Рішення № 97862286, 15.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1716/20

Провадження №2/443/816/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 , -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позовну заяву до Журавненської селищної ради Львівської області (відповідач), в якій просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 . За життя 10.12.2009 ОСОБА_2 склала заповіт, у якому все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом буде мати право заповіла їй. Оскільки вона проживає в м. Стрий їй не було відомо про наявність складеного бабусею заповіту на її ім`я. Приїхавши в с.Сулятичі, вона випадково дізналася про наявність складеного заповіту та отримала його копію. При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено по причині пропуску строку для прийняття спадщини. Вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не мала змоги, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засідання позивачка заявлені вимоги підтримала та просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачкою подано заяви про розгляд справи за її відсутності, заміну неналежного відповідача (а.с.21) та долучення довідки до матеріалів справи (а.с.29).

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та незаперечення стосовно предмету даної заяви (а.с.28).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.16-17).

Ухвалою підготовчого засідання від 22.03.2021 залучено до участі правонаступника відповідача - Журавненську селищну раду Львівської області (а.с.24-25)

Ухвалою від 05.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.31-32).

Суд, заслухавши пояснення позивачки, з`ясувавши обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що встановлено свідоцтвом про народження від 23.02.2017 (а.с.7).

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження від 23.07.1988 (а.с.9).

ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 24.07.2010. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 24.07.2010 (а.с.10).

10.12.2009 у селі Сидорівка ОСОБА_2 складено заповіт, згідно з яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом буде мати право заповіла внучці ОСОБА_9 (а.с.11).

Згідно свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сулятичі, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області (а.с. 6,8).

Постановою завідувача Жидачівської ДНК від 06.11.2020 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв`язку з тим, що вона пропустила піврічний термін, передбачений цивільним законодавством на подання заяви (а.с.13).

Згідно з довідками Журавнівської селищної рад від 16.10.2020 та 30.04.2021, ОСОБА_2 дійсно була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 до дня смерті і на день смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від імені ОСОБА_2 посвідчувався заповіт в користь ОСОБА_1 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна. ОСОБА_1 про наявність посвідченого в її користь від імені бабусі ОСОБА_2 заповіту була повідомлена в жовтні 2020 року (а.с.12, 30).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачкою строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відмовою нотаріуса з цієї причини у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавиці.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, нормами статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 1169 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Вимогами частини 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до яких особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя зробила особисте розпорядження, заповівши належне їй майно внучці ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, однак ОСОБА_1 у визначений законом строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Надаючи оцінку аргументам позивачки суд зауважує, що за загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова ВС від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17).

Наведені позивачкою причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини заслуговують на увагу, оскільки, на переконання суду, є поважними. Так, позивачка не проживала разом із спадкодавицею ОСОБА_2 . Більше того, проживала на досить великій відстані, а відтак, на переконання суду, обґрунтованими є аргументи позивачки щодо незнання про складення бабцею на її ім`я заповіту. Про зазначений заповіт їй стало відомо лише в жовтні 2020 року, після чого вона відразу звернулася до нотаріуса із відповідною заявою та отримала відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Таким чином, наведені причини об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання позивачкою вимог закону щодо особистого подання заяви нотаріусу.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район (колишній Жидачівський район), смт. Журавно, пл.С.Бандери,2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) додатковий строк у 3 (три) місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Сулятичі Жидачівського району Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 23 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів