Рішення № 97873017, 24.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/787/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Уктрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов №№168860, 168861, 168862, 168863, 168864, 168865, 168866, 168867, 168868, 168869, 168870, 168871, 168872, 168873, 168874, 168875, 168876, 168877, 168878, 168879, 168880, 168881, 168882, 168883, 168884, 168885, 168886, 168887, 168888, 168889, 168890, 168891, 168892, 168893, 168894, 168895, 168896, 168897, 168898, 168899, 168900, 168901, 168902, 168903, 168904, 168905, 168906, 168907, 168908, 168909, 168911, 168912, 168913, 168914, 168915 від 25 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №№168860, 168861, 168862, 168863, 168864, 168865, 168866, 168867, 168868, 168869, 168870, 168871, 168872, 168873, 168874, 168875, 168876, 168877, 168878, 168879, 168880, 168881, 168882, 168883, 168884, 168885, 168886, 168887, 168888, 168889, 168890, 168891, 168892, 168893, 168894, 168895, 168896, 168897, 168898, 168899, 168900, 168901, 168902, 168903, 168904, 168905, 168906, 168907, 168908, 168909, 168911, 168912, 168913, 168914, 168915 від 25 листопада 2019 року є безпідставними та незаконними, оскільки відповідачем при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з`ясовано обставини справи.

Так, позивач зазначив, що виходячи зі змісту вказаних постанов, адміністративно-господарський штраф накладено на нього за:

- порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 11 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутність листку режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за період з 17.09.2019 року по 08.10.2019 року включно (постанови №№168859-168880) та водія ОСОБА_3 за період з 10.09.2019 року по 08.10.2019 року включно (постанови №№168910-168915);

- порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, порушення режиму праці та відпочинку водія за період 10.09.2019 року, 11.09.2019 року, 14.09.2019 року, 15.092019 року, 16.09.2019 та 17.09.2019 року (постанови №№168910-168915).

Водночас позивач зазначає, що підстав для винесення 25.11.2019 року відповідачем як 51 постанови за одне й те саме правопорушення – відсутність листків режиму праці та відпочинку, так і 6 постанов за порушення режиму праці та відпочинку водія не було.

Позивачем зазначено, що оскільки фактично порушень було встановлено відповідачем лише два то й постанови повинні були бути винесені лише по кожному з порушень, тобто незалежно від кількості виявлених під час перевірки такого перевізника випадків невиконання щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку за попередній період, а саме лише постанову №168859 від 25.11.2019 року, якою притягнуто до відповідальності та накладено відповідний адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн. та постанову №168910 від 25.11.2019 року, якою притягнуто до відповідальності та накладено відповідний адміністративно-господарський штраф у розмірі 340,00 грн.

Також позивачем зазначено, що правова конструкція норм абзацу 8 так і абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року наряду з вимогою Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів свідчить на користь того, що відповідний орган Укртрансбезпеки може лише застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (за порушення абз. 11 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт») та двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (за порушення абз.8 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт») незалежно від того, в якій кількості ним зафіксовано аналогічні порушення з поточного дня та за попередні 28 календарних днів.

02.03.2020 року на електрону адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що твердження позивача щодо протиправності застосування відповідачем за кожний день виявлених порушень штрафної санкції, спростовується пунктом 26 (зокрема, абз.5 названого пункту) Постанови Верховного Суду України від 10.05.2019 року по справі №816/124/17 за подібних правовідносин.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.03.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 27.05.2021 року провадження у справі поновлено.

Також у судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 27.05.2021 року замінено відповідача у справі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на правонаступника Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та вирішено продовжувати розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

08.10.2019 року Управлінням Уктрансбезпеки в Одеській області (правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) видано направлення на рейдову перевірку №026359 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів додержання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ №1567 від 08.11.2006 року, з 08.10.2019 року до 11.10.2019 року (а.с.97).

З огляду на акт №193152 від 08.10.2019 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом головними спеціалістами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-benz, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водіями якого були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.100) та який належить ОСОБА_1 .

Актом перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме ч.1 абз. 8 Порушення режиму праці та відпочинку водіїв транспортного засобу, а саме ОСОБА_2 за 10.09.2019, 11.09.2019, 14.05.19, 15.05.19, 16.09.2019 року, а також ч.1 абз.11 управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень (пасажирських) без щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв (а.с.98).

