
Справа № 420/4756/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТ ЮА” (вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87534, код ЄДРПОУ 39632135) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТ ЮА” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просив:
визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів за №UА500020/2021/000035/2 від 17 березня 2021 року, №UА500020/2021/000052/2, №UА500020/2021/000053/2, №UА500020/2021/000054/2 від 30 березня 2021 року, №UА500020/2021/000056/2 від 01 квітня 2021 року;
визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби України від 17 березня 2021 року за №UА500020/2021/00164, від 30 березня 2021 року за №UА500020/2021/00205, №UА500020/2021/00206, №UА500020/2021/00207, від 01 квітня 2021 року за №UА500020/2021/00211.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 18 лютого 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА» (надалі - Позивач, Декларант, Покупець) та TRADELING GROUP SPOLCA z о.о. (Польща) (надалі - Постачальник) укладено Контракт купівлі - продажу №1-IN товару - кава натуральна, розчинна сублімована, на підставі якого Постачальник зобов`язується на умовах Контракту поставити Покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити поставлений Товар відповідно до умов даної угоди.
У березні 2021 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ЮА” надіслало до Одеської митниці Держмитслужби України наступні документи: пакувальний лист (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); коносаменти; навантажувальні документи (Bordereau); сертифікат про походження товару (Certificate of origin.); декларація про походження товару (Dйclaration of origin.) ; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1-IN від 18.02.2020 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованими організмом; інші некласифіковані документи, сертифікати якості та результати зважування, комерційна пропозиція.
Рішенням від 17 березня 2021 року за №UA500020/2021/00164, від 30 березня 2021 року за №UA500020/2021/00205, №UA500020/2021/00206, №UA500020/2021/00207, від 01 квітня 2021 року за №UA500020/2021/00211 відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою Позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000035/2 від 17 березня 2021 року, №UA500020/2021/000052/2, №UA500020/2021/000053/2, NUA500020/2021/000054/2 від 30 березня 2021 року, №UA500020/2021/000056/2 від 01 квітня 2021 року.
Посилання відповідача на той факт, що декларантом подані документи, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей та те, що декларантом не надано жодного документа згідно п.5.1 Контракту є необґрунтованими. Відповідачем не зазначено, яким чином митний орган прийшов до висновку про те, що подані документи містять ознаки підробки, якими документами це підтверджується, а є лише голослівними твердженнями, що не гуртуються на будь-яких доказах.
Позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Ухвалою судді від 12.04.2021 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче засідання.
06.05.2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Пост ЮА” з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями (МД) №№ UA500020/2021/009455 від 16.03.2021, № UA500020/2021/011386 від 30.03.2021, № UA500020/2021/011420 від 30.03.2021, № UA500020/2021/011388 від 30.03.2021, № UA500020/2021/011600 від 31.03.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх даних перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
відповідно до п.4.5. контракту продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені. Відповідно до п. 5.1. контракту оплата за товар здійснюється згідно з інструкціями, зазначеними у договорі. Проте, будь-які інструкції та умови оплати за товар (передплата/післяплата) не зазначені. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар;
наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначена ціна товару. При цьому, згідно прайс-листа ціна товару становить 3,265 дол. США/кг, а згідно інвойсу - 3,71 дол. США/кг.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 7) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларантом було надіслано листа про неможливість надати додаткові документи.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями (МД) № UA500020/2021/009455 від 16.03.2021, 30.03.2021, разом №UA500020/2021/011386 від 30.03.2021, №UA500020/2021/011420 від № UA500020/2021/011388 від 30.03.2021, №UA500020/2021/011600 від 31.03.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом та його уповноваженими особами не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За результатом проведених консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості — другорядний, за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить 7, 23 дол. США/кг по кожній митній декларації, ніж заявлено декларантом – 3,71 дол. США/кг.
Враховуючи зазначене, Одеською митницею Держмитслужби були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00164 від 17.03.2021, № UA500020/2021/00205 вiд 30.03.2021, № UA500020/2021/00206 від 30.03.2021, № UA500020/2021/00207 від 30.03.2021, № UA500020/2021/00211 від 01.04.2021 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідач вважає, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ «ПОСТ-ЮА».
