Рішення № 97869449, 12.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 р. Справа№200/806/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

16 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Покровське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 13 січня 2020 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним і скасувати рішення Покровського ОУ ПФУ про відмову в призначенні пенсії від 29 листопада 2019 року;

2. зобов`язати Покровське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням при цьому до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи позивача:

- на шахті «Центральная» виробничого об`єднання «Гуковуголь» (назва російською) з 16 червня 1983 по 05 серпня 1983 року та з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року;

- на шахті «Кировская» виробничого об`єднання «Октябрьуголь» (назва російською) з 05 вересня 1985 року по 01 жовтня 1991 року;

- в Кировском шахтостороительном управлении № 3 (назва російською) з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року;

- в малому підприємстві «Шахтоспецмонтаж» (назва російською) з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року;

- період навчання з 01 вересня 1980 року по 31 липня 1985 року у Донецькому політехнічному інституті із врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду цієї справи.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

20 січня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/809/20-а, на підставі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні), встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.

14 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

13 березня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.

Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80,114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, справа розглянута в межах строку, визначного КАС з урахуванням положень п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2019 року відповідач прийняв рішення № 5542, яким відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Позивач стверджував, що наявність страхового і спеціального стажу, що дає йому право на пільгову пенсію, підтверджена відповідними записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

Рішення про відмову в призначенні пенсії вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно пошурує його право на пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний страховий та пільговий стаж.

Відповідач вказував на те, що не зарахував до страхового стажу періоди роботи позивача на шахті «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року та з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року; на шахті «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» з 05 вересня 1985 року по 01 жовтня 1991 року; в Кіровському шахтобудівельному управлінні № 3 з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року; в малому підприємстві «Шахтоспецмонтаж» з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року, оскільки записи про ці періоди роботи внесені до трудової книжки серії НОМЕР_1 , на титульній сторінці якої не вказані дата і місяць народження позивача.

У зв`язку з цим відповідач дійшов висновку, що зарахувати ці періоди роботи до страхового стажу без додаткових документів неможливо.

Ті ж періоди роботи відповідач не зарахував позивачу і до пільгового стажу за Списком № 1, обґрунтовуючи це відсутністю уточнюючих довідок та наказів про атестацію робочих місць, а також неможливістю провести перевірку на підприємствах, що знаходяться на тимчасово окупованій території.

Відповідач доводив, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі немає, оскільки до пільгового стажу зараховується час навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що передбачено ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту».

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 13 жовтня 1987 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 вересня 2015 року № 1427-25009.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Матеріали пенсійної справи свідчать, що 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком.

Разом з заявою про призначення пенсії, зареєстрованою за № 5542, позивач надав паспорт, трудову книжку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

За висновком посадової особи пенсійного органу, поданих документів було недостатньо для призначення пенсії, у зв`язку з чим позивачу запропоновано у строк до 10 лютого 2020 року надати «довідки на пенсію на пільгових умовах», що знайшло відображення в розписці-повідомленні.

11 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до Покровського ОУ ПФУ заяву, в якій просить винести рішення про призначення пенсії на підставі поданих документів. Вказував на те, що подати уточнюючі довідки він не має можливості, оскільки підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території.

29 листопада 2019 року перший заступник начальника Покровського ОУ ПФУ Дрегваль О.М., за участю начальника юридичного відділу Третьякової Ю.С., начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Кириченко Д.О. та головних спеціалістів ОСОБА_2 , Махонько Т.К., розглянула заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2019 року № 5542 про призначення пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та прийняла рішення № 5542 про відмову в призначенні пенсії.

Рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган обґрунтував таким.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 надав заяву про призначення пенсії від 11 листопада 2019 року № 5542, особисту заяву від 11 листопада 2019 року, копії трудової книжки НОМЕР_1 , диплому НОМЕР_4 , картки платника податків, довідку про взяття на облік ВПО від 08 вересня 2015 року № 1427-25009.

Додатково Покровське ОУ ПФУ взяло до уваги індивідуальні відомості про застраховану особу.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , відповідач виходив з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловіками – на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

В обґрунтування свого рішення відповідач покликався на Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, постанову Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, ст. 24 Закону № 1058 та ст. 9 Закону України від 05 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Як свідчить наведений у рішенні розрахунок стажу, пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 до страхового стажу період його навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1980 року по 15 червня 1985 року, а також окремі періоди роботи з 13 січня 2004 року по 31 грудня 2013 року, всього – 12 років 03 місяці 14 днів. До пільгового стажу за Списком № 1 жоден з періодів навчання/роботи позивача зарахований не був.

Покровське ОУ ПФУ вказувало на те, що заявник претендує на призначення пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з врахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: на шахті «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року та з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року; на шахті «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» з 05 вересня 1985 року по 01 жовтня 1991 року; в Кіровському шахто будівельному управлінні № 3 з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року; в малому підприємстві «Шахтоспецмонтаж» з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року.

Покликаючись на те, що на титульній сторінці трудової книжки позивача відсутні число і місяць народження, Покровське ОУ ПФУ не врахувало вказані вище періоди до страхового стажу ОСОБА_1 .

До пільгового стажу за Списком № 1 ці періоди також не були зараховані. Пенсійний орган це обґрунтував тим, що заявник не надав довідки, які підтверджують пільговий характер роботи та накази про атестацію робочих місць, а в трудовій книжці відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах (дані про зайнятість під землею, про роботу на поверхні, про участь у страйках, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, дані про проведення атестації робочих місць тощо).

З огляду на викладене, а також враховуючи особисту заяву ОСОБА_1 , Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення відмовити йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З приводу періодів роботи (навчання) ОСОБА_1 , які пенсійний орган не зарахував до страхового і пільгового стажу суд встановив такі обставини.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 містить такі записи:

Запис 1 – 16 червня 1983 року на підставі наказу від 16 червня 1983 року № 260к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» машиністом підземних установок підземним з повним робочим днем під землею І розряду.

Запис 2 – 26 липня 1983 року на підставі наказу від 26 липня 1983 року № 354к переведений машиністом підземних установок підземним з повним робочим днем під землею ІІ розряду.

Запис 3 – 05 серпня 1983 року на підставі наказу від 05 серпня 1983 року № 381ок звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики.

Період роботи з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року відповідач не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу позивача.

Запис 4 – 20 червня 1984 року на підставі наказу від 20 червня 1984 року № 279 позивач був прийнятий на роботу на шахту «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» гірничим майстром для проходження виробничої практики.

Запис 5 – 11 серпня 1984 року на підставі наказу від 11 серпня 1984 року № 366оп звільнений по закінченню виробничої практики;

Період роботи з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року відповідач не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу позивача.

Запис 6 – 01 вересня 1980 року на підставі наказу від 05 вересня 1980 року № 01-416 позивач був зарахований студентом 1 курсу Донецького політехнічного інституту.

Запис 7 – 31 липня 1985 року на підставі наказу від 15 червня 1985 року відрахований зі складу студентів у зв`язку із закінченням Донецького політехнічного інституту.

В 1980 році ОСОБА_1 вступив до Донецького політехнічного інституту і в 1985 році закінчив повний курс за спеціальністю «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин (організація управління гірничими підприємствами)». Рішенням державної екзаменаційної комісії від 15 червня 1985 року йому була присвоєна кваліфікація гірничого інженера, про що свідчить диплом серії НОМЕР_4 , виданий Донецьким політехнічним інститутом 15 червня 1985 року.

Період навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1980 року по 15 червня 1985 року відповідач зарахував до страхового стажу позивача, до пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 8 – 05 вересня 1985 року на підставі наказу від 09 вересня 1985 року № 378к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» підземним гірничим майстром.

Запис 9 – 14 лютого 1989 року на підставі наказу від 13 лютого 1989 року № 180к переведений підземним заступником начальника дільниці.

Запис 10 – 01 жовтня 1991 року на підставі наказу від 01 жовтня 1991 року № 426к звільнений у зв`язку з переведенням на роботу в Шахтобудівельне управління № 3 виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю Української РСР.

Період роботи з 045 вересня 1985 року по 01 жовтня 1991 року відповідач не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Запис 11 – 03 жовтня 1991 року на підставі наказу від 03 жовтня 1991 року № 176к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Шахтобудівельного управління № 3 виробничого об`єднання «Шахтарськвугілля» підземним начальником дільниці № 2.

Запис 12 – 18 липня 1992 року на підставі наказу від 18 липня 1992 року № 107 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року відповідач не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Запис 13 – 04 серпня 1992 року на підставі наказу від 03 серпня 1992 року № 51/к позивач був прийнятий на роботу до малого підприємства «Шахтоспецмонтаж» заступником начальника ділянки підземним з повним робочим днем в шахті.

Запис 15 – 12 лютого 1994 року на підставі наказу від 12 лютого 1994 року № 15 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року відповідач не зарахував ні до страхового, ні до пільгового стажу.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 починаючи з 2004 року.

Відомості ЄДР свідчать, що державне підприємство «Шахтарськантрацит» та його відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» знаходяться в місті Шахтарськ Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території.

Позивач надав суду додаткові документи, які не були предметом розгляду пенсійного органу, а саме:

- архівну довідку про стаж роботи ОСОБА_1 на шахті «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля», видану 24 грудня 2019 року за № 1505 архівним відділом адміністрації м. Донецьк Ростовської області Російської Федерації;

- історичні довідки про реорганізацію шахтобудівельного управління № 3 виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» та відособленого підрозділу «Управління ремонтно-будівельних і природоохоронних робіт» державного підприємства «Торезантрацит», видані відособленим підрозділом Управління ремонтно-будівельних та природоохоронних робіт державного підприємства «Торезантрацит» так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР»;

- історичну довідку про реорганізацію державного підприємства «Шахта «Тернопільська», видану відособленим підрозділом «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит» так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР»;

- довідка про наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану відособленим підрозділом «Управління ремонтно-будівельних та природоохоронних робіт» державного підприємства «Торезантрацит» так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» 20 грудня 2019 року № 13-8/2.3-513 про періоди роботи ОСОБА_1 в Шахтобудівельному управлінні № 3 виробничого об`єднання «Шахтарськвугілля» за період з 03 жовтня 1991 року по 07 липня 1992 року підземним начальником ділянки № 2, що передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1 «б» код 1010100 «б», постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10;

- наказ шахти «Світанок» виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» від 22 липня 1994 року № 112 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 02 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 06 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі – Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. Підземні роботи розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені всі робітними, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вище вказаних робочих та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Аналіз наведених вище правових норм в контексті спірних правовідносин зумовлює висновок, що право на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 мають чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на підземних роботах з повним робочим днем під землею, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

Суд зауважує, що п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 визначає право на пенсію за віком на пільгових умовах (зокрема, із зниженням пенсійного віку) для осіб, які мають стаж роботи за професіями (посадами), передбаченими Списком № 1, певної тривалості.

При цьому для виникнення права на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 визначальною є наявність стажу роботи за професією (посадою), передбаченою Списком № 1, установленої законом тривалості.

Такий висновок суду підтверджується положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, яка окремо визначає умови призначення пенсії незалежно від віку для працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з абз. 4 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків.

Основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Покровським ОУ ПФУ рішення від 29 листопада 2019 року № 5542 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Покровського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року машиністом підземних установок підземним, з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року гірничим майстром, з 05 вересня 1985 року по 13 лютого 1989 року підземним гірничим майстром, з 14 лютого 1989 року по 01 жовтня 1989 року підземним заступником начальника дільниці; з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року підземним начальником дільниці, з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року заступником начальника ділянки підземним, суд зазначає таке.

Відповідач не зарахував ці періоди до страхового стажу, покликаючись на те, що на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 в рядку «дата народження» зазначений лише рік народження ОСОБА_1 , однак не вказані дата і місяць.

На час заповнення титульного аркуша трудової книжки, тобто станом на 16 червня 1983 року, застосовувалась Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1972 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252 із змінами, внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 19 жовтня 1990 року № 412) (далі – Інструкція № 162).

Відповідно до п. 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснює адміністрація підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Крім інших відомостей до трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.

Суд відзначає, що Інструкція № 162 чітко визначала коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належали керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників […]».

Дійсно, на титульному аркуші трудової книжки відсутні дата і місяць народження позивача, не вказані його освіта, професія і спеціальність.

При цьому, відмовляючи у зарахуванні певних періодів роботи позивача до його страхового стажу, пенсійний орган не вказував на неточності, недоліки чи помилки, допущені у записах про ці періоди роботи.

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

З огляду на це суд відхиляє заперечення Покровського ОУ ПФУ, які полягають у тому, що зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року, з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року, з 05 вересня 1985 року по 13 лютого 1989 року, з 14 лютого 1989 року по 01 жовтня 1989 року, з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року неможливо на тій підставі, що на титульному аркуші трудової книжки не зазначена дата і місяць народження позивача.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року машиністом підземних установок підземним, з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року гірничим майстром, з 05 вересня 1985 року по 13 лютого 1989 року підземним гірничим майстром, з 14 лютого 1989 року по 01 жовтня 1989 року підземним заступником начальника дільниці; з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року підземним начальником дільниці, з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року заступником начальника ділянки підземним суд зазначає таке.

Робота позивача за професіями (посадами), що включені до Списку № 1 підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що є основним документом про стаж.

Наведені відповідачем аргументи суд відхиляє з таких міркувань.

Відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або в архівній установі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Покровського ОУ ПФУ від 29 листопада 2019 року № 5542 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Покровського ОУ ПФУ від 29 листопада 2019 року № 5542 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення також належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання Покровського ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2019 року, зареєстровану за № 5542, про призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Зокрема, при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 Покровському ОУ ПФУ належить врахувати, що позивач має право на зарахування до страхового стажу та до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (за Списком № 1) періодів роботи:

з 16 червня 1983 року по 05 серпня 1983 року на шахті «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» машиністом підземних установок підземним;

з 20 червня 1984 року по 11 серпня 1984 року на шахті «Центральна» виробничого об`єднання «Гуковвугілля» гірничим майстром;

з 05 вересня 1985 року по 13 лютого 1989 року на шахті «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» підземним гірничим майстром;

з 14 лютого 1989 року по 01 жовтня 1989 року на шахті «Кіровська» виробничого об`єднання «Жовтеньвугілля» підземним заступником начальника дільниці;

з 03 жовтня 1991 року по 18 липня 1992 року в Шахтобудівельному управлінні № 3 виробничого об`єднання «Шахтарськвугілля» підземним начальником дільниці;

з 04 серпня 1992 року по 12 лютого 1994 року в малому підприємстві «Шахтоспецмонтаж» заступником начальника ділянки підземним,

на підставі записів в його трудовій книжці.

Разом з цим слушними є заперечення відповідача про безпідставність позовних вимог в частині зарахування до страхового і пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у Донецькому політехнічному інституті.

По-перше, суд встановив, що період навчання позивача в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1980 року по 15 червня 1985 року зарахований до страхового стажу (дата завершення навчання відповідає даті випуску, вказаній в дипломі серії НОМЕР_4 ).

По-друге, ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі – Закон № 103/98-ВР) визначає гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічних гарантій соціального захисту здобувачів вищої освіти та випускників вищих навчальних закладів законодавство не передбачає.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 листопада 2019 року № 5542 про відмову в призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Покровське об`єднане управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2019 року, зареєстровану за № 5542, про призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

8. Повне судове рішення складено 21 травня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко