Рішення № 97883447, 15.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5826/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за заявою громадянина Казахстану ОСОБА_1 , заінтересована сторона: Головне управління ДМС у Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із вказаною заявою, посилається на те, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його мати, ОСОБА_2 , громадянка України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у Росії. З 1976 по 1994 р працювала в системі Ужгородського відділення Львівської залізниці. Померла 15 червня 2011 р. в м. Ужгород. З 1964 року він навчався в Ужгородській середній школі № 8, яку закінчив в 1974 р. По закінченню інституту він був направлений за розподілом на роботу в м. Уральськ Західно-Казахстанської області Казахської РСР на приладобудівний завод «Омега», де працював три роки. Надалі дев`ять років працював на керівних посадах в НДІ мікрографії, три роки помічником глави м. Уральська і більше десяти років був приватним підприємцем. У зв`язку з розпадом Радянського Союзу за місцем проживання був вимушений прийняти громадянство Республіки Казахстан. З липня 2016 року по теперішній час працює в м. Вільнюсі, Литва і проживає на підставі посвідки на проживання. Одружений. Дружина, ОСОБА_3 , громадянка Росії, 1955р.н., проживає разом з ним. Діти ОСОБА_4 (1978р.н.), ОСОБА_5 (1983р.н.) та ОСОБА_6 (1987р.н.) мають свої сім`ї і проживають самостійно у Росії.

Також заявник зазначив, що у нього є брат, ОСОБА_7 , 1961р.н., громадянин України, проживає в м. Ужгороді.

Спільно з братом він володіє Ѕ часткою квартири АДРЕСА_1 . На даний час тимчасово знаходиться та проживає у вказаній квартирі.

ОСОБА_1 вказує, що він давно мав намір встановити правовий зв`язок з державою Україна, отримавши громадянство, однак через відстань, сімейні клопоти та графік роботи не мав можливості цим зайнятися раніше.

Зазначає, що він як близький кровний родич громадян України (в даному випадку своєї мами ОСОБА_8 , громадянки України) має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про громадянство».

У зв`язку з вищенаведеним, заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_9 , громадянка України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала до 24.08.1991 року (з 1974 року по день смерті) в АДРЕСА_2 – території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бойко Б.Б. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, однак надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник заінтересованої сторони ГУ ДМС в Закарпатській області в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що подана заява є обґрунтованою і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 2 ст.315 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як слідує зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви, останній має намір отримати громадянство України, у зв`язку з чим йому необхідно встановити факт проживання його матері – ОСОБА_9 до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Питання громадянства України регулюється Конституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України. Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є ЗУ «Про громадянство України» та Указ Президента України від 27.03.2001 року № 215 «Питання організації виконання ЗУ «Про громадянство України».

Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, а також особи, які проживали в Україні і не були громадянами інших держав станом на 24 серпня 1991 року або прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, що має підтверджується документами про прописку.

Зокрема, за ч. 1,7 ст. 8 ЗУ «Про громадянство України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Відповідно до п. 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року № 588/2006 зі змінами визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до ІНФОРМАЦІЯ_4 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Державки, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився - ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується долученим до матеріалів справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.1957 року, в якому також зазначено, що його матір`ю є ОСОБА_9 .

З дослідженої судом копії паспорта серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_9 народилася - ІНФОРМАЦІЯ_6 у Росії.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла, що стверджується свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Крім цього, як слідує з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за №00030557074, ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , мала громадянство України.

Встановлено, що з 1976 по 1994 р.р., ОСОБА_9 працювала, на різних посадах, в системі Ужгородського відділення Львівської залізниці, що стверджується дослідженою судом копією трудової книжки серії НОМЕР_4 .

Відповідно до запису № картки форми Б (поквартальна карточка) ОСОБА_9 з 01.11.1974 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована і відповідно проживала за адресою АДРЕСА_2 .

Даний факт також підтверджується нотаріально посвідченою заявою її сина – ОСОБА_7 .

З огляду на вказані докази, суд приходить до висновку, що підтверджується належними доказами по справі той факт, що громадянка України ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно приживала до 24.08.1991 року (з 1974 року по день смерті) в АДРЕСА_2 – території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

З урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень про встановлення юридичного факту зі сторони заінтересованих осіб та зважаючи на те, що заявником, згідно матеріалів справи, доведено факт проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на території України (колишня УРСР), а саме в АДРЕСА_2 , до 24.08.1991 року (з 1974 року по день смерті), суд приходить до переконання, що подана ОСОБА_1 заява, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву задоволити.

Встановити факт, що громадянка України ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно приживала до 24.08.1991 року (з 1974 року по день смерті) в АДРЕСА_2 – території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення суду складено 24.06.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк