного пункту с. Радісне Петриківського району Дніпропетровської області, що належать Державному підприємству «Петриківське лісове господарство» ЄРДПОУ 00991611, що відносяться до Державного лісового фонду Паньківського лісництва, землі Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області в 18 кварталі, 7 виділі, для здійснення незаконної вирубки дерев, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, в період часу приблизно з 11:00 години по 12:30 годину, перебуваючи в тому самому місці, заздалегідь заготовленим знаряддям, а саме електричною пилою марки «Worcraft», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи в супереч вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, незаконно, не звернувшись та не отримавши в компетентних державних органах будь-якого спеціального на те дозволу (лісорубного квитка та ордера на здійснення лісорубних робіт, чи іншого дозвільного документу), здійснив незаконну порубку 13 (тринадцяти) дерев породи «сосна», діаметром 15 см, 16 см - 2 шт., 18 см, 20 см - 2 шт., 3 шт., 24 см - 2 шт., 28 см, та 30 см. При цьому ОСОБА_2 , шляхом спилювання, повністю відокремив дерева від кореня, відрізав гілля, які залишав на місці події, розпиляв зрубані дерева на колоди та завантажив вищевказані колоди у кількості 39 шт. в автомобіль марки «Форд- Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак, під час завантаження вищевказаних колод дерев до автомобіля марки «Форд-Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 був виявлений на місці події лісничим та працівниками поліції, які припинили його протиправні дії.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив державі в особі Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» шкоду на загальну суму 22 993 гривень 96 копійок, яка є істотною і розрахована відповідно до додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та підтверджується висновком судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/7218ЕК від 15.03.2021.

Крім того, у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_2 в лісосмузі утворилася просіка, чим порушено функції лісосмуги та завдано істотної шкоди інтересам держави в сфері охорони навколишнього природного середовища, в особі Державного підприємства «Петриківське лісове господарство».

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України а саме: незаконна порубка дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду.

23 березня 2021 року між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин В.В. з одного боку та підозрюваним ОСОБА_2 , в присутності захисника Гудського І.М., з іншого боку, укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_2 повністю розкаявся та визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Сторони погодили покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 246 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 грн.

У підготовчому засіданні ОСОБА_2 провину визнав повністю, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України, йому зрозумілі.

Прокурор Сухомлин В.В. не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та просить призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Захисник Грудський І.М. не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості від 23.03.2021 року та просить призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 п. 1 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Абзацом п`ятим частини 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, отже угода відповідає вимогам закону. ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в скоєному щиро розкаявся, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення

ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив злочин, такий як перевезення, незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 246 КК України, за яким слід призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Процесуальні витрати в розмірі 1307,60 грн за проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/7218ЕК від 15.03.2021 необхідно стягнути із ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: автомобіль «Форд-Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 – повернути власнику; колоди дерев породи «сосна» у кількості 39 шт. – повернути Державному підприємству «Петриківське лісове господарство», електричну пилу ланцюгову марки «Worcraft» - конфіскувати в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 березня 2021 року, що укладена між прокурором Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин Валентином Вадимовичем, з одного боку та підозрюваним ОСОБА_2 , в присутності захисника Грудського Ігоря Миколайовича, з іншого боку.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч грн).

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 1307, 60 грн за проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/7218ЕК від 15.03.2021 на користь держави.

Речові докази: автомобіль «Форд-Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_3 ; колоди дерев породи «сосна», у кількості 39 шт повернути Державному підприємству «Петриківське лісове господарство», електричну пилу ланцюгову марки «Worcraft» конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя: І. М. Іщенко