Ухвалою суду від 25.05.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.
У зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 08.06.2021 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» зареєстроване як юридична особа 10.02.2015 р., ідентифікаційний код 39632135, основний вид економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
18 лютого 2020 року між ТОВ “ПОСТ ЮА” (покупець) та “TRADELING GROUP SPOLCA z o.o.” (Польща) (постачальник) укладено договір №1-ІN від 18.02.2020 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов`язується на умовах даної угоди поставити покупцю товар (кава розчинна сублімована “Касике”), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлені товари згідно умов даної угоди. Валюта угоди – долар США. Загальна сума договору складає 500000 доларів США. Поставка товару здійснюється однією партією.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору, якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойсу на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі. Постачальник сплачує усі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, є остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника.
Відповідно до умов зазначеного договору на митну території України поставлений товар: кава натуральна, розчинна, сублімована, країна виробництва Бразилія.
16.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/009455, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист № 2 від 14.01.2021 року, рахунок- фактура (інвойс) №022/21 від 14.01.2021 р., коносамент №SSZ0866560 від 14.01.2021 р., навантажувальний документ №NOR0665від 16.03.2021 р., сертифікат про походження товару №157367 від 07.01.2021 р., декларація про походження товару 022/21 від 14.01.2021 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30.12.2020 р., зовнішньоекономічний договір №1-ІN 18.02.2020 р, сертифікат якості №0062/21 від 08.01.2021 р., , заява декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом №0063/21 від 08.01.2021 р.
30.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/011386, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист № 4018 від 22.01.2021 року, рахунок- фактура (інвойс) №4018 від 22.01.2021 р., коносамент №MEDUPG675754 від 28.01.2021 р., навантажувальний документ №NOR0673 від 29.03.2021 р., сертифікат про походження товару №157508 від 19.01.2021 р., декларація про походження товару 4018 від 22.01.2021 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.01.2021р., зовнішньоекономічний договір №1-ІN 18.02.2020 р, доповнення до зовнішньоекономічного договору №100321 від 10.03.2021 р., сертифікат якості №056542 від 22.01.2021 р., , заява декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом №056543 від 22.01.2021 р.
30.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/011420, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист № 017039 від 03.02.2021 року, рахунок- фактура (інвойс) №017039 від 03.02.2021 року, коносамент №MEDUST486470 від 03.02.2021 р., навантажувальний документ №NOR0671 від 29.03.2021 р., сертифікат про походження товару №157613 від 28.01.2021 р., декларація про походження товару №017039 від 03.02.2021 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.01.2021р., зовнішньоекономічний договір №1-ІN 18.02.2020 р, доповнення до зовнішньоекономічного договору №100321 від 10.03.2021 р., сертифікат якості від 05.02.2021 р., , заява декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 05.02.2021 р.
30.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/011388, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист № 017042 від 03.02.2021 року, рахунок- фактура (інвойс) №017042 від 03.02.2021 року, коносамент №MEDUST494854 від 03.02.2021 р., навантажувальний документ №NOR0672 від 29.03.2021 р., сертифікат про походження товару №157656 від 29.01.2021 р., декларація про походження товару №017042 від 03.02.2021 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.01.2021р., зовнішньоекономічний договір №1-ІN 18.02.2020 р, доповнення до зовнішньоекономічного договору №100321 від 10.03.2021 р., сертифікат якості від 05.02.2021 р., , заява декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 05.02.2021 р.
