Рішення № 97908103, 25.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8281/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.01.2018 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати з 5 березня 2019 року позивачу пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2018 року без обмеження її максимального розміру;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату донарахованих позивачу з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та здійснити виплату з 01.04.2019 року пенсії в повному обсязі, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) з основним розміром 90% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.10.2017 року. Вказаний перерахунок пенсії позивача відповідачем був проведений, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.01.2018 року;

- після проведеного перерахунку, виплату пенсії в 2018 році відповідач здійснював лише з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року — 75% розміру підвищення пенсії, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.01.2018;

- відповідач протиправно обмежив максимальний розмір пенсії позивача, що, також, підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.01.2018 року;

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 5 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни, внесенні до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45;

- на підставі викладеного та керуючись вимогами частини 5 статті 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивач звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив підготувати та подати відповідачу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру його пенсії, та отримавши відмову, звернувся до суду;

- рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року по справі № 420/12692/20 зобов`язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, вказавши розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), які враховуються при призначені та перерахунку пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення зі служби для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;

- на виконання даного рішення суду ОТЦК та СП було направлено відповідачу довідку № ЮО111363 від 15.03.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019 року для перерахунку його пенсії;

- відповідач відмовив. у перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року, посилаючись на відсутність правових підстав, що підтверджується листом № 5688-5238/Я- 02/8-1500/21 від 09.04.2021 року;

- вказуючи про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу згідно з довідкою, наданою ОТЦК та СП, відповідач діяв з порушенням законодавства України, без врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 року по зразковій справі № 160/8324/19, чим допустив протиправні дії щодо Позивача;

- з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії;

- протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий позивачеві. З позовом позивач звернувся в 2021 році, при цьому позивні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 2019 року, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав;

- з метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова № 103), якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704;

- на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Одеським обласним військовим комісаріатом Головному управлінню у 2018 році передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018 року;

- на виконання Постанови № 103 Головним управлінням в 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу в сумі, окладу за військовим (спеціальним) званням в сумі та надбавки за вислугу років;

- Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить;

- до Головного управління від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 по справі № 420/12692/20 надійшла оновлена довідка від 15.03.2021 № ЮО111363 про розмір грошового забезпечення;

- рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103, проте, після скасування вказаних пунктів постанови № 103 Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, таким чином положення Порядку не були дотриманні;

- довідка № ЮО 111363 від 15.03.2021 надана Головному управлінню з порушенням вимог Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення;

- Міністерство соціальної політики України листом від 21.08.2019 року № 15308/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови 103 згідно з повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення;

- перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства;

- рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

- відповідно до листа Пенсійного фонду України від 28.08.2019 № 26222/06-30 органи Пенсійного фонду з метою забезпечення виконання рішення суду від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18 звернулись до Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України про виділення додаткових коштів. Однак враховуючи, що бюджетні асигнування з державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань;

- відповідач звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (яка набрала законної сили 04.09.2019) в зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 Постанови № 103, з метою урегулювання даного питання, виплата пенсій, перерахованих з 1 січня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року;

- з 01.01.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 "Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", якою установлено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р., здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.;

- позовна вимога щодо виплати пенсії у розмірі 100 % підвищення з 05.03.2019 є безпідставною;

- починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- посилання позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” залишилась діючою;

- законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства;

- як результат, перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 № 1540/4012/18, яке набрало законної сили 23.03.2020 року, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо: неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 55% від посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 10552,80 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 11487,00 грн., індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3381,24 грн.; зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення; виплати пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсі; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 9730,00 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1550,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (50%) в розмірі 5640,00 грн.; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 55% від посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 10552,80 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 11487,00 грн., індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3381,24 грн. та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, зокрема:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року;

- в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

27 березня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 1 січня 2018 року (а.с.6зв.):

із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 9730,00

- оклад за військове звання - 1550,00

- процентна надбавка за вислугу років 50% - 5640,00

- премія 0% - 0,00

ВСЬОГО -16920,00

Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення

(вислуга років 41) у розмірі: 15228. З урахуванням доплати: -19035,00

в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) - 3807,00

Вид підвищення або надбавки до пенсії:

Інвалід війни 2 групи, при виконанні обов`язків в/с

інвалід війни 2 гр. (ст.7) (з 1 по 28) - 580,80

Інваліди війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с - 50,00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 19665,8

з урахуванням максимального розміру пенсії: 13730,

попередньої суми пенсії 7376,51 та підвищення 3176,75 (50% від 6353,49) -10553,26

Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 6353,49.

З них виплачується:

з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 3176,75;

з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 4765,12 - 3176,75

з 01.01.2020 р. 100% щомісячно 100% від підвищення: 6353,49.

Підстава перерахунку: РІШЕННЯ СУДУ.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 № 420/12692/20, яке набрало законної сили 22.02.2021 року, зокрема:

- зобов`язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Відповідно до довідки Одеського обласного ТЦК та СП Міністерства оборони України від 15 березня 2021 р. № ЮО111363 (а.с.7), виданої позивачу в тому, що грошове забезпечення з 05.03.2019 року встановлено згідно рішення суду за посадою (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 № 420/12692/20), становить:

- посадовий оклад - 9730,00 грн.

- оклад за військове звання генерал-майор - 1550,00 грн.

- відсоткова надбавка за вислугу років 50,00% - 5640,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби 65,00% - 10998,00 грн.

- надбавка за таємність 20,00% - 1946,00 грн.

- премія 35,00% - 3405,50 грн.

Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії: - 33269,50 грн.

Листом № 6643-5482/Я-02/8-1500/21 від 23.04.2021 року (а.с.8) відповідач на заяву представника позивача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 30.03.2021 (а.с.9-10), повідомив позивача, зокрема, що:

- частиною четвертою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;

- умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були передбачені пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

- рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 (05.03.2019 рішення набрало чинності), яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» зазначені пункти виключені;

- після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося;

- враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії на основі довідок про розмір грошового забезпечення з 05.03.2019 зазначеним в заяві особам, у тому числі позивачу, правових підстав не має.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо: обмеження максимального розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.01.2018 року; виплати з 5 березня 2019 року позивачу пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії; відмови провести перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів пенсійної справи позивача. (а.с.29-33)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

1. Щодо позовних вимог: визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.01.2018 року; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2018 року без обмеження її максимального розміру, – слід зазначити таке.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі також – Закон № 3668-VI), який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.

В той же час, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до наявного в матеріалах пенсійної справи протоколу за пенсійною справою – 1501007584 (Міноборони) від 03.12.2010 року, позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак обмеження, передбачені вказаною нормою Закону № 3668-VI, не поширюються на позивача, оскільки пенсія йому призначена до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- оскаржувані позивачем дії щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.01.2018 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- правова позиція відповідача зі спірного питання – є помилковою;

- зазначені позовні вимоги позивача, в тому числі похідна вимога позивача зобов`язального характеру, – підлягають задоволенню.

2. Щодо позовних вимог: визнати протиправними дії відповідача щодо виплати з 5 березня 2019 року позивачу пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії; зобов`язати відповідача здійснити виплату донарахованих позивачу з 5 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення, – слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, 11 березня 2020 року залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Вирішуючи спір по суті, Верховний Суд констатував, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».

При цьому, з аналізу приписів статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ слідує, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».

Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв`язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та не чинним в окремій його частині у видані, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18 набрало законної сили 5 березня 2019 року.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 є чинними.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не впливає на вказані підстави.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

При цьому, з аналізу вищевикладене слідує, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано у відповідності до ст. 63 Закону України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови КМ України № 103. Виплата перерахованої пенсії на користь позивача також була проведена з урахуванням Постанови № 103, а саме у розмірах: з 01.01.2018 - 50 %, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %. Отже, оскільки до 05.03.2019, окремі положення постанови КМ України № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018, не втратили свою чинність, в 2018 році відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов`язаний був їх застосовувати, та відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019.

Таким чином, виплата позивачу перерахованої суми пенсії у 2018 році у розмірі 50 % та з 01.01.2019 по 04.03.2019 у розмірі 75 % є правомірною.

В той же час, визначене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.

Крім того, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в даному випадку судом враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду № 160/3586/19 від 11 березня 2020 року на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (яка набрала законної сили 04.09.2019) в зв`язку скасуванням пунктів 1, 2 Постанови № 103 з метою урегулювання даного питання установлено, що виплата пенсій, перерахованих з 1 січня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Як наведено вище, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, 11 березня 2020 року залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року

Тобто, зазначеним рішенням Верховного Суду визначено лише дату, з якої відповідні дії територіального органу Пенсійного фонду України визнано протиправними, без зазначення дати, до якої такі дії є протиправними, що жодним чином не обмежує повноваження відповідача щодо вчинення ним дій у межах повноважень на підставі діючого законодавства, яке регулює відповідні відносини, тощо, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- оскаржувані позивачем дії, в частині зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року позивачу пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- зазначені позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов`язального характеру, – підлягають задоволенню повністю у спосіб, який узгоджується із способом захисту прав та інтересів позивача у вищенаведеному врахованому судом рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, яке 11 березня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

3. Щодо позовних вимог: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року; зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та здійснити виплату з 01.04.2019 року пенсії в повному обсязі, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, – слід зазначити таке.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 – дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та Одеського ОТЦК та СП у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Також Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 20 березня 2018 року у справі № 636/662/17, від 3 липня 2018 року у справі № 709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 553/3053/16-а зазначав, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.

Таким чином, з 05.03.2019 – з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Крім того, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом також враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду № 160/8324/19 від 24 червня 2020 року також на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно зі змістом листа № 6643-5482/Я-02/8-1500/21 від 23.04.2021 року відповідач відмовив позивачу провести перерахунок пенсії, оскільки: після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося; враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії на основі довідок про розмір грошового забезпечення з 05.03.2019 зазначеним в заяві особам, у тому числі позивачу, правових підстав не має.

Проте, така позиція – підстава відмови не відповідає резолютивній частині та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке 24 червня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

Отже, позиція відповідача щодо спірних правовідносин – є помилковою, такою, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, що зазначених позовних вимог в частині зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та здійснити виплату з 01.04.2019 року пенсії в повному обсязі, без обмеження її максимального розміру, – слід зазначити таке.

По-перше, як встановлено судом вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 № 1540/4012/18, яке набрало законної сили 23.03.2020 року, зокрема: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року.

Отже, питання основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення позивача вже вирішене рішенням суду, яке набрало законної сили.

По-друге, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у зазначеній вимозі позивача, не припустимий, тому вимоги позивача у вищезазначеній частині, – є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування відповідача заперечень проти позовних вимог із посиланням на те, що: пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-кому разі її розмір відомий позивачу; з позовом позивач звернувся в 2021 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 2019 року, а тому позивачем було пропущено строки позивної давності без поважних на те підстав, – слід зазначити таке.

По-перше, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд, зокрема визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки № ЮО111363 від 15.03.2021 року.

Отже, згідно зі змістом позову, його подано у зазначеній частині позовних вимог на захист прав та інтересів позивача, які виникли 15.03.2021 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО111363 від вказаної дати, та предметом даного позову (спору) є, та відповідно входять до предмету доказування (дослідження, встановлення, тощо) у цій справі, правомірність/протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі зазначеної довідки від 15.03.2021 року, які вчинені відповідачем 23.04.2021 року (дата листа-відмови).

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідачем визнаються фактичні обставини справи, зокрема, що до Головного управління від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 по справі № 420/12692/20 надійшла оновлена довідка від 15.03.2021 № ЮО111363 про розмір грошового забезпечення.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 19.05.2021 року, відповідно шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем не пропущений.

По-друге, суд звертає увагу відповідача на те, що тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок (постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а тощо), що:

- строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню;

- у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком;

- строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

При цьому, дійсно, в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 змінився підхід до визначення строків звернення до суду у соціальних спорах, та викладено висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 в інших спірних правовідносинах по суті, при цьому зі спірного питання щодо застосування строку звернення до суду у разі зміни сталої судової практики, дійшов висновку, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Як встановлено судом вище, довідка Одеського обласного ТЦК та СП Міністерства оборони України від 15 березня 2021 р. № ЮО111363 видана позивачу щодо грошового забезпечення з 05.03.2019 р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 № 420/12692/20, яким, зокрема:

- зобов`язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Крім того, 27 березня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 1 січня 2018 року, з урахуванням максимального розміру пенсії та визначенням з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 № 1540/4012/18, яке набрало законної сили 23.03.2020 року, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо: неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 55% від посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 10552,80 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 11487,00 грн., індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3381,24 грн.; зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення; виплати пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсі; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 9730,00 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1550,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (50%) в розмірі 5640,00 грн.; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 55% від посадового окладу, грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 10552,80 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 11487,00 грн., індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 3381,24 грн. та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, зокрема:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року;

- в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Отже, правовідносини щодо наявності підстав для здійснення перерахунку та щодо порядку перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 року, як такі, набули спірного характеру до прийняття Верховним Судом постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

Отже, наведена позиція відповідача в даному випадку – є необґрунтованою та безпідставною.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на лист Міністерства соціальної політики України, з тих підстав, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, носять лише та виключно рекомендаційний характер, а відтак вони не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15 березня 2021 р. № ЮО111363, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов`язального характеру, – підлягають задоволенню частково, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин та змісту вищенаведеного врахованого судом рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, яке 24 червня 2020 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 405) до 30 червня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 263, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 01.01.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року без обмеження її максимального розміру.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15 березня 2021 р. № ЮО111363 з 01.04.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15 березня 2021 р. № ЮО111363 з 01.04.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова