Рішення № 97908279, 14.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2021 р. м. Рівне №460/7833/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідача та третьої особи: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_2 доШостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду від 31.05.2021 позов ОСОБА_2 до Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Шостої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації від 06 липня 2020 року №8;

- визнано протиправним та скасовано наказ Рівненської обласної прокуратури від 24 вересня 2020 року №1014к "Про звільнення ОСОБА_2 ";

- поновлено ОСОБА_2 з 25 вересня 2020 року на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Рівненської області або на рівнозначній посаді в Рівненській обласній прокуратурі;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 з Рівненської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 193413 (сто дев`яносто три тисячі чотириста тринадцять) гривень 74 копійки, без врахування обов`язкових до сплати платежів;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Рівненської обласної прокуратури, судові витрати у виді судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

04.06.2021 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. Заява обгрунтована тим, що під час судового розгляду справи було заявлено клопотання про відшкодування витрат на надання правничої допомоги, однак судом не вирішено дане питання.

Ухвалою суду від 07.06.2021 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до судового розгляду на 11.06.2021.

У судовому засіданні 11.06.2021 оголошено перерву до 14.06.2021 за клопотанням відповідача та третьої особи.

У судове засідання 14.06.2021 позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, подав клопотання про здійснення розгляду за його відсутності.

Представник відповідача та третьої особи заперечила проти стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, вказавши, що дана справа належить до справ незначної складності, а тому розмір гонорару не відповідає витраченому на правову допомогу часу. Зазначила, що надані представником позивача докази не доводять співмірності розміру витрат на правничу допомогу, складності виконаних адвокатом робіт, витраченому часу та обсягу наданих адвокатом послуг.

Розглянувши подану заяву, заслухавши представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додаткові докази, подані в обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

У силу вимог п.10 ч.3 ст.2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у даній справі надавала адвокат Тимошенко О.В. згідно з ордером від 25.11.2020 серії РН-536 №1003, виданим Адвокатським об`єднанням "Удовиченко та партнери" (т.1 - а.с.50).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №114/20, акт №1 від 07.10.2020 про надання правничої допомоги, меморіальний ордер №@2PL564336 від 12.10.2020 (т.3 - а.а.с.140-144).

Загальна сума гонорару адвоката згідно з актом №1 від 07.10.2020 про надання правничої допомоги складає 13000,00грн.

12.10.2020 ОСОБА_2 здіснено оплату Адвокатському об`єднанню "Удовиченко і партнери" згідно з договором від 20.07.2020 №114/20 гонорару в сумі 6500,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №@2PL564336 від 12.10.2020.

Жодних інших доказів на підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд, виходячи з критерію реальності, співмірності, об`єктивності та розумності розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про стягнення таких витрат у сумі 6500,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №460/7833/20 за позовом ОСОБА_2 до Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Рівненської обласної прокуратури, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Рівненська обласна прокуратура (вул.16 Липня, буд.52, м.Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).

Шоста кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул.Різницька, 13/15, м.Київ, 01011).

Третя особа: Офіс Генерального прокурора України (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051).

Повне рішення складено 24 червня 2021 року

Суддя О.М. Дудар