Рішення № 97859004, 02.06.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/297/2021

Справа № 330/488/21

"02" червня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Федорець С.В.

при секретарі - Шеліповій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01010, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, поштова адреса: 73003, Україна, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 53, код ЄДРПОУ: 14305909), в інтересах якого діє адвокат Чеботарь Жанна Сергіївна, до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних підстав.

Так, представник позивача вказує, що 30 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №014/17-33/3631-82, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 17600 доларів США строком до 30.04.2018 року із сплатою 14% річних, а відповідач зобов`язався у встановлений строк повернути позивачеві кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у встановленому в договорі розмірі. 03.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої строк кредиту було збільшено до 06.05.2024 року, а також зменшено суму щомісячного платежу. Сторона позивача зазначає, що позивач повністю виконав умови кредитного договору, проте відповідач не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого станом на 07.12.2020 року у відповідача перед позивачем створилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 927 доларів США. Не дивлячись на надіслання позивачем неодноразових вимог відповідачеві щодо погашення заборгованості, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість перед позивачем не погашає.

У зв`язку з вище викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 11307,32 доларів США та судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, у розмірі 4798,48 гривень.

В судове засідання представник позивача - не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судова повістка про виклик до суду надсилалася йому за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

Відповідно до ст.128 ч. 7. ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 30 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №014/17-33/3631-82, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 17600 доларів США строком до 30.04.2018 року із сплатою 14% річних, а відповідач зобов`язався у встановлений строк повернути позивачеві кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у встановленому в договорі розмірі (а.с. 9-12).

03.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої строк кредиту було збільшено до 06.05.2024 року, а також зменшено суму щомісячного платежу (а.с. 13).

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував належним чином, внаслідок чого у нього створилася заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 07 грудня 2020 року становить - 65927,18 доларів США, яка складається з наступного: 20284,33 доларів США - заборгованість за кредитом; 30101,38 доларів США - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 14-15).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину вищевказаного кредитного договору сторін ( ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України).

Оскільки, правочин є правомірним, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що позивачем було виконано умови договору та перераховано відповідачеві обумовлену в договорі суму, а відповідач користувався вищезазначеним кредитом, наданим Банком, але належним чином не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував нараховані йому Банком платежі, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком та випискою по рахунку відповідача, наданими Банком суду в обґрунтування позовних вимог, які при вище викладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи є належними допустимими доказами.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовано факту отримання грошових коштів від Банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Велика Палата ВС, розглянувши справу № 373/2054/16, у своїй постанові від 16.01.2019 року дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться також у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що необхідно винести рішення - про задоволення позову в повному обсязі .

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати по оплаті судового збору, оскільки позовні вимоги були задоволенні повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 626,628, 207,638,526, 1050, 1054, ч.1 ст. 1048,1055, ч.1 ст. 633, 6345, 1056-1,1048,1049 ЦК України, ст.ст. 4 ч.1,12ч.1-4,13 ч.1,76 ,81 ч.1,77,78,79,80,89,206,263,265,279 ЦПК України, ст.129 Конституції України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01010, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, поштова адреса: 73003, Україна, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 53, код ЄДРПОУ: 14305909) заборгованість за договором кредиту №014/17-33/3631-82 від 30 квітня 2008 року у розмірі 11307 /одинадцять тисяч триста сім/ доларів США 32 центи.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01010, Україна, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, поштова адреса: 73003, Україна, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 53, код ЄДРПОУ: 14305909) судові витрати у розмірі 4798 (чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім) гривень 48 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Якимівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Федорець С.В.