З додатку до акту вбачається наступні дати порушення режиму праці та відпочинку подіями, а саме:

- водій ОСОБА_2 за період з 17.09.2019 року по 08.10.2019 року, що становить 22 дні;

- водій ОСОБА_3 за період з 10.09.2019 року по 08.10.2019 року, що становить 29 днів (а.с.99).

07.11.2019 року Управлінням укртрансбезпеки в Одеській області виписано запрошення ОСОБА_6 (яке ним отримано 11.11.2019 року, що підтверджується його особистим підписом) на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №67906/32/24-19 – де зазначено про необхідність прибути 25.11.2019 року до Управління Уктрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства по вищенаведеному акту перевірки №193152 від 08.10.2019 року (а.с.105).

25.11.2019 року Управлінням Уктрансбезпеки в Одеській області прийнято постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі акту перевірки №193152 від 08.10.2019 року, а саме:

за порушення ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 680,00 грн. по кожній, зокрема за:

- відсутність листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 №№ НОМЕР_3 (а.с.9-30);

- відсутність листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_3 №№ НОМЕР_4 (а.с.31-59);

за порушення ч.1 абз.8 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 340,00 грн. по кожній, а саме за порушення режиму праці та відпочинку (10.09.2019, 11.09.2019, 14.09.2019, 15.09.2019, 16.09.2019, 17.09.2019 року) винесено постанови №№168910-168915 (а.с.60-65).

В той же час, з огляду на зміст позову, вказано, що на думку позивача, відповідач повинен був обмежитись винесенням двох постанов за відповідні два порушення, а саме №168859 та №168910 від 25.11.2019 року, які в свою чергу ним не оскаржуються в даному адміністративному позові.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року за №340 (далі - Положення №340).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Одеській області.

Судом встановлено, що у відповідності до абз.1 п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Водночас Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, як територіальний орган Державної службу України з безпеки на транспорті було створено без статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п. 13, 14 Порядку № 1567 Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку № 1567).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно з приписами статті 34 зазначеного Закону, автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Згідно з п.1.2 Положення №340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

У розумінні п. 1.5 Положення №340 відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктом 2.1 Положення №340 передбачено що до робочого часу водія включаються: а) змінний період керування; б) підготовчо-заключний період; в) час простоїв не з вини водія; г) час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів); ґ) час проведення медичних оглядів водія перед виїздом маршрут (у рейс) та після повернення; д) час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі); е) час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов`язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм; є) половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем; ж) інший час, передбачений законодавством України.

У силу застережень п. 2.2 Положення №340 нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для водіїв, у яких встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує Перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з додержанням установленої тривалості робочого тижня. Для водіїв, у яких встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Тривалість роботи (зміни) водія у нічний час скорочується на одну годину.

Водночас із цим, п. 2.3 Положення №340 запроваджені виключення із цих застережень, а саме: якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу приймається Перевізником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

Згідно абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6.1 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року.

Пункт 1.3 вказаної Інструкції декларує, що дія цього нормативного документу поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами без будь-якого розмежування на види (міжнародні/внутрішні) перевезень.

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" та «Про дорожній рух».

Відповідно до п. 3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), які виконують міжнародні автомобільні перевезення, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом спірні відносини в даній справі виникли саме з підстав того, що відповідачем винесено 51 постанову (№№168859-168909) щодо відсутності листків режиму праці та відпочинку, відповідальність за що передбачена ч.1 абз.11 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та 6 постанов (№№168910-168915) щодо порушення режиму праці та відпочинку водія, відповідальність за що передбачена ч.1 абз.8 ст.60 зазначеного Закону, тоді як зафіксовано фактично лише два порушення, тобто питання полягає в тому чи має позивач нести відповідальність у вигляді такої кількості штрафів лише за два порушення.

Так, стосовно твердження позивача, що здійснення автомобільних перевезень без реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - це триваюче правопорушення, а, отже, відповідач протиправно виніс вказані вище постанови про накладення штрафу за одне і те ж правопорушення, суд зазначає таке.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

При цьому, зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючим правопорушенням.

Заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.05.2019 у справі № 816/124/17 (провадження № К/9901/34159/18).

Також суд враховує той факт, що позивачем не заперечуються наявність здійснених ним порушень згідно змісту позову.

Підсумовуючи все вищенаведене та вирішуючи спір в рамках предмету позову, суд вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, з підстав чого оскаржувані постанови є правомірними та не підлягають скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр.. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, Успенська, 4) - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.