Рішення № 97888019, 24.06.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/860/21

провадження №2/176/473/21

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Табінський Олег Володимирович, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи, а саме №7282 від 15.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., №23684 від 02.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та №7508 від 18.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 березня 2021 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були роз`єднані, виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Табінський Олег Володимирович, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що на сайті Міністерства юстиції України у розділі «Реєстр боржників» вона знайшла себе у цьому реєстрі як боржника по трьох виконавчих провадженнях. На сайті було лише зазначено, що борги стягнуто на підставі виконавчих написів нотаріуса та зазначено номер виконавчого провадження, а також дані приватних виконавців, які виконують даний виконавчий документ. Крім того, з її пенсії почали відраховуватись 20% на відшкодування заборгованості, за яким саме виконавчим написом нотаріуса їй не відомо, так як на її заяву пенсійний фонд так і не надав відповіді до цього часу. На початку березня 2021 року позивач звернулась через електронну пошту до приватного виконавця Табінського О.В. із заявою про надання документів на підставі яких було відкрито виконавче провадження щодо виконання спірного виконавчого напису нотаріуса. Копії документів від приватного виконавця вона отримала нещодавно та з`ясувалось, що я вона має заборгованість перед відповідачами, про існування якої вона і не здогадувалась. Позивач вважає, що виконавчий напис №7508 від 18 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірно відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2021 року зупинено стягнення за виконавчими провадженнями ВП №63010541 та ВП №62120627, відкритими приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л., на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №23684 від 02.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором 1962766 від 19 лютого 2019 року в розмірі 8255,31 грн. та з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 15.04.2020 №7282 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором 568522-А від 27 травня 2019 року у розмірі 20010,00 грн. до вирішення справи по суті.

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином.

Від відповідача АТ «ОТП Банк» на адресу суду надійшов відзив, в якому вони просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Крім того, 13.11.2020 АТ «ОПТ Банк» на адресу позивача рекомендованим листом направляв вимогу про усунення порушень за кредитним договором №2018554806 від 13.04.2018. 20.11.2020 вимогу про усунення порушень було вручено позивачу. Отже, позивачка була повідомлена про існування боргу за Договором №2018554806 від 13.04.2018, укладеним між нею та Банком, та про наміри банку вчинити виконавчий напис у разі невиконання вимоги. Натомість після отримання вимоги позивачка не звернулась до банку для вирішення питання заборгованості. Договір, укладений між відповідачем та позивачем жодним чином не суперечить вимогам, викладеним в ст.203 ЦК України. Кредитний договір було укладено у письмовій формі та своїм підписом позивач надав свою згоду на погодження умов договору. Таким чином, на думку відповідача, виконавчий напис нотаріуса №7508 від 18.02.2021, вчинений з додержанням вимог чинного законодавства.

Від третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. та приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Табінського О.В. письмових пояснень щодо позову до суду не надходило.

Від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду докази, з яких вбачається, що з пенсійної виплати ОСОБА_1 відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. від 26.06.2020 за ВП №62120627. Утримання розпочато з 01.09.2020 року. Загальна сума стягнутих коштів з пенсії за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 становить 2924,68 грн (а.с.52-53).

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису №7508 від 18.02.2021 ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором №2018554806 від 13.04.2018 року, укладеним з АТ «ОТП Банк». Строк платежу за Кредитним договором №2018554806 від 13.04.2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.11.2020 року по 13.12.2020 року в сумі 30598,46 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 20000 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10598,46 грн. За вчинення цього виконавчого напису з боржника підлягають стягненню 550 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 31148,46 грн (а.с.4).

Представником АТ «ОТП Банк» 13.11.2020 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про вчинення виконавчого напису. Даним листом ОСОБА_1 повідомлено, що після спливу 30 календарних днів з дати направлення цього повідомлення, за заявою АТ «ОТП Банк» на Кредитному договорі №2018554806 від 13.04.2018, буде вчинено виконавчий напис нотаріуса. Сума заборгованості до сплати – 30598,46 грн (а.с.40).

Дане повідомлення було вручено позивачу 20.11.2020 року (а.с.41-46).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надане відповідачем повідомлення від 13.11.2020 року про наявність заборгованості та докази його отримання позивачем самі по собі не свідчать про наявність безспірної заборгованості, оскільки не містять відповідних розрахунків та відомостей, що стали правовою підставою для утворення такої заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Доводи відповідача щодо перевірки нотаріусом лише наявності необхідних документів не приймається судом до уваги, оскільки спростовуються наведеними вище висновками про необхідність встановлення безспірності заборгованості судом, яка в даній справі не встановлена, а доказування наявності заборгованості в даних правовідносинах, згідно ст. 81 ЦПК України, покладено на стягувача, тобто відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 908 грн, від сплати яких позивача звільнено ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Табінський Олег Володимирович, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7508 від 18 лютого 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 31148,46 грн на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк».

Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» (юридична адреса: м.Київ, вул.Жилянська, буд.43, код ЄДРПОУ 21685166) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя К.А. Гусейнов