Рішення № 97874437, 22.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року справа № 580/1167/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача – Півошенка П.О.(за довіреністю),

представника відповідача – Полухіна А.В. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ “Сокар Петролеум” (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1) з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) в якому просить визнати протиправним та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Харківській області про накладення штрафу від 15 лютого 2021 року №10-11/03-1, № 10-11/03-2, №10-11/03-3 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 (із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020 та від 22.02.2021).

15.03.2021 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження та вирішено справу розглянути правилами загального позовного провадження.

15.04.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

26.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В обґрунтування зазначено, що відповідачем протиправно прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафу за відсутності фактів порушення. Позивач стверджує, що здійснював реалізацію палива, придбаного в “ORLEN Lietuva” Литва, до якого після надходження в Україну ТОВ “Світанок ойл трейд” додавало присадки та поліпшувачі, що не може вважатися виробництвом палива. Тому позивач не мав обов`язку надавати відповідачу документи з оцінки його відповідності визначеним маркам палива. Як наслідок, позивач вважає, що надав для перевірки повний пакет документів, а спірні рішення відповідач прийняв з порушенням вимог закону.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю зазначивши, що відповідачем не враховано подані пояснення та документи на спростування висновків акту перевірки. Крім того представником зазначено, що позивачем отримані рішення про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту, а тому відсутні підстави для застосування до позивача обмежувальних заходів та притягнення його до відповідальності.

Відповідач подав відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування стверджує, що перевірка проведена відповідно до вимог закону та нормативних актів. Вважає, що додавання до палива присадок змінює фізико-хімічні його показники, а отже, є виробництвом. Тому позивач, реалізуючи такий товар, мав обов`язок надати відповідні документи щодо проведення оцінки палива, лабораторні випробування його зразків після внесених присадок. Всі подані позивачем заперечення та пояснення розглянуті та надані відповіді листами. Оскільки запроваджених обмежувальних (корегувальних) заходів позивач не виконав, прийняті спірні постанови щодо притягнення його до відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав зазначені у відзиві заперечення проти позову та вказав, що рішення про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту отримані позивачем лише 15.03.2021, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сокар Петролеум” зареєстроване як суб`єкт господарювання - юридична особа 19.07.2012, код ЄДРПОУ 38305367 за основним видом діяльності 46.12 “Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами”.

06.08.2012 ТОВ “Сокар Петролеум”, уклав з ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна” договір №487-2012 на постачання товару: бензини А-98, А-95, А-92, А-76/80, дизельне паливо, - дію якого подовжено додатковими угодами № 1 від 28.08.2012, № 2 від 12.08.2015, № 3 від 08.06.2017, № 4 від 01.01.2018.

Позивач реалізує паливо виробника “ORLEN Lietuva”, частину з якого реалізує після внесення багатофункціональних присадок Кеropur 3770 / Keropur DP 5205 / Keropur DP 5634 (виробництво компанії Німеччини). Внесення багатофункціональних присадок виконує ТОВ “Світанок ойл трейд”.

Відповідно до ліцензійного договору від 01.12.2014 №01/12/2014-ТМ про надання дозволу на використання знаків для товарів і послуг, та додаткових угод до нього, що укладені між ТОВ “ТД “Сокар Україна” та ТОВ “СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА” позивач у своїй діяльності використовує товарні знаки “SOCAR”, “Nano”, “SOCAR SECURITY”.

Наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 25.09.2020 № 885/12-02 призначено планову перевірку характеристик продукції-автомобільних бензинів та дизельного палива ТОВ “Сокар Петролеум” в місці розповсюдження продукції: м.Харків, вул.Коломенська, 4-А в термін 05-07 жовтня 2020 року.

З 05.10.2020 по 07.10.2020 посадові особи відповідача на підставі наказу від 25.09.2020 №885/12-02 та направлення №885/12-0210-04 провели плановий захід про що склали акт від 07.10.2020 №885/12-02/10-04/64 (далі - Акт), у якому зазначено про виявлені порушення:

п.5, абзацу 8 п.9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельного палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, (далі – Технічний регламент) - випробування більшості показників якості палива дизельного Nаnо ДП-Л-Євро5-В0 на відповідність вимогам Технічного регламенту перед введенням його в обіг на ринку України фактично не проводилися (показники перенесені з паспорту якості іноземного виробника “ORLEN Lietuva” до внесення змін в споживчі властивості палива);

п.19, додатку 6 до Технічного регламенту – не надано Сертифікат відповідності №10ХЦ.00015-19, зазначений у паспортах якості на бензин автомобільний неетильований А-95 “Premium”, імпортований з Литви, що підтверджує термін дії Декларації про відповідність від 29.06.2019;

п.5, абзацу 8 пункту 9 Технічного регламенту – випробування більшості показників якості бензину автомобільного Nаnо А-95-Євро5-Е5 на відповідність вимогам Технічного регламенту перед введенням його в обіг на ринку України фактично не проводилися (показники перенесені з паспорту якості іноземного виробника “ORLEN Lietuva” до внесення змін в споживчі властивості палива);

п.5, абзацу 8 пункту 9 Технічного регламенту – випробування більшості показників якості бензину автомобільного Nаnо А-98-Євро5-Е5 на відповідність вимогам Технічного регламенту перед введенням його в обіг на ринку України фактично не проводилися (показники перенесені з паспорту якості іноземного виробника “ORLEN Lietuva” до внесення змін в споживчі властивості палива).

До перевірки позивач серед іншого надав відповідачу:

1) паспорти якості, виробництва Акціонерного товариства “ОРЛЕН Летува” (Республіка Литва, “ORLEN Lietuva”):

№ НОМЕР_1 від 23.08.2020 на бензин автомобільний, неетильований А-95 “Premium”, клас В (дата відбирання проб – 2020-08-22);

№145405_3468039 від 03.07.2020 на бензин автомобільний, неетильований А-98 “Super”, клас В (дата відбирання проб – 2020-07-02);

№145811_3504114 від 25.07.2020 на паливо дизельне, клас С (дата відбирання проб – 2020-07-25);-

2) сертифікати відповідності 10 Хіммотологічного Центру Міністерства оборони України” (акредитованим Національним агентством з акредитації України згідно з атестатом від 12.02.2014) на вказані види палива, в яких зазначено, що протоколи випробування здійснювалися 29.06.2019;

3) паспорти якості на нафтопродукти Випробувальної лабораторії ТОВ “Світанок ойл трейд” №№ ТД-005533, ТД-005139, ТД-004765 – із зазначеними датами відбирання проб 09.09.2020, 26.08.2020, 11.08.2020 відповідно.

На Акт позивач подав письмове заперечення, в якому акцентував. Додавання ним присадки в допустимих концентраціях не впливає на фізико-хімічні показники нафтопродукту. Ненадання Сертифікату відповідності не є порушенням, оскільки обов`язок його надання стосується виключно світлих нафтопродуктів. Зважаючи, що позивач здійснює діяльність відповідно до законодавства, висновки акту не обґрунтовані.

Вказані заперечення розглянуті та не враховані відповідачем, що підтверджується листом від 12.10.2020 вих.№4199-10-04.

12.10.2020 відповідач виніс рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою усунення формальної невідповідності продукції встановленим Технічним регламентом, якими зобов`язав надати документи, передбачені п.18 Технічного регламенту, що підтверджують проведення оцінки відповідності палива, як окремої марки, та супроводжувати його обіг паспортами якості випробувальних лабораторій, в яких зазначають показники палива, що пройшли випробування на відповідність саме Технічному регламенту, а не показники, перенесені з паспортів якості до внесення змін в якісний склад палива. Паспорти якості повинні бути оформлені з дотриманням п.п.9, 20, 24 Технічного регламенту. Копії паспортів надати до органу державного ринкового нагляду до 29.10.2020:

№10-10/41-01 – щодо палива дизельного Nаnо ДП-Л-Євро5-В0;

№10-10/41-02 – щодо бензину автомобільного Nаnо А-95-Євро5-Е5.

Позивач листом №81 від 30.10.2020 повідомив відповідача про незгоду з такими рішеннями зазначивши, що в матеріалах перевірки наявні паспорти якості та додатково додані листи випробувальної лабораторії ТОВ “Світанок ойл трейд”, що не є виробником вказаного палива, за формою №11-НК, які містять всю необхідну інформацію, передбачену п.9 Технічного регламенту, у т.ч. щодо відповідності марки палива. Зважаючи на відсутність законодавчої заборони, вказане підприємство здійснило поліпшення властивостей палива за допомогою багатофункціональних присадок Кеropur 3770 / Keropur DP 5205 (виробництво компанії Німеччини) згідно з затвердженими технологічними інструкціями №№ТІ 37037544-00:2017, ТІ 37037544-002:2017, ТІ 37037544-003:2017, що не змінило експлуатаційних показників якості палива та не є його виробництвом. Тому просив відповідача продовжити термін виконання вказаних вище рішень про вжиття обмежувальних заходів до 30.11.2020, після чого зобов`язується письмово повідомити у встановленій формі про фактичне усунення формальної невідповідності та надати висновок ТОВ “НВП” ДІН ЛТД” щодо впливу присадок на фізико-хімічні показники нафтопродуктів.

03.11.2020 відповідач виніс рішення про продовження наданого позивачу строку виконання рішень до 30 листопада 2020 року:

№10-10/41-01/1 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12 жовтня 2020 №10-10/41-01;

№10-10/41-01/2 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12 жовтня 2020 №10-10/41-02;

№10-10/41-01/3 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12 жовтня 2020 №10-10/41-03.

Листом від 27.11.2020 №92 позивач просив відповідача продовжити відповідний строк до 30 грудня 2020 року.

Відповідач листом від 30.11.2020 №4864-10-04 відмовив у такому продовженні, зазначивши, що позивач не надав жодного документа, передбаченого п.18 Технічного регламенту, а також інформацію про виготовлення паспортів якості або самі паспорти якості з результатами випробувань показників палив марки “Nаnо”, повідомлень із зазначеною інформацією про вжиття суб`єктом господарювання кожного з обмежувальних заходів та вчинення пов`язаних з ними дій. Тому клопотання про продовження відповідного строку не задоволено та повідомлено про необхідність відповідно до вимог закону виконати попередньо прийняті рішення.

10.12.2020 відповідач за результатами перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішення(акт від 09.12.2020 № 1077/1202/10-04/82) виніс рішення:

№10-10/41-01/2 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-01 (із змінами від 03.11.2020);

№10-10/41-02/2 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-02 (із змінами від 03.11.2020);

№10-10/41-01/3 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-03(із змінами від 03.11.2020).

Вказаними рішеннями відповідач

1)Виклав у новій редакції передбачені в них підпункти “а” пунктів 2: “а) обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; усунення формальної невідповідності; тимчасова заборона надання продукції на ринку,”.

2)Зобов`язав не розповсюджувати вказані види палив до усунення їх невідповідності встановленим вимогам та підтвердження дотримання п.п.9, 18, 20, 24 Технічного регламенту.

3)Установив термін для виконання до 18.12.2020.

18.12.2020 позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення №109 про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до якого додав паспорти якості на нафтопродукти від 09.11.2020 випробувальної лабораторії ТОВ “Світанок ойл трейд” №№ ТД-005533/1, ТД-005139/1, ТД-004765/1 із вказівкою, що видані взамін паспортів№№ ТД-005533, ТД-005139, ТД-004765 , а також декларації ТОВ “Торговий Дім “Сокар Україна” від 16.12.2019 про відповідність Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, палива дизельного, суднових і котельних палив.

23.12.2020 відповідач виніс постанови №10-11/51-1, №10-11/51-2, №10-11/51-3 про накладення штрафу на позивача в сумі 34000грн кожна.

27.01.2021 відповідачем відповідно до наказу від 13.01.2021 № 44/12-02 та направлення № 44/12-02/10-04 проведено перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень від 12.10.2020 № 10-10/41-01, № 10-10/41-02, № 10-10/41-03(із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020) про що складено акт №44/12-02/10-04/05, у якому зазначено, що рішення не виконане та не може бути визнане результативним.

Також 27.01.2021 повноважною особою відповідача складено протокол № 10-11/03 про виявлене порушення Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” згідно якого суб`єкт господарювання не виконав рішення від 12.10.2020 № 10-10/41-01, № 10-10/41-02, № 10-10/41-03(із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020)

Позивач подав заперечення до акту перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів №44/12-02/10-04/05 від 27.01.2021 та протоколу про виявлені порушення № 10-11/03 від 27.01.2021.

15.02.2021 відповідач виніс оскаржувані постанови про накладення штрафу в сумі 68000грн.:

№10-11/03-1 - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 № 10-10/41-01 (із змінами від 03.11.2020 та від 10.12.2020) тим, що не надав документів, підтверджуючих припинення розповсюдження палива дизельного Nano ДП-Л-Євро5-В0 або документів, що підтверджують проведення оцінки відповідності палива дизельного Nano ДП-Л-Євро5-В0 як окремої марки Технічному регламенту разом з паспортом якості, що містить результати випробувань показників якості палива дизельного Nano ДП-Л-Євро5-В0 як окремої марки;

№10-11/03-2 - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 № 10-10/41-01 (із змінами від 03.11.2020 та від 10.12.2020) тим, що не надав документів, підтверджуючих припинення розповсюдження бензину автомобільного Nano А-95-Євро5-Е5 або документів, що підтверджують проведення оцінки відповідності бензину автомобільного Nano А-95-Євро5-Е5 як окремої марки Технічному регламенту разом з паспортом якості, що містить результати випробувань показників якості бензину автомобільного Nano А-95-Євро5-Е5 як окремої марки;

№10-11/03-3 - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 № 10-10/41-01 (із змінами від 03.11.2020 та від 10.12.2020) тим, що не надав документів, підтверджуючих припинення розповсюдження бензину автомобільного Nano А-98-Євро5-Е5 або документів, що підтверджують проведення оцінки відповідності бензину автомобільного Nano А-98-Євро5-Е5 як окремої марки Технічному регламенту разом з паспортом якості, що містить результати випробувань показників якості бензину автомобільного Nano А-98-Євро5-Е5 як окремої марки.

22.02.2021 року відповідачем винесені оскаржувані рішення:

№10-10/41-01/3 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-01 (із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020);

№10-10/41-02/3 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-02 (із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020);

№10-10/41-03/3 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.10.2020 №10-10/41-03(із змінами від 03.11.2020, від 10.12.2020).

Вказаними рішеннями подовжено термін виконання рішень від 12.10.2020 до 12.03.2021.

Вважаючи зазначені рішення та постанови протиправними, позивач звернувся зі позовом до суду про їх скасування.

Також судом встановлено, що 04.02.2021 ДП “Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості “МАСМА-СЕПРО” та ТОВ “Торговий Дім “Сокар Україна” уклали договір № 03/РТД на виконання робіт з розробки проектів нормативної(технологічної) документації.

15.03.2021 ДП “Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості “МАСМА-СЕПРО” прийняло для ТОВ “Торговий Дім “Сокар Україна” рішення №№ 010-21/ТР-1, 010-21/ТР-2 про відповідність вимогам Технічного регламенту продукції з поліпшувачем споживчих властивостей: бензину автомобільного Nаnо А-95-Євро5-Е0 для бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0, бензину автомобільного Nаnо А-98-Євро5-Е0 для бензину автомобільного А-98-Євро5-Е0, 06.04.2021 прийло рішення про відповідність продукції з поліпшувачем споживчих властивостей вимогам Технічного регламенту, а саме №014-21/ТР-1 щодо палива дизельного Nаnо ДП-Л-Євро5-В0 для палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0. До них додані паспорти якості.

Для вирішення спору суд урахував встановлений вимогами ст.19 Конституції України обов`язок всіх органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб діяти відповідно до меж, порядку та в спосіб, що визначені законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 2 грудня 2010 року №2735-VI “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (далі – ЗУ №2735-VI), постановами Кабінету Міністрів України: від 26 грудня 2011 року №1407 “Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів” (далі – Методика), від 5 жовтня 2011 року №1017 “Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів” (далі – Порядок №1017), від 28 грудня 2016 року №1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” (далі – Перелік), від 1 серпня 2013 року №927 “Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив” (далі - Технічний регламент).

Відповідно до положень ст.4 ЗУ №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно з п.21 Переліку Держекоінспекція уповноважена здійснювати державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим і котельним паливом.

Відповідно до п.5 ст.10 ЗУ №2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України"Про загальну безпечність нехарчової продукції".

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності відповідно до п.п. 4-8, 11 ч.1 ст.11 ЗУ №2735-VI:

проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування);

перевіряють додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарки, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених цим Законом випадках видають приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймають рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводять перевірки виконання суб`єктами господарювання відповідних приписів та рішень;

приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;

здійснюють моніторинг дій суб`єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;

приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції;

вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Отже, у заявлених спірних правовідносинах дії та рішення відповідача вчинені на виконання його владних повноважень і компетенції.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.23 ЗУ №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, відповідно до пунктів 3-6 ч.1 ст.15 ЗУ №2735-VI мають право:

вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

Посадові особи, які здійснюють контроль продукції, згідно з п.2 ч.1 ст.16 ЗУ №2735-VI мають право вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства.

Згідно з ч.7 ст.23 ЗУ №2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Питання обов`язків суб`єктів господарювання врегульоване ст.8 вказаного Закону.

Зокрема, обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Докази надання позивачем відповідачу під час перевірки до складення Акту сертифікату відповідності №10ХЦ.00015-19 відсутні.

З приводу здійснення випробування уповноваженою лабораторією щодо палива, в яке після отримання від постачальника додані присадки, суд урахував.

Відповідно до п.5 Технічного регламенту дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Безпека палива згідно з п.23 Технічного регламенту забезпечується додержанням вимог, установлених цим Технічним регламентом.

Згідно з п.8 Технічного регламенту кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива відповідно до п.9 Технічного регламенту повинен містити:

дату видачі і номер документа;

назву, марку палива;

товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу;

назву та адресу постачальника (за наявності);

дату виготовлення палива;

дату відбирання проби та дату проведення випробування;

нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту;

відомості щодо декларації про відповідність;

посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо;

номер партії (резервуара);

дані про вид та кількість добавок (присадок);

підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Отже, надання паспортів якості виробника палива щодо партій, в які у подальшому внесені присадки, без відібрання акредитованою лабораторією проб та не надання таких паспортів після їх введення, у т.ч. відомостей, що підтвреджують дійсність декларації про відповідність від 29.06.2019 свідчить про наявність формальної невідповідності продукції.

Згідно з положеннями п.3 Технічного регламенту добавка (присадка) - речовина, яку додають до палива для надання йому спеціальних якостей або покращення його експлуатаційних та фізико-хімічних властивостей без погіршення екологічних показників. Отже, її використання впливає на показники палива та можливість його використання у вжитку.

Технологічними інструкціями, затвердженими ТОВ “Торговий Дім “Сокар Україна” у грудні 2017 року, щодо поліпшення споживчих властивостей палива для подальшого використання під вказаними вище торговими марками в умовах ТОВ “Торговий Дім “Сокар Україна” підтверджується, що технологічний процес згідно з вимогами розділу 4 полягає у наступному:

зливання/перекачування палива у спеціально відведені резервуари;

зливанні певної кількості згаданих вище присадок з автоцистерн/пластикових ємностей у визначену ємність (виконується за допомогою відповідного насосу і пристрою зливу);

поліпшення споживчих властивостей палива шляхом послідовної, методом уприскування за допомогою насосу з калібрувальним пристроєм, подачі розрахованої відповідно до формул кількості відповідної присадки чи їх розчинів у потік базового палива при його наливанні з залізничних цистерн та/або інших транспортних засобів чи резервуарів у автомобільну цистерну чи у спеціальний окремий товарний резервуар;

поліпшення споживчих властивостей палива шляхом додавання в автомобільну цистерну (або у спеціальний окремий товарний резервуар) розрахованої відповідно до формул кількості відповідної присадки чи їх розчинів за допомогою мірного посуду (чи паливо роздавальної колонки чи автозаправного блок-пункту (АПБ) ) з наступним наливанням туди базового автомобільного бензину;

перекачування, у разі необхідності, палива товарної марки “Nano” на “кільце” для кращого перемішування присадки з базовим паливом (застосовується у виняткових випадках, на кшталт виникнення у паливі ознак недостатнього розчинення відповідної присадки чи її розчину, що можна спостерігати візуально);

проведення вихідного контролю палива товарної марки “Nano” відповідно до вимог розділу 3 цієї інструкції.

Вимогами розділу 5 вказаних інструкцій передбачено, що після завершення процесу поліпшення споживчих властивостей палива для подальшого використання під торговою маркою “Nano” його якість перевіряється шляхом проведення випробувань та відповідність вимогам. На кожну партію оформлюється окремий паспорт якості.

Якість палив повинна відповідати вимогам цього Технічного регламенту на підставі п.11.

Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (п.3 Технічного регламенту).

Вимогами п.12 Технічного регламенту визначено, що за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи автомобільних бензинів: Євро3, Євро4, Євро5.

Автомобільні бензини повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 до цього Технічного регламенту.

Забороняється використання в автомобільних бензинах екологічних класів Євро3, Євро4 та Євро5 добавок (присадок), що мають у своєму складі хоча б один з таких компонентів: фосфор, сполуки свинцю та заліза, ароматичні аміни (монометиланіліни, моноетиланіліни тощо).

Також забороняється з 1 січня 2017 р. використання в автомобільних бензинах екологічного класу Євро5 добавок (присадок) з концентрацією марганцю більше ніж 6 міліграмів на один куб. дециметр.

Автомобільні бензини можуть містити барвники та речовини-маркери.

Можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру, які не погіршують експлуатаційних показників палива, не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.

Відповідно до вимог п.13 Технічного регламенту за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи дизельного палива: Євро3, Євро4, Євро5.

Дизельне паливо повинно відповідати вимогам, наведеним у додатку 3 до цього Технічного регламенту.

Дизельне паливо може містити барвники та речовини-маркери.

Можливе додавання до дизельного палива добавок (присадок), добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот, які не погіршують експлуатаційних показників палива, не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.

Для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник на підставі п.17 Технічного регламенту застосовує процедуру оцінки відповідності, яку встановлено Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 , для:

палив, що виробляють або імпортують партіями, - за модулем F1;

палив, що виробляють дослідними партіями, - за модулем F1;

палив, що виробляють серійно, - за модулем A1.

Виробник або уповноважений представник згідно з п.18 Технічного регламенту розробляє технічну документацію, яка повинна містити інформацію про виробництво і застосування палив і за якою можливо оцінити відповідність палив вимогам цього Технічного регламенту.

До технічної документації додаються:

технологічний регламент або інструкція на виробництво, або технологія виробництва;

акт впровадження у серійне виробництво продукції;

акти приймання дослідної партії та протоколи випробувань продукції.

Для палив, які містять у своєму складі добавки (присадки), до технічної документації також додаються:

документ про допуск до застосування добавки (присадки) у відповідному типі палива, дані щодо вмісту в паливі;

паспорт безпечності добавки (присадки);

інформація про місцезнаходження юридичної особи виробника.

Отже, у разі додання до поставленої партії палива присадок, має видаватися паспорт якості на відповідну партію палива з інформацію про його випробування.

За результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник згідно з п.19 Технічного регламенту складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Відповідно до п.20 Технічного регламенту перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.

Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.

У разі проведення оцінки відповідності призначеним органом з оцінки відповідності до національного знака відповідності додається його ідентифікаційний код.

У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності повинні бути дотримані пропорції, встановлені в описі.

Нанесення будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману треті сторони щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене за умови не погіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності.

Відповідно до п.21 Технічного регламенту виробник або уповноважений представник зберігає технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після виготовлення останньої партії палива і надає їх для перевірки відповідним органам державного ринкового нагляду в установлених законодавством випадках.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, такі зобов`язання покладаються на особу, яка ввела паливо в обіг на ринку України.

Згідно з п.22 Технічного регламенту органи з оцінки відповідності, призначені центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності за пропозицією Мінекоенерго, проводять оцінку відповідності.

Правила та методи досліджень (випробувань), в тому числі відбору проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, відповідно до п.24 Технічного регламенту встановлюються національними стандартами, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - діючими нормативними документами.

Випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями, визначеними у встановленому Мінекоенерго порядку.

У заявлених спірних правовідносинах до часу звернення до суду позивач не надав відповідачу паспортів якості на паливо, до якого додані присадки, з випробуваннями після додавання останніх, вчиненими акредитованою випробувальною лабораторією, визначеною у встановленому Мінекоенерго порядку. Надані паспорти виробника, в яких виправлені відомості без відбору проб палива уповноваженою лабораторією, в яке додані присадки, не відповідають вимогам нормативно-правових актів та доводять обґрунтованість підстав застосування спірних рішень відповідачем.

Відповідно до ч.13 ст.23 ЗУ №2735-VI у разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Згідно з ч.1 ст.29 ЗУ №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЗУ №2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з ч.3 ст.22 ЗУ №2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду на підставі ч.4 вказаної статті Закону відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Обмеження надання продукції на ринку відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ №2735-VI здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам застосовується Методика.

Згідно з п.9 Методики критеріями оцінки ризику є:

1) небезпечні фактори, що впливають або можуть вплинути на життєдіяльність людини під час споживання (використання) продукції;

2) категорії споживачів, які можуть споживати (використовувати) продукцію;

3) види травм, які можуть отримати споживачі під час споживання (використання) продукції;

4) характеристика та тяжкість ушкоджень, які можуть бути наслідком отримання травми певними категоріями споживачів під час споживання (використання) продукції;

5) наслідки, що пов`язані з отриманими травмами.

Вказаних вимог дотримано, зважаючи, що об`єктом перевірки стало пальне, що реалізується через мережу автозаправних станцій.

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів врегульований нормами ст.23 ЗУ №2735-VI.

Так, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин десятої і п`ятнадцятої цієї статті.

Вони приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:

1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;

2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;

3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;

4) строк виконання рішення;

5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення;

6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.

При прийнятті рішення про вилучення продукції з обігу або її відкликання розглядається питання про залучення розповсюджувачів, споживачів (користувачів) цієї продукції до участі у виконанні відповідних заходів.

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб`єктом господарювання, підлягають обов`язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.

Вказаним вимогам закону спірні рішення щодо вжиття обмежувальних заходів дотримано.

Відповідно до п.3 Порядку №1017 контроль стану виконання рішень здійснюється органами державного ринкового нагляду шляхом проведення:

1) аналізу повідомлень про виконання рішень, поданих суб`єктами господарювання, яких стосуються такі рішення;

2) перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень;

3) моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Пунктом 4 Порядку №1017 визначено, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком. Повідомлення про виконання рішення подається суб`єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.

Суб`єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

Під час проведення аналізу повідомлення про виконання рішення орган ринкового нагляду на виконання п.5 Порядку №1017:

1) вивчає і аналізує відомості, які містяться в повідомленні, доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні;

2) робить висновок про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), а у разі виникнення сумнівів у достовірності такої інформації - обґрунтовує їх на підставі фактичних даних;

3) робить висновок про ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання рішення.

Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду згідно з п. 9 Порядку №1017 визначає ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Відповідно до п.10 Порядку №1017 вона проводиться відповідно до вимог, установлених статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Виїзна перевірка стану виконання рішення проводиться у разі, коли інформація, що міститься в документах (їх копіях), додатково поданих суб`єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації.

Під час проведення перевірки стану виконання рішення може бути здійснено у разі потреби обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

У разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення та/або перевірки стану його виконання встановлено факт повного та результативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду відповідно до п.11 Порядку №1017 невідкладно приймає рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

У разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення та/або перевірки стану його виконання встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання рішення або коли його виконання не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно відповідно до п.13 Порядку №1017 приймає рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема щодо вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Під час внесення до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів змін орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини невиконання, часткового виконання або нерезультативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення.

Згідно з п.17 Порядку №1017 під час вибору обмежувальних (корегувальних) заходів, яких за результатами перевірки необхідно вжити щодо відповідної продукції, орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини нерезультативності обмежувальних (корегувальних) заходів, яких було вжито щодо зазначеної продукції.

Встановлені обставини спору підтверджують допущені порушення, зафіксовані в акті перевірки та неповне виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних заходів, обґрунтованість внесення до них змін.

Тому суд дійшов висновку, що спірні рішення щодо вжиття обмежувальних заходів правомірні.

Пунктом 2 ч.4 ст.44 ЗУ №2735-VI передбачено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності визначені в ст.45 ЗУ №2735-VI.

Зокрема, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Вказаних обставин у заявлених спірних правовідносинах та під час судового розгляду справи щодо позивача не встановлено.

Оскільки доведені факти невиконання позивачем обмежувальних заходів у визначені в них строки, спірні постанови щодо застосування штрафних санкцій у вказаних розмірах є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв та прийняв спірні рішення і постанови з дотриманням меж, порядку та способу дій, визначених законом. Тому позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 24.06.2021