31.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500020/2021/011600, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист № 079/21 від 27.02.2021 року, рахунок- фактура (інвойс) №079/21 від 27.02.2021 р., коносамент №SSZ0873609 від 27.02.2021 р., навантажувальний документ №NOR0676 від 31.03.2021 р., сертифікат про походження товару №157956 від 17.02.2021 р., декларація про походження товару 079/21 від 27.02.2021 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12.02.2021р., зовнішньоекономічний договір №1-ІN 18.02.2020 р, доповнення до зовнішньоекономічного договору №100321 від 10.03.2021 р., сертифікат якості №0395/21 від 18.02.2021 р., заява декларанта або уповноваженої особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом №0396/21від 18.02.2021 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №6791905 від 31.03.2021 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-ЮА» відповідно до даних митних декларацій митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме: 3,71 доларів США за одиницю.
Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по митним деклараціям № UA500020/2021/009455 від 16.03.2021, 30.03.2021, разом №UA500020/2021/011386 від 30.03.2021, №UA500020/2021/011420 від № UA500020/2021/011388 від 30.03.2021, №UA500020/2021/011600 від 31.03.2021, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх даних перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) відповідно до п.4.5. контракту продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені. Відповідно до п. 5.1. контракту оплата за товар здійснюється згідно з інструкціями, зазначеними у договорі. Проте, будь-які інструкції та умови оплати за товар (передплата/післяплата) не зазначені. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар;
4) наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначена ціна товару. При цьому, згідно прайс-листа ціна товару становить 3,265 дол. США/кг, а згідно інвойсу - 3,71 дол. США/кг.
Зазначені розбіжності у наданих документах є ідентичними по всіма митним деклараціям.
На підставі зазначеного було зобов`язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, декларанту запропоновано надати за власним бажанням додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Листами від 17.03.2021 року, 30.03.2021 року, 31.03.2021 року у відповідь на повідомлення митного органу щодо зауважень до поданих для митного оформлення товаросупровідних документів, ТОВ «ПОСТ ЮА» повідомило про неможливість надати більше документів.
Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. За допомогою отриманої інформації, з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що встановлено рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить:
- за митною декларацією (МД) № UА500020/2021/009455 від 16.03.2021: по товару №1 – 7,23 дол. США/кг (МД від 13.10.2020 № UА500500/2020/211099,МД від 02.02.2021 №UА500020/2021/1485), ніж заявлено декларантом (3,71 дол. США/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.
- за митною декларацією (МД) № UА500020/2021/011386 від 30.03.2021: по товару №1 – 7,23 дол. США/кг (МД від 20.02.2020 № UА110130/2020/005305), ніж заявлено декларантом (3,71 дол. США/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.
- за митною декларацією (МД) № № UА500020/2021/011420 від 30.03.2021: по товару № 1 - 7,23 дол. США/кг (МД від 20.02.2020 № UА110130/2020/005305 ), ніж заявлено декларантом (3,71 дол. США/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.
- за митною декларацією (МД) № № UА500020/2021/011388 від 30.03.2021: по товару № 1 - 7,23 дол. США/кг (МД від 16.03.2021 № UА500020/2021/009368, МД від 17.02.2021 №UА500020/2021/005410), ніж заявлено декларантом (3,71 дол. США/кг); Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.
- за митною декларацією (МД) № № UА500020/2021/011600 від 31.03.2021: по товару № 1 - 7,23 дол. США/кг (МД від 23.03.2021 № UА500050/2021/003853 ), ніж заявлено декларантом (3,71 дол. США/кг). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано.
На підставі зазначеного, Одеською митницею Держмитслужби прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2021/000035/2 від 17.03.2021, № UА500020/2021/000052/2 від 30.03.2021, № UА500020/2021/000053/2 від 30.03.2021, № UА500020/2021/000054/2 від 30.03.2021, № UА500020/2021/000056/2 від 01.04.2021.
Також, Одеська митниця Держмитслужби склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00164 від 17.03.2021, № UA500020/2021/00205 вiд 30.03.2021, № UA500020/2021/00206 від 30.03.2021, № UA500020/2021/00207 від 30.03.2021, № UA500020/2021/00211 від 01.04.2021 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Вважаючи протиправними вищезазначені Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Щодо зауваження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, судом встановлено наступне.
Відповідно до пп. “в” п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Відповідно до п.5.2 договору №1-IN від 18.02.2020 року постачальник сплачує всі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, є остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника.
