Ухвала суду № 97898690, 23.06.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 210/7178/20

Провадження № 2/177/678/21

У Х В А Л А

23.06.2021 м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 49а, ЄДРПОУ 21909683), про визнання відсутності права засвідчувати та видавати довіреності,-

В С Т А Н О В И В :

До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 27.04.2021, на підставі розпорядження голови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2021 № 36, після задоволення заяв про самовідвід суддів цього ж суду, надійшла вказана цивільна справа.

Відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_1 , як співвласник квартири АДРЕСА_2 , звертаючись до ЖБК «Восток-24», просить визнати відсутність права у голови правління ЖБК «Восток-24» та його заступника засвідчувати і видавати довіреності в інтересах цього кооперативу, оскільки це не передбачено Статутом. При цьому вказав, що він разом з іншими співвласниками має право створити ОСББ, однак йому на заваді стоять дії голів ЖБК «Восток-24» у вигляді видачі довіреностей від імені кооперативу, чим завдається шкода позивачу у реалізації його прав.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2021 відмовлено позивачу у відкритті провадження в справі за вказаним позовом, у зв`язку з непідвідомчістю справи даному суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.06.2021 ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2021 скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд витребувати матеріали справи № 210/1996/16-ц. Однак, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 2 ст. 84 ЦПК України не зазначає обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, не вказує звідки необхідно витребувати доказ та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, не повідомляє про вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно, не надає докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також, усупереч п. 6, 7, 8, 9 ст. 175 ЦПК України, позивач не зазначає: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору ; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не вказує перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Окрім того, у позовній заяві, ОСОБА_1 , відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого долучив до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.10.2020, згідно з якими, сума доходу ОСОБА_1 у 2019 році склала 696,87 грн та у 2020 році, - 900,86 грн.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Так, позивач звернувся до суду 31.12.2020 з позовною заявою з вимогою немайнового характеру, отже відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Таким чином, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Однак, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 є працездатним чоловіком, протилежних відомостей суду не надано, а тому останній має змогу отримувати дохід. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.10.2020 не є достатнім та беззаперечним доказом скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , яке б унеможливлювало його сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, згідно з положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, Проте, право на звернення до суду не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником

Ообмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ЦПК обов`язок позивача при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання позивачем вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом, передбаченим ч. 1 ст. 187 ЦПК України, зокрема, залишити її без руху, повернути чи відмови у відкритті провадження.

З огляду на викладене, позивачу слід сплатити суму судового збору у розмірі 840,80 грн (станом на день звернення до суду 2020 рік) гривень, за наступними реквізитами рахунку: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/м.Кр.Ріг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA958999980313141206000004577; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Окрім того, інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Криворізького районного суду Дніпропетровської області за посиланням: https://kv.dp.court.gov.ua/sud0420/gromadyanam/sudzbir/

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно подати до суду.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» про визнання відсутності права засвідчувати та видавати довіреності, – залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві за адресою, вказаною в позовній заяві – для виконання у встановлений судом строк.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: