Ухвала суду № 97861552, 22.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8970/21

Провадження №: 1-кп/755/1155/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретареві Кацап В.Р.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Вигівського М.І.,

захисника Житнікової Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні суду під час відкритого підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 12021100040001225, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2021 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, Чернігівської області, громадянина України, з середньо освітою, неодруженого, непрацюючого, такого що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий,-

- 04.11.2015 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 289 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, в силу ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 05.10.2017 Славутським міськрайонним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 14.12.2017 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ст. 309 ч. 2, ст. 185 ч. 1, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на основі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання по вироку Славутського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2017 до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 06.11.2019 року невідбута частина строку покарання була замінена на обмеження волі та на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року про умовно-дострокове звільнення, звільнено умовно-достроково на невідбутий термін 01 рік 01 місяць 27 днів,

- 07.06.2021 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.12.2017 року та остаточно призначено покарання у виді 1 року 7 місяців обмеження волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Крім того, подав письмове клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного доходу.

Захисник обвинуваченого також вважала за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Разом з цим, заперечувала щодо обрання запобіжного заходу, зазначивши, що заявлені прокурором ризики не доведені. При цьому, ОСОБА_1 має постійне місце проживання. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

Обвинувачений підтримав позицію захисника, додатково зазначивши, що має хвору маму, яку необхідно покласти у лікарню для проходження стаціонарного лікування.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні зазначені всі відомості, яких вимагає ч. 2 ст. 291 КПК України. До обвинувального акту доданий: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим та затвердженим прокурором, відповідно до вимог КПК України, дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.

Обвинувальний акт надійшов до суду у відповідності до ст. 291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду, не заявлено.

З урахуванням наведеного, наявні усі підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

В межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри, повідомленої обвинуваченому, та не виникало сумнівів у її обґрунтованості.

Крім того, слідчим суддею, враховувались наявні ризики можливої неправомірної поведінки ОСОБА_1 , передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до обвинувального акту, встановлено такі відомості про особу: обвинувачений ОСОБА_1 не працює, неодружений, має постійне місце проживання у Київській області, що співпадає з місцем реєстрації, раніше неодноразово судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

Так, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 був чотири рази судимий за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, неодноразово - за вчинення злочинів проти власності. Як вбачається зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів, однак на даній стадії судового провадження, а саме - у підготовчому судовому засіданні, цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, оскільки обвинувачений непрацевлаштований і офіційного стабільного доходу не має, а також з урахуванням факту, що ОСОБА_1 в минулому був неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, це, на думку суду, може схилити останнього до отримання доходу незаконним шляхом, пов`язаним із посяганням на чужу власність, тому суд вважає наявним та таким, що може справдитись з великим ступнем вірогідності, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з цим, суд не знаходить підтверджень обґрунтованості заявленого прокурором ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні і вважає його таким, що зводиться до безпідставних припущень.

На переконання суду, саме застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового провадження здатне забезпечити ненастання зазначених та інших ризиків.

Характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_1 , який є раніше судимим, щодо наявності у нього постійного місця проживання та реєстрації, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки, а тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При цьому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність стійких соціальних зв`язків та працевлаштування, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також ризик вчинення іншого правопорушення, який може справдитися з великим ступенем вірогідності, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить а саме 136 200 гривень, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, суд зважує не лише на обсяг пред`явленого обвинувачення, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Крім того, обираючи відносно ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5, на 14 годину 30 хвилин 01 липня 2021 року.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 серпня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, суду.

Реквізити для внесення застави: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ банку: 26268059; МФО: 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 у разі внесення застави, визначити до 20 серпня 2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: М.Г. Сазонова