Ухвала суду № 97872563, 23.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

23 червня 2021 р. № 400/491/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження клопотання Миколаївської міської ради в адміністративій справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні технічної документації та непередачі (ненадані) земельної ділянки у власність позивача;

- зобов`язання Миколаївської міської ради протягом місяця після набрання законної сили судовим рішенням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передати (надати) позивачу у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнення з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.02.2021 року на виконаня ухвали суду від 03.02.2021 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнений адміністративний позов із зазначенням своєї адреси електронної пошти.

Ухвалою від 23.02.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/491/21 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 24.03.2021 року.

18.03.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що предметом спору по даній справі є визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою передачі її у власність; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. Тобто, спірне рішення стосується регулювання земельних правовідносин, у яких відповідач, у відповідності до ст.ст. 12, 122 ЗК України, діє як орган, який розпоряджується землями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва. Статтею 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Володіння, користування та розпорядження майном є складовими елементами права власності (ст.ст. 317, 319 ЦК України, ст. 78 ЗК України). Отже, відносини щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками є майновими та належать до цивільних (ст. 1 ЦК України). Відповідно до ст. 172 ЦК України, Миколаївська міська рада є органом місцевого самоврядування, через який територіальна громада м. Миколаєва набуває і здійснює цивільні права та обов`язки. Вказав, що разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою передачі її у власність подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Ухвалою від 24.03.2021 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/491/21 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 21.04.2021 року.

21.04.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, яка полягає у невнесенні та нерозгляді на пленарному засіданні Миколаївської міської ради технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Миколаївську міську раду (ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути на пленарному засіданні Миколаївської міської ради технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Підготовче судове засідання, призначене на 21.04.2021 року, відкладено на 19.05.2021 року.

27.04.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у

двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № ОІ/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Миколаївську міську раду (ЄДРПОУ 26565573, адреса: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) протягом тридцяти календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути на пленарному засіданні Миколаївської міської ради заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Підготовче судове засідання, призначене на 19.05.2021 року, відкладено на 09.06.2021 року.

08.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що рішенням Миколаївської міської ради від 21.05.2021 року за № 4/400 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв.м та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 614 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що зазначені вище дії Миколаївської міської ради свідчать про відсутність противоправної бездіяльності Миколаївської міської ради, яка полягає у незатвердженні Технічної документації та не передачі (ненаданні) земельної ділянки у власність позивачу.

09.06.2021 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду у двотижневий строк заяви ОСОБА_1 від 02.01.2020 року № 01/Пз-20 про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 614 кв. м. (кадастровий номер 4810137200:15:009:0039), з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Миколаївської міської ради на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Представники сторін в підготовче судове засідання, призначене на 09.06.2021 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09.06.2021 року, суд проткольною ухвалою прийняв заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог до розгляду.

Ухвалою від 09.06.2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. та призначив справу № 400/491/21 до судового розгляду по суті на 09 червня 2021 року на 10:45 год.

Суд клопотання представників сторін задовольнив, на підставі частини 3 статті 194 КАС України, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, що 02.11.2018 року ОСОБА_1 було подано до Миколаївської міської ради заяву про оформлення правових документів на земельну ділянку орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було погоджено позивачу надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 614 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

06.06.2019 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення № 51/196 «Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки громадянину у Центральному районі м. Миколаєва», яким ОСОБА_1 було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки та зобов`язано надати до департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради погоджену технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На підставі даного рішення Миколаївської міської ради № 51/196 від 06.06.2019 року позивачем було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. України ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

02.01.2020 року позивачем було подано заяву про затвердження Технічної документації та передачі земельної ділянки ОСОБА_1 у власність.

Проект рішення Миколаївської МР "Про передачу власність земельної ділянки громадянину у Центральному районі м. Миколаєва" був розглянутий 01.06.2020 року на засіданні профільної постійної комісії міської ради та рекомендовано до винесення на розгляд сесії міської ради.

Однак Миколаївською міською радою у двотижневий строк не було затверджено технічну документацію, що і стало підставою для звернення до суду.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив, що:

- положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 151 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 118 ЗК України Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно п.п. 7-9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята та одинадцята статті 118 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Якщо ж особа звертається до відповідного органу з клопотанням про зобов`язання розглянути технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 526/233/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було прийнято жодного рішення за результатами звернення позивача, то в цих правовідносинах відповідач не реалізував свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Підстави для закриття провадження у справі встановлені статтею 238 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглядаючи справу в межах перевірки доводів, що викладені у заяві про закриття провадження у справі судом не встановлено підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, за таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенння заяви про закриття провадження у справі.

Керуючись положеннями ст.ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Миколаївський окружний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Миколаївської міської ради від 18.03.2021 року про закриття провадження у справі.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Г. В. Лебедєва