Рішення № 97909002, 25.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2586/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області , Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Після усунення недоліків позову ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.03.2021, просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Держави в особі Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо тривалого невиконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006; 2) зобов`язати Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006; 3) зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області вчинити дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006; 4) зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити нарахування та виплату індексу інфляції та компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням строку перерахування коштів за рішенням Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006; 5) стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області моральну шкоду в сумі 7387,87 грн; 6) стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду в сумі 7387,88 гривень (арк. спр.43-44, т.1).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що направив заяву до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про прийняття до виконання постанови Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006, якою постановлено стягнути з військової частини А 1877 компенсацію за продовольчий пайок у сумі 20564,3 грн. Його Заяву було зареєстровано 25.11.2014 та включено до другої черги Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, за № 45609401, порядковий номер в категорії черги 18, але станом на 02.03.2021 рішення суду не виконано. Крім того, Головним управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькій області порушується черговість перерахування коштів, оскільки є випадки виплати коштів заявникам в Порядку виконання постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 03,09.2014, документи яких зареєстровані пізніше його документів (арк. спр. 34-41, т.1).

Згідно з ухвалою від 29.03.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр.46-47, т.1).

19.04.2021 до суду поступив Відзив на позов №04-08-10/2567 від 16.04.2021, в якому Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що у Державній Казначейській службі України перебуває на виконанні рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 11.12.2006 по справі № 2-а-2656/2006 про стягнення з військової частини А-1877 на користь ОСОБА_1 20564,30 грн в якості відшкодування збитків за не отриманий продовольчий пайок за рахунок джерел, з яких сплачується грошове забезпечення. Рішення по справі № 2-а-2656/2006 передано Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області до Головного управління Казначейства на виконання Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 актом приймання-передавання №15 від 09.10.2015. Головне управління Казначейства передало Рішення по справі № 2-а- 2656/2006 на виконання до Казначейства листом від 06.05.2020 № 13-32-08/2702. Станом на квітень 2021 року Рішення по справі № 2-а-2656/2006 не виконано. Казначейством не погашена заборгованість за виконавчими документами та рішеннями судів за першої чергою заборгованості, а тому підстав для виконання виконавчих документів та рішень суду за другою чергою заборгованості немає. Органи Казначейства не мають доступу до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою на який посилається позивач. Органи казначейства обліковують судові рішення за допомогою програмного комплексу ABS BARS АС «Є-КАЗНА». Рішення по справі № 2-а-2656/2006 обліковується у Казначействі за номером 261659 за 2 чергою погашення заборгованості. Рішення по справі № 2-а-2656/2006 внесено до ABS BARS АС «Є-КАЗНА» 09.10.2015. Рішення по справі № 2-а-2656/2006 на користь ОСОБА_2 обліковується у Казначействі за номером 261660 за 2 чергою погашення заборгованості. Рішення внесено до ABS BARS АС «Є-КАЗНА» 09.10.2015. Рішення по справі № 2-а-2656/2006 за позовом ОСОБА_2 (змінила прізвище на ОСОБА_3 ) до Військової частини А-1877 про стягнення коштів у сумі 18721,50 грн помилково виконано Казначейством 22.07.2020. Також, вважає, що моральна шкода позивачем є необгрунтованою та документально не підтвердженою (арк. спр. 69-85, т. 1).

21.04.2021 до суду поступила відповідь на Відзив, в якій позивач вказує, що саме Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області у листі на ім`я Державної казначейської служби України від 01.07.2020 № 04-17-08/4270 надіслано включені до попередніх реєстрів виплат оригінали документів ОСОБА_2 . І це, незважаючи на те, що навіть у акті приймання-передавання № 15 ОСОБА_2 зазначена другою. Ці списки складались посадовими особами Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, перевірялись посадовими особами Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області та підписувались посадовими особами Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області. Тобто, включення до списків зроблено усвідомлено, з метою виконання рішень суду, але в даному випадку з порушенням черговості погашення заборгованості (арк. спр. 27-32, т. 2).

05.05.2021 до суду поступили заперечення за №04-08-10/2891 від 30.04.2021, в яких Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області вказує, що усі судові рішення згідно акту приймання-передавання № 15 від 09.10.2015, що передані Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на виконання Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 були включені до одного реєстру виплат. Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області передало судове рішення по справі № 2-а-2656/2006 на користь ОСОБА_1 на виконання до Державної казначейської служби України листом від 06.05.2020 № 13-32-08/2702 (арк. спр. 35-37, т. 2).

Ухвалою суду від 14.05.2021 заяву позивача від 05.05.2021 про витребування доказів, залишено без задоволення (арк. спр. 44-45, т. 2).

Відповідно до ухвали від 26.05.2021, суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів (арк. спр. 52-53, т.2).

24.06.2021 до суду поступив Відзив на позов Державної казначейської служби України за №5-10-10/2710 від 24.06.2021, який поданий з порушенням строку його подання, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, так як вважає що не порушував прав позивача та законодавство.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до заяви від 24.11.2014 ОСОБА_1 просить Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції прийняти до виконання виконавчий лист від 11.12.2006 №2а-2656/2006, виданий Замостянським районним судом м. Вінниці (арк. спр. 9).

Згідно з Актом приймання-передавання за 3 квартал 2015 року (друга черга) за №15 від 09.10.2015, Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції передано Головному Управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області 5-ть виконавчих документів за рішеннями судів, зокрема, під №1 щодо ОСОБА_1 та під №2 - ОСОБА_4 (арк. спр.11, т.1).

Листом №13-21/1287 від 24.02.2021, Головне Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 , що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше постанови Замостянського районного суду м. Вінниці по справі №2-а-2656 2006 від 11.12.2006, це рішення по перерахуванню коштів у сумі 20564,30 гривень буде виконано (арк. спр.12-13, т.1).

Згідно з ст.129-1 Конституції України, Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України)

Згідно з ст. 25 БК України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Частиною 4 цієї статті визначено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМ України, від 15.04.2015 №215 (далі - Положення №215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Підпунктом 3 п.4 Положення №215 визначено, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.14 п.4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011, №1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Отже, з врахуванням письмового пояснення Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області №04-08-10/4215 від 22.06.2021, Державна казначейська служба України виконує судове рішення від 11.12.2006 у справі №2-а-2656/2006, яке залишилось невиконаним більше 5-ти років.

Надані суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області копії листів Міністерства фінансів України до Державної казначейської служби України і навпаки, свідчать про їх переписку, зокрема, щодо питань виконання судових рішень (арк. спр. 87-250, т. 1), не спростовують факт невиконання рішення суду у справі №2-а-2656/2006, що є протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень щодо позивача.

Крім цього, цей висновок суду, підтверджується виплатою 22.07.2020 ОСОБА_5 , яка зареєстрована у АРМ "Реєстр судових рішень" ABS BARS АС "Є-КАЗНА" під №26166, а позивач під №26165 (арк. спр. 1, т. 2), тобто з порушенням черговості, і свідчить про об`єктивну можливість проведення позивачу виплати за судовим рішення, ще в 2020 році.

Відповідачі не надали суду, на виконання ухвали від 15.06.2021, письмової інформації та доказів на її підтвердження, в тому числі щодо помилки (не дотримання черговості виплат за судовим рішенням), та щодо листа Державної казначейської служби України за №5-06-06/14710 від 25.08.2020, яким було повідомлено Міністерству юстиції України, зокрема, що: "... станом на липень 2020 року залишок бюджетних призначень за КПКВК 3504040 становить 260 млн гривень. На теперішній час на виконанні у Казначействі обліковується 29 тис рішень, на загальну суму 159 млн грн, які віднесені до першої черги погашення заборгованості та 2441 на загальну суму 70 млн грн, які віднесені до другої черги заборгованості відповідно до Закону України "про гарантії держави щодо виконання судових рішень"". (арк. спр. 57, т. 2), і це також підтверджує вищевказаний висновок суду першої інстанції.

Постановою КМ України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з п. 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 4 Порядку №845, органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Згідно з п. 50 Порядку №845, компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позивачу кошти за судовим рішенням не перераховані і немає доказів про подання стягувачем заяви про компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів (п.50 Порядку №845), тому вимога про зобов`язання Державної казначейської служби України здійснити нарахування та виплату індексу інфляції та компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням строку перерахування коштів за рішенням Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006 є передчасною.

Позивач, на підтвердження моральної шкоди, надав суду ОСОБА_6 , відповідно до якого йому був виданий лікарняний лист з 15.05.2018 по 22.05.2018, до роботи 23.05.2018 (арк. спр. 21, т. 1), запис лікаря від 25.01.2021 (арк. спр. 22 зворот, т. 1) та "Розрахунок моральної шкоди проведеної за методикою ОСОБА_7 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика ОСОБА_8 була внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної да довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України" на суму 14775,75 гривень, який складений позивачем 03.03.2021 (арк. спр. 23-24).

Суд не ставить під сумнів факти отримання ОСОБА_1 лікарняного в 2018 році та його звернення до лікаря в 2021 році. Однак, це не підтверджує розмір моральної шкоди за відсутності доказів цього, як і самостійно зроблений позивачем Розрахунок моральної шкоди, якому суд дає критичну оцінку, адже: 1) позивач не є експертом, який має право проводити експертизи, використовуючи різні методики, і зокрема, методику професора ОСОБА_7 ; 2) види правопорушень вказані у цьому Розрахунку моральної шкоди (тяжкі, середні та легкі тілесні ушкодження, побої) не були спричинені позивачу, і, відповідно, це не могло використовуватися при розрахунку моральної шкоди у цій адміністративній справі; 3) розмір моральної шкоди не відповідає критеріям розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Статтями 13, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до рішення цього Суду.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі "Імобільяре Саффі" проти Італії", заява N 22774/93, пункт 66).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26 квітня 2005 року у справі "Сокур проти України", заява N 29439/02, та від 19 лютого 2009 року у справі "Крищук проти України", заява N 1811/06).

ЄСПЛ також зазначив, що у випадках, коли йдеться про відшкодування матеріальної шкоди, національні суди мають явно кращі можливості визначати наявність такої шкоди та її розмір. Але інша ситуація коли йдеться про моральну шкоду. Існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (рішення у справі "Скордіно проти Італії", заява N 36813/97, пункти 203 - 204, та рішення у справі "Вассерман проти Росії", заява N 21071/05, пункт 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу (рішення від 7 травня 2002 року в справі "Бурдов проти Росії", пункт 100).

Отже, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ заявник має право на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, і за це держава несе відповідальність.

З урахуванням встановлення судом протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що позивачу спричинено моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень, виходячи з критеріїв розумності, виваженості та справедливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову не довели, що не порушили прав ОСОБА_1 при виконанні рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006, яке з 2015 року залишилось не виконаним та вимог закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому, виходячи з положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006.

Зобов`язати Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі № 2-а-2656/2006.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 червня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37971775) Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014 , код ЄДРПОУ - 37567646) Головуючий суддя А.І. Петричкович