Як зазначено в п.6.5. цього ж Договору упаковка повинна відповідати вимогам стандартів до упаковки та забезпечувати збереження товару при перевезенні.
Із зазначеного вбачається, що при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
Суд зазначає, що зовнішньоекономічний контракт був наданий відповідачу при здійсненні митного оформлення товару, відтак останній мав можливість встановити вищевказані обставини.
Суд не приймає до уваги посилання митного органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) будь-якої інформації щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.
Так, згідно наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса.
За офіційними даними тлумачення торгівельних правил Інкотермс в редакції 2010 термін СРТ означає, що продавець за власний рахунок сплачує усі витрати щодо перевезення товару до місця призначення. Умови поставки СРТ покладають на продавця обов`язок нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару до місця призначення, зобов`язання щодо страхування товару відсутні.
Суд зазначає, що страхування при СРТ є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Договором №1-IN від 18.02.2020 року не передбачено падання документів зі страхування товару покупцю.
Щодо посилань митного органу про відсутність точних відомостей про умови здійснення оплати за товар, враховуючи те, що відповідно до п. 5.1 контракту оплата за товар здійснюється згідно з інструкціями, зазначеними у договорі, а будь-які інструкції та умови оплати за товар у договорі не зазначені, суд зазначає наступне.
В інвойсах наданих до митного контролю до кожної митної декларації не вказані умови оплати за товар, а зазначено його вартість.
Договором №1-IN від 18.02.2020 року не передбачено наявність інструкцій умови оплати за товар. Проте зазначено, що, якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойсу на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, що не передбачає надання окремих інструкцій.
Таким чином, аналіз умов зовнішньоекономічного договору свідчить про те, що сторонами договору визначено варіанти здійснення взаєморозрахунків.
У свою чергу, суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що посилання митного органу на те, що не зазначення в інвойсі умов оплати за товар є розбіжністю, яка впливає на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, та виключає можливість застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо посилань митного органу на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів відповідно до яких в ньому зазначена ціна товару, а також щодо розбіжностей ціни товару у прайс-листах та інвойсах, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що ціна товару, зазначена в інвойсах є вищою, а тому в даному випадку не вбачається заниження митної вартості товару в порівняні з прайс-листом. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.
При цьому, для підтвердження ціни, як “дійсної вартості” товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на зазначене, безпідставним є посилання митного органу на відсутність відомостей щодо умов поставки товару у прайс-листі як на підставу прийняття рішення про коригування митної вартості.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ “ ПОСТ-ЮА ” митної вартості товару судом не встановлено.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16
Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно були прийняті картки-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 березня 2021 року за №UА500020/2021/00164, від 30 березня 2021 року за №UА500020/2021/00205, №UА500020/2021/00206, №UА500020/2021/00207, від 01 квітня 2021 року за №UА500020/2021/00211 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000035/2 від 17 березня 2021 року, №UА500020/2021/000052/2, №UА500020/2021/000053/2, №UА500020/2021/000054/2 від 30 березня 2021 року, №UА500020/2021/000056/2 від 01 квітня 2021 року, у зв`язку з чим вони належать до скасування.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 34 050,00 грн.
У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 34 050,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТ ЮА” (вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87534, код ЄДРПОУ 39632135) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови – задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів за №UА500020/2021/000035/2 від 17 березня 2021 року, №UА500020/2021/000052/2, №UА500020/2021/000053/2, №UА500020/2021/000054/2 від 30 березня 2021 року, №UА500020/2021/000056/2 від 01 квітня 2021 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби України від 17 березня 2021 року за №UА500020/2021/00164, від 30 березня 2021 року за №UА500020/2021/00205, №UА500020/2021/00206, №UА500020/2021/00207, від 01 квітня 2021 року за №UА500020/2021/00211.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТ ЮА” (вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, м. Маріуполь, Донецька область, 87534, код ЄДРПОУ 39632135) судові витрати у розмірі 34 050,00 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятдесят гривень).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
Судове рішення № 97908134, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/4756/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: