Рішення № 97861603, 07.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19416/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

секретаря Бурячек О.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Козак О.С.,

представник відповідача - адвокат Шестакова Ю.В.,

представники відповідача - адвокати Беніцька В.І., Костишева В.Л.,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, просив відшкодувати за рахунок відповідача майнову шкоду у сумі 394 571,27 гривень, завдану внаслідок падіння дерев на автомобіль «Mazda 6», 18 червня 2015 року випуску, сірого кольору, VIN номер: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , понесені витрати на оплату послуг експерта в розмірі 10 500,00 гривень, та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 гривень, що є предметом позову.

11 лютого 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частин 1-2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

04 березня 2021 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подало відзив на позовну заяву з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

31 березня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Авангард».

31 березня 2021 року представник позивача - адвокат Козак Олексій Сергійович подав відповідь на відзив з викладенням обставин по суті заперечень на відзив.

13 квітня 2021 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подало заперечення на відповідь до відзиву на позов.

13 квітня 2021 року Дніпровський районний суд м. Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначено до судового розгляду по суті.

13 травня 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АВАНГАРД», співвідповідач, подало до суду відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що події, які відбулись 01 жовтня 2020 року за наслідками природної стихії заподіявши шкоду майну позивача страхова компанія не визнає страховим випадком, оскільки падіння дерева відбулося внаслідок штормового вітру 12-20 м/с із грозою, яке є небезпечними і гідрометеорологічними явищами (І рівень небезпечності), та відноситься до обставин непереборної сили і є підставою для звільнення відповідача (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва) від відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доказів долучених до позову, додатково пояснив, що позивач є власником транспортного засобу «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , 30 вересня 2020 року об 21 годині, дружина позивача, керуючи транспортним засобом, здійснила зупинку та припаркувала автомобіль за адресою: АДРЕСА_1 . Наступного дня, 01 жовтня 2020 року, позивач з ранку підійшовши до свого автомобіля та виявив, що на транспортний засіб впало дерево, на перший погляд дерево на місці злому було трухлявим із середини, на корінні дерева присутні гриби, сам стовбур дерева та основні гілки трухляві та частково спиляні. Позивач на місце пригоди викликав наряд поліції та повідомив про обставини пошкодження автомобіля. З метою визначення розміру заподіяних збитків позивач звернувся до «Українська експертна компанія», судовим експертом Бородіним А.В. 20 жовтня 2020 року складено Звіт за №128, за висновками експерта, вартість реального матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 01 жовтня 2020 року складає 222 883,94 гривень. Крім того, позивач додатково звернувся до «Українська експертна компанія» з заявою про проведення дослідження залишків деревини на місці падіння дерева, відповідно до Висновку спеціаліста №133 від 22 жовтня 2020 року, встановлено, що на момент огляду залишки дерева Клен ясенелистий, яке впало, були виражені білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю клена, яка викликається грибом трутовиком лускатим; при ураженні білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю, яка виникла грибом трутовиком лускатим в деревах зокрема в коренях, комлях та стовбурах відбувається деструктуризація деревини, внаслідок чого в них виникають пустоти, які призводять до ослаблення фізіологічних та механічних властивостей дерева, що може спричинити його загибель. Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського районну м. Києва визначене органом державної влади у якості балансоутримувача зелених насаджень, тому на думку позивача, за доведених обставин, що падіння дерева відбулося у зв`язку з неналежним доглядом за зеленими насадженнями, відповідальною особою за відшкодування завданих збитків є саме відповідач у справі Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського районну м. Києва.

