Вирок № 97858433, 23.06.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/2435/21

1-кп/242/629/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року місто Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Уварові М.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Селидове кримінальне провадження № 22021050000000099 від 14.04.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, громадянки України, раніше не судиму, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, за участі сторін кримінального провадження – прокурора Желтухін А.О., захисника Пивовар В.П., підозрюваної ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

11 травня 2014 року в період часу з 08 години 30 хвилин до 14 години ОСОБА_2 , поділяючи злочинні незаконних об`єднань протиправністю своїх діянь, а саме: з метою зміни меж та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи умисно з власних політичних міркувань, за попередньою змовою з іншими особами, стосовно яких проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, та будучи членом так званої «дільничної виборчої комісії» злочинного об`єднання в м. Українськ у приміщенні Української ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Селидівської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, 62, видавала так звані «бюлетені» для голосування та формувала списки громадян, які приймали участь у незаконному голосуванні, а після цього бюлетені, протоколи та інші документи, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму» були передані невстановленим представникам злочинного об`єднання для подальшого використання 12.05.2014 року.

29 квітня 2021 року між прокурором Донецької обласної прокуратури Луценко О.В., якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22021050000000099 від 14.04.2021 року, захисником Хмаріною О.В. та підозрюваною ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Розглядаючи питання затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема : кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрювана ОСОБА_2 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

При цьому, судом з`ясовано, що підозрювана цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 29 квітня 2021 року між прокурором, захисником та підозрюваною про визнання винуватості і призначення узгодженої в угоді сторонами міри покарання.

При призначенні узгодженого сторонами покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом`якшують і обтяжують покарання.

Підозрювана ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває в зареєстрованому шлюбі, раніше не судима.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 29 квітня 2021 року між прокурором Донецької обласної прокуратури Луценко О.В., захисником Хмаріною О.В. та підозрюваною ОСОБА_2 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, і призначити узгоджене в угоді сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не застосовувалися.

Речові докази – відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору, захиснику та підозрюваній.

Суддя Черков В.Г.