Рішення № 97889528, 23.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.06.2021 Справа № 756/9551/18

Справа ун. № 756/9551/18

пр.№2/756/4336/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання поруки припиненою, обґрунтовуючи заявлені вимоги наступним.

28.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» правнаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту №068-2008-1749, (надалі Кредитний договір 1) згідно якого надано позичальнику кредит у розмірі 190 000,00 доларів США, строком до 10.05.2038 року зі сплатою 12,45 % річних за користування кредитом, а за простроченим кредитом 37,35% річних.

В забезпечення виконання кредитного договору укладених між ВАТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 26.02.2016 року було укладено договори поруки №б\н за явким позивач зобов`язувалася нести солідарну відповідальність з позичальником за кредитним договором.

23.08.2017 банк надіслав позичальнику та поручителю вимогу № 2679/2ГО та 2679/52ГОпро усунення порушень умов кредитного договору та погашення простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 212 098,27 доларів США. У випадку не виконання даної вимоги протягом 60 днів банк просив вважати термін повернення кредиту таким, що настав достроково.

Вимогу банку було фактично отримано 11.09.2017 та прострочена заборгованість протягом 60 днів погашена не була.

Позивач вважає, що його порука за вказаними договорами припинена на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки вимоги відповідача від 23.08.2017 року про сплату простроченої заборгованості позичальника одним листом отримано 11.09.2017року. Даними вимогами відповідач реалізував свої право на дострокове повернення кредиту. Протягом шести місяців з дня отримання позивачем цих вимог, кредитор вимог до поручителя не пред`явив. Таким чином з 12.11.2017 року строк виконання основного зобов`язання вважатися таким, що настав.

Просить припинити з 12.05.2018 року поруку за договором поруки №б\н від 26.02.2016року, що укладені між ним та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та визнати поруку припиненою.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що за умовами укладених договорів поруки, порука припиняється з припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою. Тому порука позивача не є припиненою, оскільки боржником порушено свої зобов`язання за основним договором. Окрім того позивачем пропущений строк позовної давності.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту №068-2008-1749, (надалі Кредитний договір 1) згідно якого надано позичальнику кредит у розмірі 190 000, 00 доларів США, строком до 10.05.2038 року зі сплатою 12,45 % річних за користування кредитом за користування кредитом понад встановлений кредитним договором строк встановлюється підвищена процентна ставка на рівні 37,35% річних. (а.с.8-10).

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вказаними кредитними договорами між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 26.02.2016 року було укладено договор поруки №б\н (а.с.18-25).

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В частині 6 цієї статті визначено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У підготовчих засіданнях 12.11.2018, 28.02.2019, 21.05.2019 суд задовольнив клопотання позивача та витребував від ПАТ «Універсал Банк» оригінал договору поруки від 26.02.2016. В подальшому також у судових засіданнях неодноразово вимагав надати оригінал договору для огляду. Останній раз 26.05.2021 в судовому засідання суд знову зобов`язав відповідача надати оригінал договору поруки у зв`язку з чим вкотре відклав розгляд справи.

Дані вимоги суду залишені відповідачем без задоволення та договір надано не було.

Представник відповідача просив суд врахувати письмові пояснення банка, надані в суд 13.02.2020 та повторно озвучені в судовому засіданні 28.07.2020 року, про те, що оригінал договору в банку відсутній, тобто можливо і взагалі його не існує.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.ст. 206, 208 ЦК договір поруки має укладатись в письмовій формі.

Нормами ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Оскільки відповідачем не надано на вимогу суду оригінал договору поруки, а відповідач і третя особа ставлять його під сумнів, суд згідно ч. 6 ст. 95 ЦПК України не бере до уваги копію договору поруки від 26.06.2016 року, оскільки відсутні належні і допустимі докази вчинення договору поруки у письмовій формі.

Дане право суду передбачене також у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 912/2185/16 та у постанові від 04.02.2020 у справі №2/2218/3845/11.

В іншому випадку, без наявності оригіналу договору, суд би припустився до припущення щодо його наявності, а це заборонено ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач не зміг довести наявність правовідносин сторін за спірним договором поруки та вчинення його у письмовій формі. В той же час позивач належними доказами обґрунтував відсутність договору та неможливість його отримати навіть у банку.

ОСОБА_1 не визнає укладання договору поруки саме на тих умовах, які вказані в копії договору. А оригінал договору фактично у сторін відсутній.

Таким чином суд приходить до висновку, що правовідносини сторін за договором поруки від 26.02.2016 року не підтверджені, домовленість сторін та згода щодо всіх істотних умов у письмовій формі не досягнута, що не спростовано відповідачем.

Оскільки правовідносин між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» на умовах, вказаних в копії договору поруки від 26.02.2016 не існують, то і припинити поруку за неіснуючими відносинами не можливо.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання поруки припиненою.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя: О.М.Луценко