
24.06.2021
Справа № 642/2431/21
Провадження № 1-кс/642/1811/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гомада В.А., за участю секретаря Нікіфорової К.В., прокурора Глієвого А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Соломенцева Руслана Вячеславовича, погоджене прокурором, про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42021220000000133 від 17.03.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України -
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова звернувся слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Соломенцев Р.В. із клопотанням про накладення арешту на майно, вказуючи, що в провадженні
територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021220000000133 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 122 о/с від 01.03.2021 капітана поліції ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області).
Окрім того, встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 53 о/с від 01.02.2021 капітана поліції ОСОБА_2 , призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» - служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входило: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та ін.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи поліції є правоохоронним органом.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами.
Встановлено, що 10.03.2021 ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області разом з оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Аблязовим Р.С. розглядали матеріали за скаргою представника СК «Провідна» Лукашенка М.П. про нібито вчинення громадянином ОСОБА_3 злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 пов`язаного з вимаганням. З цією метою ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в цей же день, приблизно о 20:00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи у ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 76, висунули вимогу ОСОБА_3 про надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 доларів США за непередання ними матеріалів до слідчого відділу для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) та непритягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України.
В подальшому 31.03.2021 приблизно об 11:40 год., перебуваючи на автостоянці біля спортивного стадіону «Металіст», за адресою м. Харків вул. Плеханівська, 65, перебуваючи в автомобілі «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наказали ОСОБА_3 сісти у вказаний автомобіль та під час бесіди продовжили вимагати у нього грошові кошти, при цьому погрожували передати наявні у них матеріали до слідчого відділу для внесення відомостей до ЄРДР та притягнути останнього до кримінальної відповідальності. Отримавши від ОСОБА_3 відповідь, про неможливість надання повної суми грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив йому про необхідність передання частини суми грошових коштів в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США через адвоката ОСОБА_4 .
На виконання вказівки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 02.04.2021 перебуваючи в офісному приміщенні, розташованому на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся із адвокатом - ОСОБА_4 та, виконуючи раніше висунені вимоги працівників поліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , передав грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США для передачі їх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за не передання ними матеріалів до слідчого відділу для внесення відомостей до ЄРДР та не притягнення його до кримінальної відповідальності.
В подальшому, ОСОБА_4 у період часу з 02.04.2021 по 21.04.2021 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у невстановленому місці передав вказані грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержані службовою особою, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
17.06.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також, 17.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду Пашнєва В.Г від 28.06.2021 проведено обшук у приміщенні офісу, який розташований на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується адвокат ОСОБА_4 .
В ході обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено:
1) Оригінал договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 на 4 арк.
2) Завдання № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 (оригінал) на 1 арк.
3) Додаткова угода до договору від 02.04.2021 клієнт ОСОБА_3 – не підписані сторонами в 2-х екземплярах на 2 арк.
4) Телефон iPhone чорного кольору Sim-карта № НОМЕР_2 .
У зв`язку із тим, що вилучені речі можливо зберегли на собі сліди злочину, та містять інші дані, які будуть використані, як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, постановою слідчого від 17.06.2021 вони визнані речовими доказами.
Зазначені виявлені речі потребують подальшої перевірки шляхом детального огляду, аналізу отриманої інформації та перевірки шляхом проведення подальших слідчих (розшукових) дій, дослідження з участю спеціалістів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Власник майна належним чином повідомлений про слухання справи, до судового засідання не з`явився. Надав заяву слухати справу за його відсутності та вимоги клопотання підтримує.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, що в провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021220000000133 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
17.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду Пашнєва В.Г від 28.06.2021 проведено обшук у приміщенні офісу, який розташований на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується адвокат ОСОБА_4 .
В ході обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено:
1) Оригінал договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 на 4 арк.
2) Завдання № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 (оригінал) на 1 арк.
3) Додаткова угода до договору від 02.04.2021 клієнт ОСОБА_3 – не підписані сторонами в 2-х екземплярах на 2 арк.
4) Телефон iPhone чорного кольору Sim-карта № НОМЕР_2 .
Постановою слідчого вказані предмети були визнані речовими доказами.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя –
ухвалив:
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Соломенцева Руслана Вячеславовича, погоджене прокурором, про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42021220000000133 від 17.03.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 17.06.2021 під час проведення обшуку у приміщенні офісу, який розташований на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується адвокат Бурма Ю.М., а саме:
1) Оригінал договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 на 4 арк.
2) Завдання № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2021 з гр. ОСОБА_3 (оригінал) на 1 арк.
3) Додаткова угода до договору від 02.04.2021 клієнт ОСОБА_3 – не підписані сторонами в 2-х екземплярах на 2 арк.
4) Телефон iPhone чорного кольору Sim-карта № НОМЕР_2
Зазначені речові докази зберігати відповідно до діючого Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження до вирішення їх долі судом або прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя В.А. Гомада
Судове рішення № 97888194, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 24.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/2431/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: