Рішення № 97890274, 02.06.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1774/16-ц

Провадження № 2/216/1262/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

29 березня 2016 року представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 19.09.2003 було укладено кредитний договір № KRH0A000550032, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит у розмірі 38880 грн. терміном до 18.09.2006, останній зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленому кредитним договором.

Погашення заборгованості здійснювалося в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Вразі порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, тоді як відповідач зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 17.02.2016 виникла заборгованість в розмірі 233605,47 грн., з яких: 27240,63 грн. – заборгованість за кредитом; 63690,94 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 142673,90 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року прийнято до провадження справу та призначено до розгляду у спрощеному провадженні, яка надійшла з Дніпровського апеляційного суду для продовження розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 19 вересня 2003 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № KRH0A000550032, згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти, у національній валюті, у розмірі 38880 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення – 18 вересня 2006 року.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3, 5.1. кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язаний щомісяця сплачувати кредит, нараховані відсотки за користування кредитними коштами, у разі неналежного виконання зобов`язань передбачено нарахування та сплата штрафних санкцій у вигляді пені розміром 0,15 % від суми непогашеної заборгованості по процентах за кожен день прострочення платежу (а.с.7-8).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 17.02.2016, утворилась заборгованість, яка згідно розрахунків позивача становить 233605,47 грн. та складається з наступного: 27240,63 грн. – заборгованість за кредитом; 63690,94 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 142673,90 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с.5-6).

Судовим наказом Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2006 року з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», стягнуто 33671,67 грн. заборгованості (а.с.54).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, змінено рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року № 216/272/14-ц в частині мотивів відмови в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRH0A000550032 від 19.09.2003, яка станом на 18.01.2018 складає 209582,28 грн., з яких 27240,63 грн. - заборгованість за кредитом, 63690,94 грн. - заборгованість за відсотками, 118650,71 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сиди, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що зазначено в судовому рішенні.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

У зв`язку з достроковим зверненням кредитора АТ КБ «ПриватБанк» до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором № KRH0A000550032 від 19.09.2003 та видачею відповідного судового наказу від 07 лютого 2006 року, право кредитора нараховувати відсотки та пеню в межах дії цього Договору припинилося.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України.

Оскільки, АТ КБ «ПриватБанк» скористався своїм правом пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту, згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України, станом на лютий 2006 року і така вимога була задоволена судовим наказом Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2006 року, який є особливою формою судового рішення, тому у банка відсутні підстави нараховувати відсотки та інші платежі за користування даним кредитом, починаючи з 07 лютого 2006 року.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України, однак не надає йому право на стягнення з боржника відсотків та неустойки за прострочення виконання договору до повного виконання взятих на себе зобов`язань, які позивачем розраховано як щомісячні платежі в межах дії кредитного договору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 599, 625, 1048, 1050 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позовної заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків –НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Онопченко