Рішення № 97912080, 25.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1866/21

2/932/469/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Лукінова К.С.,

При секретарі – Івановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим ОСОБА_2 . Її мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від онкології, яка до смерті мешкала з вітчимом позивачки та за життя заповідала їй доглядати вітчима. Позивачка більше 6 років проживала разом з ОСОБА_2 , переїхала до нього, організовувала усе побутове життя, обладнала майстерню в його будинку, де надавала послуги з шиття. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення факту її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю понад 5 років до дня відкриття спадщини потрібно їй для прийняття спадщини.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки їх діями чи бездіяльністю не порушені права позивачки, а тому вони не мають відповідати за цим позовом.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та зазначила, що вони звернулись до суду саме з позовною заявою, оскільки в даному випадку наявний спір про спадкування.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила не стягувати з відповідача на її користь судовий збір та зазначила, що з ОСОБА_2 вона познайомилась приблизно в 1979 році, коли її мама почала жити з ним після розірвання шлюбу з її батьком. Позивачка тоді навчалася в школі і їй було приблизно 15 років. НА той час вона жила з матір`ю на АДРЕСА_2 . Потім її мати переїхала до ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 , а вона – до свого чоловіка, бо вийшла заміж. В наступному її мати з вітчимом купили будинок по АДРЕСА_1 куди й переїхали в 2003-2004 році. Вони там жили по день смерті матері вдвох, а потім, коли мати померла, вітчим залишився один і почав хворіти, через що вона в вересні 2009 року переїхала жити до нього де і жила по день його смерті. Вона облаштувала в цьому будинку своє робоче місце – ОСОБА_4 одяг та доглядала за вітчимом: готувала їжу, лікувала, робила ремонти тощо.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він є другом родини ОСОБА_2 і знає його давно. Знає, що він жив з ОСОБА_3 , а після смерті ОСОБА_3 з ним жила її донька – ОСОБА_1 , яка йому допомагала, доглядала. Він бував там часто – 1-2 рази на тиждень і бачив, що ОСОБА_1 там облаштувала робоче місце – шила, допомагала готувати, будувати, міняла вікна, тобто вела з ним спільне господарство. Жила з 2009 по 2015рр.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що ця сім`я, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поселилися в цьому будинку давно. Там же жила її мати. Вони робили там ремонти. Вона їх добре знає. В 2009 році ОСОБА_3 померла ОСОБА_2 почав хворіти і в 2009 році до нього переїхала ОСОБА_1 де жила до дня його смерті. Вона робила ремонти, допомагала, лікувала і там знаходилась постійно, бо вона часто їй дзвонила, щоб побалакати зі своєю матір`ю, яка жила по сусідству.

Суд, заслухавши учасників справи та свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть від 21.09.2015 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії заяви про прийняття спадщини від 03.06.2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Згідно копії спадкової справи та витягу зі спадкового реєстру інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.12.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини через відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин з ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть від 23.09.2009 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 була матір`ю ОСОБА_7 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Суд вважає, що показаннями самої позивачки та показаннями свідків доведений факт проживання однією сім`єю в період з 2009 року по 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх спільні відносини як падчерки та вітчима.

До того ж, суд вважає, що позивачкою вірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки в даному випадку дійсно має місце існування спору про право на спадкове майно, про яке позивачка зазначала в ході розгляду справи, а тому встановлення такого факту повинно відбуватись саме за правилами загального позовного провадження.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що вони не є належними відповідачами у даній справі, то суд зауважує на те, що у разі відмови в задоволенні таких позовних вимог чи незаявленні таких позовних вимог позивачкою саме Дніпровська міська рада набуває права звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, а відтак позивачка вірно залучила їх до участі у справі, оскільки рішення у справі зачіпає їх права та обов`язки. При цьому іншого способу захисту прав позивачки в даному випадку не існує.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Установлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Пунктом 18 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Враховуючи те, що встановлення факту заявниці потрібне для отримання свідоцтва про право на спадщину, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за потрібне покласти судовий збір, який сплачений позивачкою при поданні вказаної позовної заяви, на позивачку, оскільки вона просила його не стягувати з відповідача.

Керуючись 137, 141, 258-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту проживання однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 908 грн. 00 коп. покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 25.06.2021 року.

Суддя: К.С. Лукінова