Ухвала суду № 97899237, 22.06.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/526/17

Провадження № 1-кп/346/16/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді П`ятковського В.І.,

з участю секретарів : Жмендак І.Д., Лубів О.В, Матушевської Г.Д.,

прокурорів Романовського І.О., Мельника В.Я.

захисника Петрика Б.Ф.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілих Рогів Т.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника Любчика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угорники, Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, раніше не судимого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , як особа, що керувала транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху внаслідок чого наступила смерть людини та його власна смерть. Вказана дорожнь о транспортна пригода мала місце за наступних обставин.

Так 27 серпня 2016 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_7 в порушення вимог п. 2.1. Правил дорожнього руху України (далі Правил), згідно якого водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та відповідних навиків керування, в порушення вимог п. 2.9 Правил, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, а також з номерним знаком, що не належить цьому засобу, керуючи мотоциклом марки Suzuki, який не був зареєстрованим у Державтоінспекції та з підробленим номерним знаком, в порушення вимог п. 2.3 Правил, згідно якого під час руху на мотоциклі повинен бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів, рухався без мотошолому прямою ділянкою автодороги Н-10 Стрий – Чернівці – Мамалига, що по вул. Галицькій у селищі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Стрий, перевозячи позаду себе пасажира ОСОБА_2 , який також перебував без мотошолому.

У цей час, у зустрічному напрямку, проїзною частиною вул. Галицької, рухався автомобілем ГАЗ-5312, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_8 , який розпочав виконувати маневр повороту ліворуч у напрямку вул. Берегової, чим створив для водія ОСОБА_7 небезпеку для руху.

Водій ОСОБА_7 , в порушення п. 2.3 Правил, який зобов"язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, проявив неуважність та не відреагував на зміну дорожньої обстановки і в порушення п. 12.4. Правил, в якому зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, рухаючись зі швидкістю не менше 70…75 км/год, що перевищувала максимально-допустиму швидкість у населених пунктах, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, що склалася, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді автомобіля ГАЗ-5312, водій якого, рухаючись назустріч, розпочав маневр повороту ліворуч та виїхав на його смуху руху. Надалі в порушення вимог п. 12.3. Правил, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ-5312 під керуванням ОСОБА_8 .

У результаті порушення ОСОБА_9 сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинув він сам та пасажир мотоцикла ОСОБА_10 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке мотивував тим, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні було внесено відомості та відкрито два провадження відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які згодом об`єднано в одне провадження. Відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке вручено родичам підозрюваного, до відома.

Тридцять першого січня 2017 року прокурор відповідно до вимог ст. 283, 284 КПК України, на підставі ч. 1 п. 5 ст. 284 КПК України, виніс постанову про закриття кримінального правопорушення, відносно ОСОБА_7 , у зв`язку зі смертю останнього.

Двадцять другого лютого 2017 року Апеляційним судом Івано-Франківської області вказане рішення прокурора скасовано та продовжено кримінальне провадження з метою реабілітації померлого ОСОБА_7 .

На підставі зібраних доказів щодо ОСОБА_7 , 27 квітня 2017 року слідчим складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка була вручена представникам ОСОБА_7 .

Двадцять шостого червня 2017 року прокуратурою у відповідності до вимог ст. 283, 284 КПК України, на підставі ч. 1 п. 5 ст. 284 КПК України, враховуючи смерть підозрюваного ОСОБА_7 , винесено постанову про закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке було зареєстроване в ЄРДР за № 12017090000000079.

Вказана постанова після оскарження, 10 серпня 2017 року, ухвалою слідчого судді була скасована, в зв`язку із запереченням родичів проти закриття за нереабілітуючих підстав.

Надалі досудове розслідування було відновлено та направлено до суду обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 , забезпечивши таким чином стороні захисту право на розгляд справи незалежним і неупередженим судом та можливість на основі змагальності під час відкритого судового розгляду відстоювати свою правову позицію шляхом реалізації відповідних процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42, 44, 46 КПК України, в тому числі право на реабілітацію померлого.

ОСОБА_11 , як захисник ОСОБА_7 , щодо розгляду клопотання заперечив, та зазначив, що кримінально-процесуальним законом не передбачено можливості складення та пред`явлення підозри померлій особі. Крім того звернув увагу суду і на інші процесуальні порушення допущені органом обвинувачення.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, про закриття кримінального провадження, думку інших учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України вбачається, що кримінальне провадження закривається у випадку смерті підозрюваної особи, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого, щодо якого існує обгрунтована підозра про вчинення гим злочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питанння кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Досліджені в судовому засіданні письмові та усні доказів вказують наступне.

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 27 серпня 2016 року, на ділянці автодороги «Стрий-Чернівці» в смт. Отинія Коломийського району по вул. Галицька, відбулось зіткнення між автомобілем ГАЗ-5312 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , і мотоциклом марки Suzuki під керуванням ОСОБА_7 . Також у даному протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемі з фототаблицею до нього зафіксовано розташування автомобіля та мотоцикла, осипу уламків, напрямок руху кожного з них, сліди юзу, місце розташування трупів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 94-126).

Висновками судово-медичної експертизи № № 124,125 від 26 вересня 2016 року, встановлено, що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 і пасажир ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння, основи та лицевого черепа, крововиливами під м`які мозкові оболонки, шлуночки та в речовину головного мозку, в м`які тканини голови і їх смерті, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими при ДТП травмами (а.с. 147-149, 152-154).

Із висновку інженерно-транспортної експертизи № 4.2-746/16 від 03.11.2016 вбачається, що на момент ДТП гальмівна система мотоцикла марки Сузукі знаходилась у працездатному стані, а несправності гальмівної системи та рульового керування виникли в результаті розвитку ДТП (т. 2, а.с. 158-161,164-168).

Висновок інженерно-транспортної експертизи (дослідження обставин та механізму ДТП) № 4.2-1051/16 від 16.12.2016 вказує, що водій мотоцикла марки Сузукі ОСОБА_7 повинен був керуватись технічними вимогами п. 12.4 та 12.3. ( в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог) ПДР України, і з технічної точки зору повинен був рухатись із швидкістю , яка не повинна перевищувати 60 км./год, а з моменту виконання водієм Суширибою маневру повороту ліворуч негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Причиною виникнення даної ДТП були обставини, які пов`язані зі невідповідністю дій водія мотоцикла марки Сузукі Федоришина вимогам п. 12.4 та 12.3 ПДР (т. 2, а.с. 177-182).

За результатами висновку інженерно-транспортної експертизи (дослідження обставин та механізму ДТП) № 4.2-22/2017 від 26.01.2017 вбачається, що якщо мотоцикл марки "Сузукі" після падіння на боковій стороні в стані юзу подолав відстань 32.2 м, то його швидкість на момент падіння могла становити біля 70.. 75 км/год, яка є мінімальною, оскільки не врахована кінетична енергія затрачена на деформацію під час зіткнення з автомобілем ГАЗ-5312. При умові руху мотоцикла марки Сузукі із швидкістю 70.. 75 км/год, водій ОСОБА_7 з моменту початку виконання водієм ОСОБА_8 маневру повороту ліворуч мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування ( т.2 , а.с. 183-191).

Проведеним досудовим розслідуванням слідчим експериментом встановлено, що водій автомобіля, ОСОБА_8 , мав можливість бачити мотоцикл з водієм та пасажиром на відстані 700 метрів, а мотоцикліст міг бачити автомобіль, що створив йому перешкоду з відстані 300 метрів (т. 2, а.с. 133-142).

Згідно висновку експерта від 16.12.2016 року № 4.2-1051/16 причиною ДТП стало порушення водіями Правил. Так, водієм автомобіля ГАЗ- 5312 Суширибою п. 10.1, 10.4 та 16.3, а водієм мотоцикла ОСОБА_7 вимог п. 12.4 та 12.3 Правил (т. 2, а.с. 177-182).

Виїхавши на смугу зустрічного руху з будь-яких причин, водій автомобіля Сушириба не переконався, що це безпечно і створив умову виникнення небезпеки для руху транспортних засобів чим порушив вимоги п. п.10.1 Правил. Проте, навіть при порушенні ОСОБА_8 цього пункту Правил, водій мотоцикла ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення, застосувавши вимоги п.12.3 Правил, а саме з моменту виявлення небезпеки для руху вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, так як відстань між ними дозволяла це зробити, про що свідчить слідчий експеримент та висновок експерта.

Грубі порушення водіями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимог Правил мають причинний зв`язок з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з їх вини.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і його вина доведена повністю, а дії слід кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 .

Сторона захисту в судовому засіданні не спростовує самого факту дорожньо-транспортної пригоди, однак вважає, що органами досудового слідства не надано достатньо доказів для встановлення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також вказує на порушення норм кримінального процесуального закону під час досудового розслідування, а саме на безпідставне оголошення підозри ОСОБА_7 , посилаючись на те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено вручення підозри особі, яка померла.

Відповідно до статті 277 КПК повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням прокурора та має містити відомості зазначені у вказаній статті. Згідно зі статтею 291 КПК обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Коли йдеться про реабілітуючі підстави закриття кримінального провадження, слід виходити з того, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, i, як результат, має право на реабілітацію. До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації.

Таким чином позиція захисту обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність в його діях складу злочину, спростовується проаналізованими вище доказами по справі.

Також суд вважає безпідставними доводи сторони захисту ОСОБА_7 , про недопустимість доказів, в зв`язку із незаконним врученням підозри ОСОБА_7 , незаконністю реєстрації кримінального провадження № 12017090000000079 та не закінченням у відповідності до вимог ст. 283 КПК України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016090000000166, оскільки, чинним кримінально-процесуальним законом не передбачено окремого порядку здійснення кримінального провадження для реабілітації померлої особи, щодо якої існує обґрунтована підозра про вчинення нею злочину.

Тому зважаючи на доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, відсутні підстави для його реабілітації, у зв`язку із чим провадження підлягає закриттю.

Витрати на залучення експерта у межах кримінального провадження відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 7 ст. 284, 314, 369 - 372, 392, 393, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження, відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрити, в зв"язку зі смертю.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: П`ятковський В. І.