Рішення № 97883739, 29.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.04.2021

Справа № 334/4088/19

Провадження № 2/334/296/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Турбіної Т.Ф.,

при секретарі Гребенюк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4972, вчинений 23.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Кредитні ініціативи” заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006р. в сумі 1755069,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.12.2006 року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” було укладено договір про іпотечний кредит № 53-06 квф, на підставі якого йому було надано кредитні кошти в розмірі 40000 дол.США, строком на 20 років.

На підставі договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012р., укладеним між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ „Кредитні ініціативи”, право вимоги за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006р. перейшло до ТОВ „Кредитні ініціативи”.

23.04.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис № 4972 про стягнення з позивача заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р., який перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

У ТОВ „Кредитні ініціативи” не було законних підстав 23.04.2015 р. звертатись до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а у приватного нотаріуса - вчиняти виконавчий напис № 4972 від 23.04.2015 р., оскільки виконавчий напис № 4972 від 23.04.2015 р. був вчинений приватним нотаріусом Чуловським В.А. на договорі про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р., стягнута сума у розмірі 1755069,36 грн., що з урахуванням курсу НБУ на дату його вчинення (22,54 грн./дол. США) становить 77864,66 дол. США. Але рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 р. у справі № 2- 1907/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2012 р., був задоволений повністю позов ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вищевказаним договором про іпотечний кредит в сумі 42747,03 доларів США.

Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУкрвїни), тому зазначене рішення суду є обов`язковим для ТОВ „Кредитні ініціативи” як правонаступника за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р.

ТОВ „Кредитні ініціативи”, зловживаючи своїми правами, приховало від нотаріуса наявність рішення суду щодо розміру заборгованості за кредитним договором № 53-06 квф від 15.12.2006 р. що призвело до вчинення незаконного виконавчого напису нотаріуса, а в подальшому до відкриття відносно позивача виконавчого провадження.

Крім того, рішенням суду заборгованість за іпотечним кредитом (основна частина та проценти) була стягнута у повному обсязі на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у зв`язку з простроченням повернення чергової частини кредиту і сплати процентів ОСОБА_1 .

Після ухвалення 06.10.2011 р. рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р. нарахування будь-яких сум за даним кредитом припинилося, але у виконавчому написі № 4972 від 23.04.2015 р. зазначено, що стягнення проводиться за період з 17 грудня 2012 року по 25 лютого 2015 року.

Тобто за виконавчим написом нотаріуса було проведено стягнення заборгованості за період, коли така заборгованість вже не могла бути нарахована за договором про іпотечний кредит, оскільки на той момент вже існувало таке, що набуло законної сили, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Наявність рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 р. та виданий за рішенням суду виконавчий лист унеможливлюють вчинення виконавчого напису, тобто створення ще одного виконавчого документа для стягнення сум, вже стягнутих за рішенням суду. Чинне законодавство України забороняє двічі стягувати одну й ту саму заборгованість за одним кредитним договором.

Таким чином, позивач вважає, що виконавчий напис № 4972 від 23.04.2015року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. в порушення п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та всупереч фактичним обставинам справи, а тому просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Железняк Л.В. не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити на підставі поданих доказів.

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також надав письмові пояснення в яких зазначив, що внаслідок укладення 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», Договір про відступлення прав вимоги, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 15.12.2006 року № 53-06квф, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .

Через неналежне виконання обов`язків за кредитним договором у позичальника утворилась заборгованість, у зв`язку із чим ТОВ «Кредитні ініціативи» було висунуто вимогу про погашення наявної заборгованості станом на 25.02.2015 року, а також попереджено про наслідки її невиконання. Право вимагати дострокового повернення кредиту також передбачене умовами Кредитного договору. 23.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4972.

Позивачем не надано доказів того, що на час вчинення виконавчого напису сума заборгованості за кредитним договором була іншою. Посилання на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 року у справі № 2-1907/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставним. Окрім того, матеріали справи не містять доказів виконання даного рішення, чи наявності заборгованості в іншому розмірі.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Просить в задоволенні позову відмовити, оскільки боржником, не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед ТОВ «Кредитні ініціативи», не надано доказів того, що на час вчинення виконавчого напису, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та взагалі не доведено, чим таки порушуються його права вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, відзиву щодо позову не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з`явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, будь-яких пояснень щодо позову не надав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 23 квітня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4972, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що виникла по Договору про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 року, укладеному між Боржником та Акціонерним комерційним Промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року. Стягнення проводиться за період з 17.12.2012р. по 25.02.2015р. в розмірі 1755069,36 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 990698,03 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 761671,33 грн., витрат на вчинення виконавчого напису 2700 грн.(а.с.10)

Постановою старшого державного виконавця Олександрівського ВДВС м.Запоріжжя Ярехою П.В. від 09.06.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 51343513 за виконавчим написом № 4972 від 23.04.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» боргу в розмірі 1755069,36 грн.(а.с.11)

Між тим, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р. на загальну суму 42747,03 доларів США, а також витрати на оплату судового збору у розмірі - 1700,00 гривень та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі - 120,00 гривень. Звернуто стягнення на предмет іпотеки –2-х кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя» для погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р. загальний розмір якої складає 42747,03 доларів США (у тому числі: заборгованість по кредиту - 35324,00 доларів США, по процентам за користування кредитом - 6408,70 доларів США, пені - 1014,33 доларів США.)

17 лютого 2017 року в.о.заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Панчук І.Л. винесена постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження, з якої вбачається, що на виконанні в Олександрівському ВДВС міста Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області перебувають виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 № 51343513 з виконання виконавчого напису від 23.04.2015 № 4972 про стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 1755069,36 грн. і № 51354492 з виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2012, № 2-1907/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» за договором про іпотечний кредит для погашення заборгованості 42747,03 доларів США.(а.с.12)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 року встановлено, що з метою уникнення збитків, скориставшись своїм правом вимоги дострокового погашення Позичальником кредиту (п. 5.3.2. Кредитного договору) та керуючись ст. 1050 ЦК України, Банк направив Позичальнику лист претензію за № 06-09/1368 від 01.12.2009 р. з попередженням, що у разі непогашення простроченої заборгованості за Кредитним договором на протязі 30 днів, Банк буде вимушений стягнути в повному обсязі заборгованість за кредитом у порядку встановленому діючим законодавством України. Позичальник заборгованість за Кредитним договором не погасив у зв`язку з чим станом на 01.12.2010 р. зазначена заборгованість складає 42747,03 доларів США.

Таким чином, судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2011 року з ОСОБА_1 достроково стягнута заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р. в розмірі 42747,03 доларів США, яка складається з: заборгованості по кредиту - 35324,00 доларів США; процентів за користування кредитом - 6408,70 доларів США; пені - 1014,33 доларів США.

Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2011 року набрало законної сили 10 квітня 2012 року відповідно до ухвали апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2012 року.

Таким чином, на час підписання Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, між Акціонерним комерційним Промислово-інвестиційним банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» по договору про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 р. існувало рішення, яке набрало законної сили щодо стягнення з ОСОБА_2 достроково всієї заборгованості за цим договором та виконавчий документ щодо виконання цього рішення.

Відповідно до ст.87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34,36,87,88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В ході судового розгляду відповідачем подано письмові пояснення в яких він зазначив, що не вважає підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, наявність рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 року у справі № 2-1907/2011 про стягнення заборгованості, яке на сьогоднішній день не виконано.

Разом з тим, відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Заборгованість, яка стягнута за виконавчим написом нотаріуса у розмірі 1755069,36 грн., що з урахуванням курсу НБУ на дату вчинення виконавчого напису становить 77864,66 доларів, і складається з заборгованості за кредитом – 990698,03 грн. та заборгованості за відсотками – 761671,33 грн., нарахованими за період з 17.12.2012 по 25.02.2015, не є безспірною, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2011 року, яке є обов`язковим для нового кредитора відповідно до ст. 514 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Тому, суд вважає заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та спростовуються наданими суду доказами.

Вимоги до відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат». Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Такий правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року, по справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19).

Відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені по справі обставини, аналізуючи наявні у справі докази та вище наведені вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1152,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4972, вчинений 23.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Кредитні ініціативи” заборгованості за договором про іпотечний кредит № 53-06 квф від 15.12.2006 року в сумі 1755069,36 грн.

Стягнути з ТОВ „Кредитні ініціативи” (місце знаходження: 04655, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35326253) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), судові витрати в розмірі 1152,60 грн.(одна тисяча сто п`ятдесят дві гривні 60коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.05.2021.

Суддя: Турбіна Т. Ф.