Рішення № 97908085, 24.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4861/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини А1892 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов Військової частини А1892 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд:

визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 за заявою ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/2567/20, виданого 04.01.2021 року про зобов`язання військової частини А1892 нарахувати та ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням ВП №64744905.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22 березня 2021 року на адресу Військової частини А1892 з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 щодо примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/2567/20 про зобов`язання військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року; а також про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №64744905.

Позивач із зазначеними постановами про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 та стягнення виконавчого збору не погоджується, вважає її незаконними, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав.

Так, позивач зазначив, що абзацами 5 та 6 пункту 4 розділу І Інструкції з виконання примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Окрім того, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 виключає можливість її виконання, оскільки у ній не вказано, на який рахунок (за якими реквізитами) має бути виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду за результатами розгляду справи №420/2567/20.

Позивач вважає, що не зазначивши в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження банківських реквізитів для перерахування стягуваних коштів та дати, з якої починається відлік визначеного державним виконавцем строку на виконання судового рішення, державний виконавець позбавив боржника військову частину А1892 можливості виконати судове рішення.

Позивач також зауважив, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 не містить зазначення строку і порядку оскарження постанови, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000, 00 грн. за виконавчим провадженням ВП №64744905, позивач зауважив, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для її прийняття у відповідача були відсутні, оскільки рішенням суду військову частину зобов`язано нарахувати та виплатити стягувачу індексацію грошового забезпечення (певну грошову суму), що є вимогою майнового характеру, а отже стягненню з боржника підлягає виконавчий збір в розмірі 10% від стягненої суми.

На підставі викладеного, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржених постанов, державний виконавець не діяв у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини А1892 про відстрочення сплати судового збору та адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 14 червня 2021 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Військової частини А1892 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 268, 269, 271, 272, 287 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 червня 2021 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №22.

Також ухвалою від 14 червня 2021 року суд витребував від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №64744905.

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку із неявкою у судове засідання, призначене на 22 червня 2021 року, повідомлених належним чином учасників справи, справу розглянуто в порядку письмового провадження 24 червня 2021 року за наявними у ній матеріалами.

22 червня 2021 року від відповідача через канцелярію суду засобами електронної пошти надійшов відзив на позовну заяву, а також витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження №64744905 (а.с. 53-75).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження ВП №64744905 з примусового виконання виконавчого листа №420/2567/20, виданого 04 січня 2020 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду про зобов`язання військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

10 березня 2021 року, відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 24000, 00 грн.

30 березня 2021 року до відділу надійшов лист від боржника, тобто ВЧ А1892, разом із копією платіжного доручення від 24 березня 2021 року №766 та розрахунково-платіжної відомості №12, щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Відповідач зазначив, що вимоги виконавчого документу виконані, у зв`язку із чим, постановою державного виконавця від 19 квітня 2021 року виконавче провадження №64744905 було закінчене.

У свою чергу, постанову про стягнення виконавчого збору виведено в окреме виконавче провадження.

Відповідач посилався на те, що підстав, передбачених ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», за яких виконавчий збір не стягується, в межах ВП №64744905 не було, а відтак держаним виконавцем проведені виконавчі дії у відповідності з вимогами чинного законодавства.

14 квітня 2021 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив третьої особи на позовну заяву, відповідно до якого третя особа вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Третя особа зазначила, зокрема, що відповідачем проведено розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2016 року. За періоди з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року включно відповідачем індексація грошового забезпечення станом на день подачі відзиву на позовну заяву не виплачена.

Третя особа вказала, що відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №420/2567/20 виконано не в повному обсязі, відтак оскаржувані постанови відповідача третя особа вважає законними та просила у позові відмовити.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 420/2567/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини А1892. Суд вирішив: Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1892 (Одеська обл. Біляївський район, с.Великий Дальник код ЕДРПОУ 26614099) щодо виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 іпн НОМЕР_1 ) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року. Зобов`язати Військову частину А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року.

Рішення суду набрало законної сили 09 грудня 2020 року.

04 січня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/2567/20 про зобов`язання Військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року.

05 березня 2021 року стягувач – ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про примусове виконання рішення по справі № 420/2567/20 (а.с. 59).

За заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, 10 березня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №64744905 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/2567/20, виданого 04 січня 2021 року, про зобов`язання Військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року.

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також 10 березня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №64744905, якою стягнуто з Військової частини А1892 виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн. (а.с. 65).

30 березня 2021 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява Військової частини А1892 на підтвердження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 420/2567/20.

Разом із заявою боржником подано копії платіжного доручення від 24 березня 2021 року №766 та розрахунково-платіжної відомості №15, щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 4435,68 грн. (а.с. 69-73).

Боржник просив здійснити перерахунок виконавчого збору з вищевказаної суми виплати та закрити виконавче провадження №64744905.

Постановою від 19 квітня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчено виконавче провадження №64744905, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 74), та як зазначено у відзиві, постанову про стягнення виконавчого збору виведено в окреме провадження.

Не погоджуючись із постановами про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 та стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження”, встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

За визначенням ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Як передбачено ч. 9 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Відповідно до п. 9, п. 17 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, вконавче провадження підлягає закінченню у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

Надаючи оцінку доводам позивача стосовного того, що виконавче провадження №64744905 здійснювалось неналежним органом державної виконавчої служби, суд зазначає наступне.

Статтею 24 Закону України “Про виконавче провадження” регламентовані питання щодо місця виконання рішення, зокрема, згідно ч. 1 цієї статті, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно абзаців 4-6 пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Вирішуючи цей спір судом встановлено, що боржник Військова частина А1892 не є територіальним органом центральних органів виконавчої влади чи їх структурних підрозділів, і сума зобов`язання не перевищує 25 мільйонів гривень, як то передбачено Інструкцією № 512/5.

Отже, виконавчий документ: виконавчий лист № 420/2567/20, виданий 04 січня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, пред`явлений стягувачем не за підвідомчістю.

У свою чергу, відповідно до п.10 ч.4 ст.4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином відповідач на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України “Про виконавче провадження” повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю та підлягає виконанню районним відділом ДВС.

Таким чином, оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Щеглової Є.В. про відкриття виконавчого провадження №64744905 від 10 березня 2021 року не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю, а отже є неправомірною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, і постанова про стягнення виконавчого збору від 10 березня 2021 року ВП №64744905 є такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята в межах незаконно відкритого виконавчого провадження ВП № 64744905.

За приписами ч. 3 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Суд приймає доводи позивача про те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження №64744905 від 10 березня 2021 року не вказано банківський рахунок стягувача (за якими реквізитами має бути виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду за результатами розгляду справи №420/2567/20).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач також не зазначив цих даних (а.с. 60).

Водночас, доводи позивача стосовно того, що в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 не вказано банківський рахунок стягувача, що постанова про відкриття виконавчого провадження №64744905 не містить зазначення строку і порядку оскарження, та що рішенням суду військову частину зобов`язано нарахувати та виплатити стягувачу індексацію грошового забезпечення (певну грошову суму), що є вимогою майнового характеру, а отже стягненню з боржника підлягає виконавчий збір в розмірі 10% від стягненої суми, суд до уваги не бере, оскільки вони не стали підставою для скасування оскаржуваних постанов.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язальна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 420/2567/20 викладена як: «Зобов`язати Військову частину А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року». Тобто, без визначення певної суми виплати.

Що стосується доводів третьої особи у відзиві стосовно неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №420/2567/20, суд зазначає, що вказані питання/зауваження вирішуються в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, відповідно до ст.ст. 382-383 КАС України.

Разом з тим, оскаржувані постанови підлягають скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрито з порушенням підвідомчості, про що зазначено судом вище.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 4540,00 грн., де 4540, 00 грн. - розмір судового збору сплаченого позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що є юридичною особою та до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є відповідачем у справі згідно приписів ч.3 ст.287 КАС України як орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 229, 243-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини А1892 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП №64744905 від 10 березня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/2567/20, виданого 04 січня 2021 року про зобов`язання військової частини А1892 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення виконавчого збору від 10 березня 2021 року за виконавчим провадженням ВП №64744905.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Військової частини А1892 (адреса: с. Великий Дальник, Біляївський р-н., Одеська обл., 67668, код ЄДРПОУ 26614099) судові витрати у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – Військова частина А1892 (код ЄДРПОУ 26614099; 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник).

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529; 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37).

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).

Суддя О.В. Глуханчук