Представник відповідача - Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва - адвокат Шестакова Ю.В.. в судовому засіданні просила в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та долучених до нього доказів, додатково пояснила, що з 28 вересня 2020 року по 03 жовтня 2020 року над містом Києвом проходив атмосферний фронт, який зумовив дощ, грози та штормовий вітер, з поривом 15-20 м/с, на балансовій території відповідача від негоди, тривалих опадів у вигляді дощу та сильних поривів вітру, 30 вересня 2020 року о 23 годині 26 хвилин, на проїзну частину дороги напроти будинку АДРЕСА_1 , впало живе дерево клен ясенелистий, який було вирвано з корінням та пошкодив припаркований під ним автомобіль «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , при візуальному обстеженні дерева трухлявості стовбура та коріння, а також дупел, тріщін стовбура та розщеплення гілок не виявлено. На місце події 30 вересня 2020 року прибув наряд поліції, якими оформлено протокол огляду місця події, в свою чергу позивач самостійно звернувся до поліції із відповідною заявою, за результатами проведеної перевірки позивачу надано відповідь Дніпровським УП ГУПНП у м. Києві датована 19 жовтня 2020 року за №14354/125/50/05-2020 про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Представник відповідача наголосила, що через засоби масової інформації було сповіщено населення м. Києва та Київської області стосовного того, що з 28 вересня 2020 року по 03 жовтня 2020 року має пройти атмосферний фронт, який зумовить грози, дощі та штормовий вітер 15-20 м/с, що є небезпечним метрологічним явищем першого рівня небезпеки, будучи обізнаними про можливість небезпечних природних умов дружина позивача самостійно обрала місце для паркування автомобіля, не зважаючи що даний відрізок дороги не облаштований як спеціалізована стоянка. Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва постійно проводиться контроль за станом зелених насаджень шляхом проведення відповідних оглядів за узгодженим планом, за результатами яких виявляються наявність сухості та аварійних дерев, у разі виявлення таких випадків вирішувалося питання про їх видалення, за наведених обставин, на думку представника, в даному спорі відсутній склад деліктного зобов`язання за відсутністю суб`єкта правопорушення, за відсутності доведення вини відповідача вимоги позивача щодо відшкодування заподіяних збитків не підлягають задоволенню.

Представники відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» - адвокати Беніцька В.І. та Костишева В.Л. , в судовому засіданні просили в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та долучених до нього доказів, додатково пояснили, що між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва та Страховою компанією «Авангард» був укладений Договір №30ДОГ-00476 добровільного страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна при здійсненні діяльності, передбаченої договором від 08 серпня 2019 року. Страхова подія вважається такою, що відбулась за умови якщо реальні збитки у третьої особи настали у період цього договору страхування та, якщо причиною стала професійна помилка страхувальника під час догляду за зеленими насадженнями, внаслідок падіння яких було нанесено реальні збитки третім особам. 01 жовтня 2020 року приблизно о 08 годині 30 хвилин, страхувальник повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, а саме: за адресою: м. Київ, вул. Краківській, 27, на автомобіль «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , впало дерево та пошкодило транспортний засіб. Однак, на даний час страхова компанія не вбачає підстав для визнання вказаного випадку як страхового зважаючи на наступні обставини, що відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26 жовтня 2020 року за №01-18/1188, станом на 30 вересня 2020 року та 01 жовтня 2020 року через територію Києва та Київської області проходив атмосферний фронт, який зумовив дощі та штормовий вітер, більш того по Києву було оголошено попередження щодо поривів вітру 15-20 м/с та визначено І рівень небезпечності, жовтий, тобто падіння дерева відбулося внаслідок штормового вітру 12-20 м/с із грозою, які є небезпечними, та відноситься до обставин непереборної сили і є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Представник третьої особи - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, правом подати письмові пояснення по суті предмету позову не скористалася.

Таким чином, вислухавши учасників цивільного процесу, наведені сторонами доводи та заперечення щодо підстав та предмету позову, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)

Національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам

Розглядаючи національну безпеку як систему, вони виділяють наступні її елементи чи складові: політичну, економічну, воєнну, екологічну, гуманітарну, демографічну, інформаційну та інші..

Згідно розділу XІ Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, екологічна безпека - це такий стан навколишнього середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека - складова національної безпеки, різновид соціальної діяльності, яка полягає в управлінні системою екологічної безпеки за якого державними та недержавними інституціями забезпечується екологічна рівновага і гарантується захист середовища проживання населення країни і біосфери в цілому, атмосфери, гідросфери, літосфери і космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, а також природних ресурсів.

Природні джерела небезпеки - це природні об`єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров`я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Гідрометеорологічна діяльність - діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб

Як з`ясовано судом, підтверджується зібраними у справі доказами, 29 та 30 вересня 2020 року через засоби масової інформації було здійснено оповіщення населення Києва та інших регіонів України про прохід атмосферних фронтів, який зумовив грози, дощі та пориви вітру - 15-20 м/с, що є небезпечним метрологічним явищем І рівня небезпеки, про що заздалегідь через засоби масової інформації було повідомлено Українським Гідрометеорологічним центром за для можливості громадян попередити наслідки стихії.

29 вересня 2020 року директором Українського гідрометеорологічного центру Кульбідою М. попереджено про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності по м. Києву, 30 вересня 2020 року з грозою та поривами вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий). (а.с. 201-210 т. 1)

01 жовтня 2020 року о 00 год. 20 хв. інспектором ВД Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві капітаном поліції Гудемчук М.О. складено протокол огляду місця події, яким встановлено, що предметом огляду є ділянка місцевості, а саме частина дороги прилеглої до будинку АДРЕСА_2 , на ділянці дороги приблизною площею 30х40 метрів з лівого боку дороги стоять припарковані автомобілі, а саме: «Мазда 6» сріблястого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , та попереду припаркований автомобіль «Форд» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_3 . З лівого боку дороги розташоване повалене дерево ясен, який лежить перпендикулярно дорозі, та середньою частиною лежить на припарковані автомобілі: «Мазда 6», «Форд», чим спричинило пошкодження. Слідів механічної дії на стовбурі дерева відсутні. (а.с. 212-217 т. 1)

01 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з заявою про настання події, яка сталася 01 жовтня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Краківська буд. 25, на припаркований автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , впало дерево, дана подія була зафіксована в ЖЄО за №67069, за результатами розгляду його заяви Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надано відповідь, що відомості, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, відсутні, підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудового розслідування немає. (а.с.219 т. 1)

Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 128 від 20 жовтня 2020 року, складеного Українською експертною компанією на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 222 883,94 грн. (а.с. 32-46 т. 1)

За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до аналізу загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань, закріплених в частині 1 ст.1166 ЦК України, можливо зробити висновок про те, що вказана правова норма містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), яке поділяється на такі складові: 1) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між двома першими елементами, г) вина завдавача шкоди. І лише доведеність сукупності вказаних вище елементів настання деліктної відповідальності може бути правовою підставою для відшкодування шкоди.

Комунальне підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, створено рішенням Київської міської ради від 02 жовтня 2001 року №59/1493 «Про деякі питання діяльності підприємства, що входять до складу київського державного комунального об`єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд», є правонаступником комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району, державного комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району, державного комунального підприємства «Виробничий трест по експлуатація зелених насаджень» Харківського району, в частині прав та обов`язків, що впливають з переданого ними майна, засновано на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковуються Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

З метою покращення виконання зеленими насадженнями санітарно-гігієнічних та декоративних функцій впродовж року виконувались роботи з їх оздоровлення, видалення сухостійних, хворих, аварійних та перестійних дерев. Натомість висаджується значна кількість молодих дерев і кущів, в тому числі вічнозелених.

Загалом зелена територія Дніпровського району не лише велика за площею, але й різноманітна за своїм призначенням. КП по УЗН Дніпровського району здійснює догляд за зеленими насадженнями району на площі близько 1200 га. На балансі підприємства знаходиться 655,55 га зелених насаджень, 2 парки міського значення, 14 парків районного значення, 23 сквери, АДРЕСА_3 транспортних розв`язок та 80 вулиць.

Рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2018 року № 480/6531 «Про деякі питання утримання зелених насаджень у місті Києві» встановлено мораторій на омолоджувальне обрізання дерев у місті Києві протягом двох років з моменту прийняття цього Рішення. Встановлено, що дія цього мораторію не поширюється на видалення аварійних і потенційно небезпечних гілок або частин стовбурів дерев у місті Києві, санітарне та формувальне обрізання дерев та видалення омели з їх крон. (а.с. 180-182 т. 1)

Вул. Краківська у м. Києві перебуває на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, яке здійснює догляд за зеленими насадженнями, проводить реконструкцію з урахуванням екологічного стану, та реальних потреб.

За даними Акта загального осіннього огляду об`єкта зеленого господарства, складеного Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва від 16 вересня 2020 року, проведено огляд дерев, зокрема, по АДРЕСА_4 . (а.с. 235 т.1)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. (ч. 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»)

Згідно з п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), яким врегульовано питання утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно п. 5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно п. 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, відповідно до пункту 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, 01 жовтня 2020 року Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва складено Акт №01.10.2020, відповідно до якого, обстеження зелених насаджень пов`язано із знищенням дерева за адресою: АДРЕСА_1 , (знищено під час несприятливих погодних умов, вирвано з коренем), встановлено: клен ясенелистий: якісний стан, без видимих пошкоджень, дупла відсутні, при розкрижуванні стовбура - деревина не трухла, дерево вирвано з коренем в результаті сильних поривів вітру, та після довготривалих опадів (дощів) (а.с. 231 т. 1)

Водночас ст.617 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 ч.1 ст.263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події.

Отже, закон визначає непереборну силу як надзвичайну або невідворотну зовнішню подію (обставину), що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути чи уникнути її дії за звичайних обставин при всій обачливості, і ця подія завдала збитків.

Висуваючи вимоги щодо відшкодування за рахунок Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, як особи винної у заподіянні шкоди, позивач посилається, як доведений факт вини відповідача щодо неналежного догляду за зеленими насадженнями, на Висновок спеціаліста №133 від 22 жовтня 2020 року складений спеціалістом ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 , яким встановлено, що на момент огляду залишки дерева виду Клен ясенелистий, яке впало, були вражені білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю кореня, яка викликається грибом трутовиком лускатим, після вивченням фотоматеріалів встановлено, що дерево також було вражене вищезазначеною гниллю. Також на дереві наявні ознаки інших хвороб: плямистість листя клена ясенелистого - збудник гриб Phyllosticta negundinis Sacc. Et Spet, "Відьмині мітли» - збудники гриби із роду Taphrina, кліщі, віруси. При уражені білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю, яка викликається грибом трутовиком лускатим, в деревах, зокрема в коренях, комлях та стовбурах відбувається дестиктуризація деревини, внаслідок чого в них виникають пустоти, які призводять до ослаблення фізіологічних та механічних властивостей дерева, що може спричинити його загибель. (а.с.79-89 т. 1)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складання висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Результати досліджень, які виконуються за дорученням органів нотаріату, митниці, а також на прохання підприємств, установ, організацій і громадян, викладаються в письмових висновках спеціалістів, згідно із пунктами 3, 42 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз. На відміну від висновку експерта, який має статус процесуальної дії (тобто судова експертиза проводиться на підставі передбаченого законом процесуального документа), висновок спеціаліста не є процесуальним документом і носить консультаційний (інформаційний) характер, крім того, спеціаліст при наданні висновку не попереджається про кримінальну відповідальність.

На спростування висновку спеціаліста №133 складеного спеціалістом ОСОБА_4 який має вищу освіту з кваліфікації інженера лісового та садово-паркового господарства, стороною відповідача долучено відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України з наступними роз`ясненнями, що падіння дерева по АДРЕСА_1 , що мала місце в ніч 30 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року, дослівно « - Визначення кореневих гнилей без попередньої розкопки кореневої системи не проводиться. Дерева, уражені гнилями і кореневими, зокрема можуть візуально не мати ознак ослаблення і всихання протягом декількох років, проте в цей період відбувається поширення гнилі всередині коренів чи стовбура (так звана, прихована гниль). Діагностичною ознакою поширення гнилей всередені рослин є наявність плодових тіл дереворуйнівних грибів, проте від моменту зараження (інокуляції) до появи плодових тіл може пройти декілька років; - Залишки деревини мякої породи (коріння, яке не має живлення), які знаходяться в ґрунті у вологу осінню погоду можуть бути заражені грибами-деструктрорами (організми, які поселяються на відмерлі деревині і не паразитують на здорових рослинах; - Наявність дупел на скелетних гілках і стовбурі клена ясенелистого за наведеними фото встановити неможливо; - За наведеними фото асиміляційного апарату неможливо встановити збудника плямистості. Плямистості з`являються у другій половині вегетаційного періоду, тому при малій інтенсивності ураження вони в незначній мірі впливають на ріст деревних рослин. Сильне ураження може призвести до значних порушень фізіологічних процесів і сприяти засиханню листків, передчасному їх обпаданню. Це ослаблює рослину, сповільнює її ріст, знижує декоративність, сприяє підмерзанню, проте відмирання рослин не спричиняє; - Патологічне інтенсивне зростання сплячих бруньок з утворення куща («відьмині мітли») зазвичай спостерігається у кроні, дуже рідко на стовбурі листяних порід (граб). Інфікційне походження даного типу хвороби не доведено, їх відносять до так званих тератологічних явищ (явища невстановленої етилогії), які не призводять до відмирання рослин.

За навдених та встановлених обставин, суд не бере за основу, як доказ, висновок спеціаліста №133 від 22 жовтня 2020 року, складений спеціалістом ОСОБА_4 , оскільки висновок спеціаліста має загально-інформативний характер щодо залишків дерева, а саме: пня та кореня, оскільки дане дослідження було проведено через 20 днів, після падіння дерева, дані залишки зруйновного дерева, перебували на відкритому просторі без належної сфери життєдіяльності, яка потрібна за для розвитку та підтримки живих елементів, крім того дані залишки мали вплив природи, оскільки в осінню пору року сприятливі умови за для появи та розвитку грибкових захворювань, тобто організми, які поселяються на відмерлій деревині, крім того з наведених фотосвітлин не можливо встановити період часу у який відбувались події зображенні на фото та за своєю суттю вони не можуть беззаперечно доводити факт про наявність хвороби на дереві виду клен ясенелистий (Acer negundo L) 64 o, крім того описова частина висновку не міститься жодного наукового обґрунтування, спеціалістом використовувалися інформаційні джерела, які розміщенні в міжнародній комп`ютерній мережі.

При цьому, суд враховує, що представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що позивач не звертався до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва з приводу надання доступу для огляду понівеченого дерева, яке після розпилу доставлено на територію підприємства та зберігалось до квітня 2021 року, не вимагав провдення експертного дослідження, в свою чергу спеціаліст при проведенні дослідження та складані висновку №133 від 22 жовтня 2020 року обмежився оглядом місця події (залишки дерева - пеньок) та не звертався до підприємства з вимогою надати доступ та оглянути деревину, тому в силу положень ч.1 ст.82 ЦПК України, суд визнає ці обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. (ст.90 Цивільного процесуального кодексу України)

На спростування заявлених вимог представником відповідача - адвокатом Шестаковою Ю.В. заявлено клопотання про виклик свідків - ОСОБА_5 (головний агроном), ОСОБА_6 (перший заступник директора), які надали пояснення в судовому засіданні та пояснили, що через засоби масової інформації, громадян України та мешканців м. Києва, було повідомлено, що у період 28 вересня 2020 року по 03 жовтня 2020 року над містом Києвом проходитиме атмосферний фронт, який зумовлює дощі, грози та штормовий вітер з поривами 15-20 м/с, 30 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з поривчастими вітрами сталося падіння дерева на транспортний засіб «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді на місце події, було виявлено повалене дерево клен ясенелистий з коренем, яке вирване із землі, крона дерева мала жовто-зелене листя, що відповідає порі року, без ознак аварійного чи суходійного стану. Свідки наголосили, що за своїми функціональними обов`язками та на виконання виданих наказів та ухвалених рішень керівництвом підприємства, призначеними відповідальними працівниками проводиться належний контроль за станом зелених насаджень шляхом проведення відповідних оглядів, за результатами яких виявляється наявність або відсутність сухостійних та аварійних дерев, що в подальшому до аварійних дерев вирішується питання про їх негайне видалення. По факту події наголосили, що 16 вересня 2020 року складено Акт загального огляду об`єкту зеленого господарства, в межах території в АДРЕСА_5 , відповідно до якого, по АДРЕСА_1 не виявлено сухостійних дерев та чагарників, з наявними сухими та пошкодженим гіллями, які підлягають видаленню. Крім того зауважили, що дане падіння дерева з коренем відбулося в наслідок стихійного лиха, про його насування заздалегідь попереджалося Українським Гідрометеорологічним центром ДСНС, оскільки ґрунт під деревом пропитався під час сильних опадів у вигляді дощу, та під дією сильного пориву вітру було вирвано дерево з корінням, що призвело до аварійної ситуації.

Оцінюючи повідомлені свідками обставини, з урахуванням підстав, які потребують доведення в межах даного спору, суд приходить до висновку, що свідки, кожен окремо, були обізнані про аварійну ситуацію, яка мала місце з 30 вересня 2020 року о 23 годині 03 хвилині по АДРЕСА_1 , що є небезпечним метеорологічним явищем, та призвело до пошкодження транспортного засобу позивача, повідомили суд про відомі їм обставини, які потребують доказування щодо санітарного стану дерева виду клен ясенелистий (Acer negundo L) 64 o, покази свідків є чіткими та послідовними, повідомлені ними обставини спростовують позицію позивача щодо неналежного виконання обов`язків по утриманню в належному санітарно-технічному стані об`єктів благоустрою зелених насаджень, оскільки клен ясенелистий (Acer negundo L) 64 o, яке зростало по АДРЕСА_1 , та перебуває на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, було в належному стані та не підпадало до видалення, а враховуючи небезпечну гідрометеорологічне явище у вигляді зливи, та сильного вітру сталося непереробна сила, яка в свою чергу призвела до падіння дерева на транспортний засіб позивача, що за всіма ознаками характеризується непередбаченістю та неможливості своєчасно попередити явище.

Таким чином, в сукупності з дослідженими доказами та показами свідків, суд критично ставиться до позиції позивача, що дерева не були своєчасно обрізані/видаленні необґрунтовані, оскільки з метою огляду за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди, про що Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва восени 2020 року проведено огляд дерев на території яка складає 3467 м2, по АДРЕСА_6 , та складено відповідний Акт, відповідно до якого по АДРЕСА_1 , не виявлено сухостійних дерев та чагарників, з наявними сухими та/або пошкодженим гіллями, які підлягають видаленню. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, зокрема, скарг з боку громадян, на підтвердження факту аварійного стану дерева клен ясенелистий (Acer negundo L) 64 o, яким внаслідок падіння пошкоджено автомобіль позивача.

Таким чином, за відсутності всіх складових деліктного зобов`язання, встановивши відсутність з боку відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва вини у падінні дерева та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку із завданою позивачу матеріальною шкодою, у суду відсутні правові підстави для відшкодування такої шкоди в розрізі даного спору.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вислухавши пояснення сторін у справі, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позову, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача - Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь позивача матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок падіння на належний йому автомобіль дерева-клен ясенелистий (Acer negundo L) 64 o.

