Рішення № 97892902, 18.06.2021, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/15/21

Провадження № 2/684/81/2021

18 червня 2021 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

позивача ОСОБА_1 , її представника Куцоконя В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Старосинявська селищна рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , через представника - адвоката Куцоконь В.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення на її користь аліментів на утримання малолітнього сина.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач є батьком їх спільної дитини, яку вона народила, не перебуваючи із ним у зареєстрованому шлюбі, - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстрація народження дитини була проведена за спільною їхньою заявою. Вказує, що приблизно через місяць після народження сина ОСОБА_4 відповідач покинув сім`ю, змінив номер телефону, та з того часу вони не бачилися з відповідачем та не спілкувалися. За вказаний час відповідач до їхньої спільної дитини не приїжджав, не цікавився її життям, здоров`ям чи вихованням, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, з дитиною фактично з народження не проживає, не цікавиться розвитком, інтересами дитини та її вихованням. Відповідач не надавав коштів на утримання дитини та на її утримання до досягнення дитиною трьох річного віку. Тому, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі ј частки заробітку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання, а також доручено органу опіки та піклування - Старосинявській селищній раді надати суду письмовий висновок стосовно розв`язання спору, а саме доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 квітня 2021 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Куцоконь В.В. позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позові. Також позивач додатково пояснила, що відповідач практично з часу народження дитини (досягнення дитиною місячного віку) проживає окремо та уже з цього часу самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, жодної допомоги не надає, зовсім не цікавиться дитиною, не спілкується із сином, навіть після її звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав жодного разу не бачився з дитиною та не намагався цього зробити. Зважаючи на викладене, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав та жодних доказів суду не надав. 18 червня 2021 року на електронну адресу суду направив заяву, згідно якої просить розгляд цивільної справи провести без його участі, позов підтримує частково у частині стягнення аліментів та просить врахувати, що має ще одну неповнолітню дитину.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Старосинявської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, попередньо на виконання ухвали суду направив до суду висновок органу опіки та піклування та акт обстеження житлово-побутових умов проживання сім?ї.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача та представника третьої особи, які подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Старосинявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 17.10.2016 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки виконкому Старосинявської селищної ради Хмельницької області №2 від 12.01.2021 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні матері, проживає разом з нею. Батько ОСОБА_3 участі у вихованні сина не приймає.

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеного комісією в складі головних спеціалістів ССД Хмельницької РДА Василенко Т.В., фахівця з соц..роботи ЦСССДМ Старосинявської селищної ради Поліщук Л.А., головного спеціаліста відділу освіти молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Скригунець П.М. від 30.03.2021 року, встановлено, що санітарний стан помешкання за місцем проживання позивача із дитиною добрий, сім`я проживає в приватному будинку, у якому створені місця для відпочинку, сну та занять дитини. ОСОБА_1 , як мати забезпечила всі необхідні умови для проживання та виховання малолітнього сина ОСОБА_4 , дитина забезпечена усім необхідним.

05.04.2021 року рішенням виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Хмельницької області №02/2021 затверджено висновок виконавчого комітету як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно вказаного висновку органу опіки та піклування позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 буде відповідати інтересам дитини, так як встановлено, що батько дитини не проживає з ним та не піклується про його духовний і фізичний розвиток, не займається вихованням та розвитком, підготовкою до самостійного життя, матеріально не забезпечує, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, тобто систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили обставини щодо невиконання відповідачем ОСОБА_3 батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_6 яка є хрещеною дитини, пояснила, що протягом 4,5 років батько жодного разу не відвідав сина та не цікавився його життям та здоров`ям, навіть на день народження та свята не вітав, не приїжджав до сина та вона особисто жодного разу не бачила його біля сина. Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає разом із позивачкою та її сином, з часу народження ОСОБА_4 відповідач протягом приблизно 1-2 тижнів приїжджав до дитини, а після чого взагалі не появлявся, жодного разу не відвідав дитини, не поцікавився сином, не вітав з днем народження, не телефонував, матеріально не допомагав, внаслідок чого дитина не знає батька, який самоусунувся від виконання своїх обов`язків. Жодних перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у вихованні відповідачу ніхто не чинив, після подачі даного позову також не приїжджав до сина та не бачився із ним.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виходячи з положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Проаналізувавши письмові докази по справі, оцінивши покази свідків, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено факт ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_4 , 2016 року народження, так як встановлено, що ОСОБА_3 при відсутності перешкод у спілкуванні батька з дитиною свідомо не проживає із сином майже із часу його народження, не займається вихованням та розвитком сина, підготовкою до самостійного життя, матеріально не забезпечує, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не вітає із днем народження та іншими святами, не приймає будь-якої участі у житті малолітньої дитини. Жодних доказів протилежного відповідачем надано не було.

Також, в ході розгляду справи в суді не встановлено наявності у ОСОБА_3 бажання на спілкування з дитиною та виконання ним своїх батьківських обов`язків. Так, відповідач ОСОБА_3 , будучи повідомленим про день та час проведення судових засідань у справі з`явився лише один раз під час підготовчого провадження, після чого тричі у судове засідання на розгляд справи по суті не з`явився, жодних доказів про участь у вихованні дитини не надавав, та навіть після подачі позову до суду, будучи обізнаним про розгляд справи, протягом січня - червня 2021 року не вчинив жодних дій для зустрічі із сином, на засідання комісії із захисту прав дитини також не з`являвся, що свідчить про його поведінку та відсутність інтересу як батька до дитини, що дає підстави для можливості застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Заява відповідача про розгляд справи у його відсутності однозначно не свідчить про інтерес відповідача ОСОБА_3 до дитини та його бажання, як батька на виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина.

Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дитини відповідач ОСОБА_3 суду не надав. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачкою чи іншими особами чинились перешкоди у спілкуванні відповідача з сином, заяв чи позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини ОСОБА_3 не подавав.

Таким чином, з врахуванням обставин справи, оскільки факт ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та протягом тривалого часу не приймає будь-якої участі у житті малолітньої дитини, враховуючи висновок органу опіки та піклування та те, що будь-яких контактів з дитиною за час розгляду справи судом з боку відповідача не відбувалось, суд приходить до висновку, що є підстави для позбавлення ОСОБА_3 його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно відповідних положень ст.164 Сімейного Кодексу України.

В силу вимог ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

В силу вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню неповнолітнього сина, хоча має всі можливості брати матеріальну участь в його утриманні, так як за віком та станом здоров`я є працездатним, тобто має можливість брати участь в утриманні свого сина.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У силу положень статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, враховуючи те, що відповідач є працездатним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визначити у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.01.2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908 грн. понесених судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 150, 164, 165 СК України, положеннями Конвенції про права дитини, ст.ст.9-13, 76-83, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.01.2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 03.06.2015 року Старосинявським РС УДМС України в Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 виданий органом №6827 від 27.07.2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: Старосинявська селищна рада Хмельницької області, як орган опіки та піклування, місце знаходження: Хмельницька область, смт. Стара Синява, вул. І.Франка,8, код ЄДПОУ 04402824.

Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.