Рішення № 97909003, 25.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3537/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1788 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1788 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з встановленням базового місяця.

Покликається на те, що під час проходження служби у Військовій частині А1788 йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення протягом вказаного періоду. На звернення про виплату індексації він отримав відповідь, мотивовану відсутністю кошторисних призначень та механізму виплати коштів особам, звільненим з військової служби, за попередні періоди.

У відзиві на адміністративний позов відповідач посилається на те, що у 2016-2018 роках бюджетних призначень на виплату індексації грошового забезпечення не було. Зазначає, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 2016 року у Міністерства оборони України також не було. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А1788. Наказом командира військової частини (по стройовій частині) за №34 від 15.02.2021 позивача звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення, проведений розрахунок. З наказу про звільнення зі служби не вбачається виплата позивачу індексації грошового забезпечення.

Позивач звернувся до військової частини з заявою про виплату йому індексації грошового забезпечення, на що відповідач листом від 24.03.2021 року №1072 повідомив, що підстав для виплати індексації грошового забезпечення немає.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII) Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення) (ч.ч.1,5 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З огляду на це, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що у розпорядженні відповідача не було вільних коштів для виплати позивачу індексації грошового забезпечення; у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення позивача були відсутні; відповідачем вчинялись дії з метою вирішення питання про отримання додаткового фінансування для виплати індексації.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача на цю виплату (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17).

Виплата індексації охоплюється поняттям грошового забезпечення військовослужбовців, безпосередньо стосується оплати їх праці, для захисту якої державою забезпечуються посилені гарантії. Отже, на дані вимоги не розповсюджуються обмеження щодо тривалості строків звернення до суду. Оскільки виплата індексації пов`язана з виплатою грошового забезпечення військовослужбовця, і повинна була здійснюватись у відповідних розмірах постійно разом з основною виплатою, ця гарантія оплати праці державою дотримана не була.

Відповідач не довів правомірності невиплати позивачеві індексації, а також те, що у зазначений період останньому були підвищені розміри основних складових грошового забезпечення і такі дійсно виплачувались у тому обсязі, про який зазначає відповідач. Зважаючи на це, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно базового місяця, про який позивач зазначає у позові, суд звертає увагу на наступне.

Базовим, згідно з чинним законодавством, вважається місяць прийняття працівника на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватись у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу). При цьому визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року №1294, якою були затверджені нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п. 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, якою з 01 березня 2018 року встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, у вказаний період розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.

Суд враховує те, що військовою частиною не вчинялись дії стосовно визначення конкретного базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за спірний період.

Крім того, зі змісту заяви позивача, яку він адресував відповідачу, не вбачалось клопотання про застосування конкретного базового місяця. Зважаючи на це, відповідь, яку надав відповідач, також не містила покликання на базовий місяць, як і не містила відмову стосовно його врахування. Таким чином, не вбачаються ознаки порушення прав позивача у цій частині або спір між сторонами, що б обумовлювало необхідність зобов`язання військової частини врахувати конкретний базовий місяць при нарахуванні позивачу індексації.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 17.09.2020 у справі №420/1207/19 щодо аналогічних правовідносин, суд не повинен підміняти уповноважений орган, самостійно розраховуючи розмір індексації або визначаючи базовий місяць. Питання визначення базового місяця є компетенцією відповідача як органу, де позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення, оскільки саме на нього покладений обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Зважаючи на це, вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати індексацію з встановленням конкретного базового місяця є передчасною.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною невиплату Військовою частиною А1788 ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.

Зобов`язати Військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 червня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А 1788 Міністерства оборони України (вул. Толстого, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 07840179)

Головуючий суддя І.С. Козачок