Щодо наявності підстав для стягнення страхового відшкодування із страховика Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування) (ст. 4 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва та Акціонерним товариством «Страхова компанія «Авангард», був укладений Договір №30ДОГ-004776 добровільного страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна при здійсненні діяльності, передбаченої договором від 08 серпня 2019 року.

Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, які пов`язані з відшкодуванням у порядку, передбаченому законодавством України, третім особам ненавмисно нанесених збитків при здійсненні страхувальником своєї професійної діяльності за ДК 021-2015:66510000-8- Страхові послуги.

Строк дії Договору встановлено з 10 серпня 2019 року по 09 серпня 2020 року.

Додатковою угодою № 2 Договору №30ДОГ-00476 добровільного страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна при здійсненні діяльності, передбаченої договором від 08 серпня 2019 року продовжено строк дії Договору страхування до 09 серпня 2021 року.

Страховим ризиком відповідно до п. 4.1. Договору страхування є факт нанесення страхувальником третім особам або третій особі прямих матеріальних збитків, пов`язаних із пошкодженням майна третіх осіб внаслідок падіння дерев, які знаходяться на об`єктах благоустрою комунальної власності, та/або їх частини (окрім їх плодів та природних виділень) внаслідок ненавмисних професійних помилок при здійсненні страхувальником (його працівниками) своєї професійної діяльності по догляду за зеленими насадженнями на підпорядкованих територіях зеленого господарства, що призвело до необхідності відшкодування страхувальником збитків третій особі згідно норм чинного законодавства України.

Згідно п. 4.2. та п. 4.3 Договору страхування страховим випадком за цим договором є подія, передбачена п. 4.1. Договору, в результаті якої у страхувальника винник обов`язок на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, відшкодувати у порядку, визначеному цивільним законодавством реальні збитки, спричинені третім особам/третій особі.

02 жовтня 2020 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва в особі першого заступника директора ОСОБА_6 звернувся до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» із заявою про настання страхового випадку, яка мала місце, 01 жовтня 2020 року о 08 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 ) відбулося падіння дерева на автомобілі: «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 та автомобіль «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладання на відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», відповідальності в межах їх компетенції та повноважень, з урахуванням умов Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна при здійсненні діяльності № 40ДОГ-02377, який був чинний на момент настання страхового випадку, оскільки умови договору чітко пов`язують виплату страхового відшкодування за вказаним договором виключно у випадку встановлення факту завдання шкоди третім особам внаслідок ненавмисних професійних помилок, в судовому засіданні позивачем не доведено факту наявності з боку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва професійних помилок, відповідно до яких передбачено страхове відшкодування.

Відносно заявлених вимог щодо відшкодування позивачу за рахунок Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва моральну шкоду в розмірі 5 000,00 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується не залежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Відповідно до частини першої статті 1168 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована або шляхом здійснення щомісячних платежів.

З урахуванням обставин, які наведені позивачем в частині заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, яка оцінена позивачем в розмірі 5 000,00 грн, є недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач, на підтвердження заявлених вимог в цій частині посилається лише на сам факт моральних та психологічних страждань, душевних переживань та зусиль направлених на відшкодування завданої шкоди позивачу, однак доказів, які свідчать про психічний стан позивача внаслідок заподіяння шкоди його майну, та інші фактори, які потребують доказування в межах даного спору та впливають на підстави та визначення розміру заподіяної шкоди, суду не надано, протягом розгляду справи судом неодноразово роз`яснювалось представнику позивача право надати докази та скористатись правом заявити клопотання про їх витребування, однак сторона позивача обмежилась доказами, які долучено до позовної заяви.

В частині стягнення на користь позивача витрат на оцінку вартості матеріального збитку в розмірі 10 500,00 гривень, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки дані висновки спеціаліста не є визначальним доказом розміру завданих збитків, та не брався як основу при вирішенні питання про реальну вартість витрачених матеріалів і проведених робіт.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межа даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 23, 263, 617, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 року, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, статтями 22-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження майна.

Відповідно до положень ч.1та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: