Рішення № 97872575, 23.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 р. № 400/491/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні технічної документації та непередачі (ненадані) земельної ділянки у власність позивача;

- зобов`язання Миколаївської міської ради протягом місяця після набрання законної сили судовим рішенням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передати (надати) позивачу у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнення з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 02.11.2018 року ОСОБА_1 було подано до Миколаївської міської ради заяву про оформлення правових документів на земельну ділянку орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 27.11.2018 року листом за вих. № 15-2406 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було погоджено позивачу надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . 06.06.2019 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 51/196 «Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки громадянину у Центральному районі м. Миколаєва», яким ОСОБА_1 було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки та зобов`язано надати до департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради погоджену технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі даного рішення Миколаївської міської ради № 51/196 від 06.06.2019 року ОСОБА_1 було розроблено Технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. України ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . 02.01.2020 року через ЦНАП Миколаївської міської ради позивачем було подано заяву про затвердження Технічної документації та передачі земельної ділянки у власність. Вказав, що відповідач протиправно, без жодних на те належних правових підстав, діючи за межами чинного законодавства України, яке встановлює чіткі межі повноважень органів місцевого самоврядування при розгляді питання про погодження проекту землеустрою, не розглянув зазначене питання на сесії міської ради, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.02.2021 року на виконаня ухвали суду від 03.02.2021 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнений адміністративний позов із зазначенням своєї адреси електронної пошти.

Ухвалою від 23.02.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/491/21 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 24.03.2021 року.

18.03.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що предметом спору по даній справі є визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою передачі її у власність; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. Тобто, спірне рішення стосується регулювання земельних правовідносин, у яких відповідач, у відповідності до ст.ст. 12, 122 ЗК України, діє як орган, який розпоряджується землями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва. Статтею 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Володіння, користування та розпорядження майном є складовими елементами права власності (ст.ст. 317, 319 ЦК України, ст. 78 ЗК України). Отже, відносини щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками є майновими та належать до цивільних (ст. 1 ЦК України). Відповідно до ст. 172 ЦК України, Миколаївська міська рада є органом місцевого самоврядування, через який територіальна громада м. Миколаєва набуває і здійснює цивільні права та обов`язки. Вказав, що разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою передачі її у власність подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Ухвалою від 24.03.2021 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/491/21 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 21.04.2021 року.

21.04.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, яка полягає у невнесенні та нерозгляді на пленарному засіданні Миколаївської міської ради технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Миколаївську міську раду (ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути на пленарному засіданні Миколаївської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Підготовче судове засідання, призначене на 21.04.2021 року, відкладено на 19.05.2021 року.

27.04.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у

двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Миколаївську міську раду (ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) протягом тридцяти календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути на пленарному засіданні Миколаївської міської ради заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Підготовче судове засідання, призначене на 19.05.2021 року, відкладено на 09.06.2021 року.

08.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2021 року за № 4/400 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що зазначені вище дії Миколаївської міської ради свідчать про відсутність противоправної бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні Технічної документації та не передачі (ненаданні) земельної ділянки у власність позивачу.

08.06.2021 року за вх. № 12541 до Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, вказав, що питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м. з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 було розглянуто Миколаївською міською радою на її пленарному засіданні з відповідним проектом рішення. Так, рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2021 року за № 4/400 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені вище дії Миколаївської міської ради свідчать про відсутність противоправної бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні Технічної документації та не передачі (ненаданяі) земельної ділянки у власність позивачу.

09.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Представники сторін в підготовче судове засідання, призначене на 09.06.2021 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09.06.2021 року, суд проткольною ухвалою прийняв заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог до розгляду.

Ухвалою від 09.06.2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. та призначив справу № 400/491/21 до судового розгляду по суті на 09 червня 2021 року на 10:45 год.

Суд клопотання представників сторін задовольнив, на підставі частини 3 статті 194 КАС України, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

17.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від 09.06.2021 року, в яких відповідач вказав, що прийняття Миколаївською міською радою рішення від 21.05.2021 року за № 4/400 свідчить про відсутність протиправної бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні Технічної документації та не передачі (ненаданні) земельної ділянки у власність позивачу. В свою чергу, 09.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. Зі змісту положень ст. 5 КАС України вбачається, що у разі визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії адміністративний суд в разі задоволення позову може визнати виключно бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту як визнання протиправною бездіяльність відповідача суперечитиме положенням КАС України. Тобто, імперативними положеннями КАС України визначено нерозривний спосіб захисту - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 23.06.2021 року суд відмовив у задоволенні заяви Миколаївської міської ради про закриття провадження у справі від 18.03.2021 року.

Ухвалою від 23.06.2021 року суд відмовив у задоволенні заяви Миколаївської міської ради про закриття провадження у справі від 08.06.2021 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

02.11.2018 року ОСОБА_1 було подано до Миколаївської міської ради заяву про оформлення правових документів на земельну ділянку орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

27.11.2018 року листом за вих. № 15-2406 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було погоджено позивачу надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

06.06.2019 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 51/196 «Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки громадянину у Центральному районі м. Миколаєва», яким ОСОБА_1 було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки та зобов`язано надати до департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради погоджену технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На підставі даного рішення Миколаївської міської ради № 51/196 від 06.06.2019 року ОСОБА_1 було розроблено Технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. України ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану Технічну документацію було отримано висновок (погодження) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підставі Технічної документації було внесено відомості до Державного земельного кадастру і земельній ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 4810137200:15:009:0039.

02.01.2020 року через ЦНАП Миколаївської міської ради ОСОБА_1 було подано заяву про затвердження Технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2021 року за № 4/400 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Нормами частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом г частини 1 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок в містах в розмірі не більше 0,10 гектара із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Втім, орган місцевого самоврядування приймає рішення з дотриманням певної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 1861 ЗК України, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (ч. 2 ст. 1861 ЗК України).

Згідно з частиною 5 статті ст. 1861 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій статті 1861 ЗК України, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. .

Частиною 6 статті 1861 ЗК України унормовано, що у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Стаття 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначає, що обов`язковій державній експертизі підлягають:

- схеми землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

- проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць:

- проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного. лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон. обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

- проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальний сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення;

- технічна документація з бонітування грунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України (чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Подібна правова позиція викладена у постанові ВС від 06.03.2019 року у справі №1640/2594/18.

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 8 ст. 118 ЗК України щодо обов`язковості погодження проекту землеустрою, на Технічну документацію було отримано:

- позитивний висновок (погодження) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

- позитивний висновок Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 25.03.2020 року за вих. № 8652/12-01-47/20-2.

Технічна документація не підпадає від вимоги статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а отже не потребує обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Таким чином, будь-яких інших погоджень та висновків Технічна документація не потребувала.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» перед розглядом питання на сесії ради, воно (питання) підлягає обов`язковому попередньому розгляду постійною комісією ради, до відома якої належить це питання.Судом встановлено, що проект рішення Миколаївської міської ради «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину у Центральному районі м. Миколаєва» (8-гг-821/102) був розглянутий 01.06.2020 року на засіданні профільної постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології та рекомендований до винесення його на розгляд сесії міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про затвердження технічної документації із землеустрою від 02.01.2020 року була предметом розгляду на пленарному засіданні Миколаївської міської ради лише 21.05.2021 року та рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2021 року за № 4/400 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідачем розглянуто заяву позивача про затвердження технічної документації із землеустрою від 02.01.2020 року лише 21.05.2021 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ст. 118 Земельного кодексу України.

Відтак наявна протиправна бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 по суті із прийняттям відповідного рішення у встановлений ст. 118 ЗК України строк.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 10 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування зазначеної ним суми моральної шкоди та в чому саме полягали моральні страждання позивача, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений ст.71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 818/1429/17.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належні докази на підтвердження розгляду заяви позивача у строк, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.06.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва